Вісник Львівського університету. Серія біологічна

Досліджено вплив гістаміну і кверцетину, а також їхню поєднану дію на вміст гістаміну в цільній крові, супероксид-аніон радикала, сіалових кислот, сульфгідрильних груп, активність каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонтрансферази в еритроцитах щурів. Встановлено, що  кверцетин у концентрації 0,1 мМ підвищує вміст гістаміну в цільній крові щурів, тоді як усі інші досліджувані концентрації  зумовлюють значне зменшення вмісту біогенного аміну. Додавання до цільної крові гістаміну в концентрації 1 мкМ веде до зниження, тоді як у концентрації 10 мкМ – зумовлює підвищення вмісту ендогенного гістаміну у крові. Поєднана дія екзогенного гістаміну і кверцетину переважно підвищує кількість ендогенного гістаміну в цільній крові. В еритроцитах щурів кверцетин зумовлює генерацію супероксид-аніон радикала. Підвищення вмісту цього радикала відбувається за впливу гістаміну в концентрації 0,1; 1 і 10 мкМ, тоді як за дії біогенного аміну 0,01 мкМ знижується кількість досліджуваного продукту. Поєднана дія гістаміну і кверцетину інтенсифікує утворення супероксид-аніон радикала в еритроцитах, окрім дії флавоноїда в терапевтичній концентрації. Додавання до цільної крові кверцетину і гістаміну спричиняє підвищення вмісту сіалових кислот. Додавання до цільної крові кверцетину справляє підвищення вмісту сульфгідрильних груп, окрім концентрації 5 мМ, за якої вміст цього показника знижується. Гістамін у концентрації 0,01; 0,1 мкМ веде до підвищення вмісту SH-груп, а у концентрації 1 мкМ – до зниження. Гістамін на фоні впливу кверцетину зумовлює підвищення вмісту сульфгідрильних груп.

Кверцетин у концентрації 0,1; 3; 5 мМ знижує активність каталази, тоді як досліджуваний флавоноїд концентрацією 0,3; 1 мМ зумовлює зростання активності досліджуваного ферменту. Гістамін у концентрації 0,1 і 10 мкМ активує каталазу, а біогенний амін (концентрацією 0,01 і 1 мкМ) знижує активність ензиму. Поєднана дія гістаміну та кверцетину веде до зростання активності каталази в еритроцитах. Кверцетин лише у концентрації 5 мМ, гістамін у концентрації 0,1; 1; 10 мкМ посилює активність глутатіонпероксидази. Одночасне додавання до крові гістаміну в концентрації 10 мкМ та кверцетину в концентрації 3 і 5 мМ, а також поєднана дія гістаміну в концентрації 0,01 мкМ і кверцетину в концентраціях 0,1; 0,5; 3; 5 мМ зумовлює інтенсифікацію роботи глутатіонпероксидази. Кверцетин у концентрації 0,5; 1; 3; 5 мМ спричиняє значне зростання активності глутатіон-S-трансферази. Гістамін у концентрації 0,01; 0,1; 1 та 10 мкМ значно дозозалежно активує глутатіон-S-трансферазу. Поєднана дія гістаміну в концентрації 10 мкМ і кверцетину в концентрації 0,1; 0,5; 3; 5 мМ веде до зниження активності ферменту в еритроцитах щурів порівняно зі зразками, до яких додавали тільки гістамін, проте показники глутатіон-S-трансферази не сягали меж контролю. Одночасний вплив гістаміну в концентрації 0,01 мкМ і кверцетину зумовлює значне зростання активності глутатіон-S-трансферази.

Блохіна О., Короткий О., Кот Л. та ін. Окисна модифікація білків у сироватці крові щурів в умовах карагінан-індукованого запалення задньої кінцівки та тривалого профілактичного введення хондроїтину сульфату // Вісн. Київ. ун-ту. 2018. № 2 (76). С. 62-65. https://doi.org/10.17721/1728_2748.2018.76.62-65

Вороніна Л. М., Десенко В. Ф., Загайко А. Л. Лабораторні та семінарські заняття з біологічної хімії. Харків: НФаУ «Оригінал», 2004. С. 197-199.

