Вища водяна рослинність лесових «островів» Чернігівського Полісся
Анотація
Наведено результати наукових досліджень вищої водяної рослинності водних об’єктів лесових «островів» Чернігівського Полісся. На лесових «островах» вища водяна рослинність займає невеликі площі (до 6 %). Рослинні угруповання мають типовий для Полісся видовий склад і структуру. Представлено класифікаційну схему, складену на основі еколого-флористичного методу. Встановлено, що вища водяна рослинність водних об’єктів лесових «островів» Чернігівського Полісся представлена трьома класами: Lemnetea, Potametea і Phragmito-Magnoсaricetea, в межах яких виділено 34 асоціації, що належать до 10 союзів і п’яти порядків. З’ясовано поширення рослинних угруповань і проведено порівняння репрезентативності класів вищої водяної рослинності водойм лесових «островів» Чернігівського Полісся. Найбільшою різноманітністю відзначається клас Phragmito-Magnoсaricetea, за ним ідуть Lemnetea і Potametea. Угруповання класу Lemnetea трапляються переважно на мілководді у водоймах усіх лесових «островів». Рослинність вільноплаваючих водяних рослин, що належить до класу Lemnetea, найбільше представлена на території Березнянсько-Менсько-Сосницького та Ріпкинсько-Чернігівського лесових «островів». Це пов’язано з густішою гідрологічною мережею на цих лесових «островах». Угруповання класу Potametea поширені лише на трьох лесових «островах» Чернігівського Полісся. Михайло-Коцюбинський лесовий «острів» має найменшу площу серед «островів». Його ландшафти є найбільш трансформованими і найменш обводненими, тому угруповань класу Potametea тут немає. В умовах підвищеної вологості й високого мінерального живлення розвиваються угруповання багаторічних трав Phragmito-Magnocaricetea, насамперед порядку Magnocaricetalia. Значне поширення угруповань класу Phragmito-Magnocaricetea пов’язане з наявністю сприятливих умов для їхнього розвитку: знижені ділянки заплав, які періодично підтоплюються, прибережні мілководдя зі значним коливанням рівня води протягом вегетації. Проведено порівняння синтаксономічної різноманітності класів вищої водяної рослинності й визначено осередки фітоценотичного багатства. Водойми Михайло-Коцюбинського лесового «острова» вирізняються найменшою синтаксономічною різноманітністю і не мають осередків фітоценотичного багатства.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Анищенко Л. Н., Булохов А. Д., Дайнеко Н. М. и др. Прибрежно-водная растительность приграничных территорий Брянской (Россия), Гомельской (Беларусь) и Черниговской (Украина) областей. Чернигов: Десна Полиграф, 2014. 176 с.
Дубина Д. В. Вища водна рослинність. К.: Фітосоціоцентр, 2006. 412 с.
Клименко О. М. Вища водна рослинність як індикатор екологічного стану гідроекосистеми (на прикладі річки Вижівка) // Вісн. НУВГП. Сільськогосподарські науки: зб. наук. пр. Рівне: НУВГП, 2020. Вип. 2(90). С. 72-82.
Климчик О. М. Вплив територій сільськогосподарського використання на якість природних вод. Сучасний стан і перспективи ефективного використання земельних ресурсів Полісся: зб. статей наук-практ. конф. (м. Житомир, 19 травня 2018 р.). Житомир: Вид-во ЕЦ «Укрекобіокон», 2018. С.62-66
Синтаксономія рослинності України. Український геоботанічний сайт: веб-сайт. URL: http://geobot.org.ua/syntaxonomy/
Яковенко А. Антропогенная трансформация ландшафтов лессовых «островов» Черниговского Полесья. Прыроднае асяроддзе Палесся: асаблівасці і перспектывы развіцця: зб. навук. прац VIII Міжнар. навук. канф. (г. Брэст, 12-14 верасня 2018 г.). Брэст, 2018. С. 113-115.
Lukash O., Yakovenko O., Miroshnyk I. The mechanical degradation of land surface and the present state of the loess "islands" plant cover of Chernihiv Polesie (Ukraine) // Ecological Questions [online]. 2018. Vol. 29. # 4. P. 23-34. https://doi.org/10.12775/EQ.2018.026
Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roślinnych Polski. Warszawa: Wyd-wo PWN, 2001. 536 p.
Mucina L., Bültmann H., Dierßen K. et al. Vegetation of Europe: hierarchical floristic classification system of vascular plant, bryophyte, lichen, and algal communities // Applied Vegetation Science. 2016. Vol. 19. P. 3-264. https://doi.org/10.1111/avsc.12257
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2022.87.02
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.