Гарасим Н., Вербещук М., Боднарчук Н. та ін. Інтенсивність вільнорадикальних процесів у плазмі крові щурів за впливу гістаміну і кверцетину // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2020. Вип. 82. С. 36-52. https://doi.org/10.30970/vlubs.2020.82.03

Денисенко С. В., Костенко В. А. Изменения продукции активных форм кислорода в семенниках белых крыс в условиях хронической интоксикации нитратом натрия // Сучасні проблеми токсикології. 2005. № 4. С. 44-46.

Деримедведь Л. В., Перцев И. М., Шуванова Е. В. и др. Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии // 2002. Грэхам-Смит Д. Г., Аронсон Дж. К. Оксфордский справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии / пер. с англ. А. Я. Ивлевой. М., 2000. https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/533/ sinergizm-likarskix-rechovin.

Дутка В., Ковальський Я., Деркач Ю., Панас О. Електронні властивості та будова молекул кверцетину, лютеоліну та морину // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. хім. 2014. Вип. 55. Ч. 2. С. 501-507.

Душина Е. Э., Бушкова Е. Н., Дмитриева С. Л. и др. Гистаминореактивность эритроцитов беременных женщин и рожениц, определяемая по скорости оседания эритроцитов, и влияние на нее дидрогестерона // Мед. альманах. 2017. № 6. С. 44-48.

Искусных А. Ю., Башарина О. В., Артюхов В. Г., Алабовский А. А. Влияние гистамина на функциональные свойства нейтрофилов и интенсивность процесса пероксидного окисления липидов в крови доноров // Вестн. ВГУ. Сер.: химия, биология, фармация. 2008. № 1. С. 93-96.

Королюк М. А., Иванова Л. И., Майорова И. Г. Метод определения активности каталазы // Лаб. дело. 1988. № 1. С. 16-19.

Маслак Г. С., Костюк О. В., Мінченко Д. О. та ін. Сіальованість глікопротеїнів і рівень експресії нейрамінідази NEU1 та сіалілтрансферази ST6GAL1 у лімфоцитах хворих на еритремію // Фізіол. журнал. 2014. Т. 60. № 5. С. 14-22. https://doi.org/10.15407/fz60.05.014

Матейкович П. А. Глутатионпероксидаза как фермент системы антиоксидантной защиты клеток // Междунар. науч. журнал. 2016. Т. 3. № 6. С. 21-24.

Моин В. М. Простой и специфический метод определения активности глутатионпероксидазы в эритроцитах // Лаб. дело. 1986. № 2. С. 724-727.

Морозенко Д. В., Леонтьєва Ф. С. Методи дослідження маркерів метаболізму сполучної тканини у сучасній клінічній та експериментальній медицині // Молодий вчений. 2016. № 2 (29). С 168-172.

Новожилов А. В., Тавровская Т. В., Войтенко Н. Г. и др. Влияние антиоксидантов на состояние эритроцитов крыс в условиях истощающей беговой нагрузки // Рос. физиол. журнал им. И. М. Сеченова. 2013. Т. 99. № 10. С. 1223-1232.

Радченко О. М. Гістамін як життєвоважливий універсальний регулятор // Раціональна фармакотерапія. 2017. №4 (45). С. 5-9.

Распопіна А., Гарасим Н., Зинь А., Санагурський Д. Дія гістаміну на еритроцити щурів // Молодь і поступ біології: зб. тез доповідей XVІ Міжнар. наук. конф. студентів і аспірантів, присв. 75-й річниці створення біол. ф-ту Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка та 90-й річниці від дня народж. проф. М. П. Деркача (м. Львів, 27-29 квітня 2020 р.). Львів, 2020. С. 18-19.

Роговский В. С., Матюшин А. И., Шимановский Н. Л. Перспективы применения препаратов кверцетина для профилактики и лечения атеросклероза // Междунар. мед. журнал. 2011. № 3. С. 114-118.

Солошенко Е. М., Кондакова Г. К., Шаповалова О. В. Щодо можливої участі еритроцитів у розвитку імунних реакцій // Дерматологія та венерологія. 2019. № 3 (85). С. 8-12. https://doi.org/10.33743/2308-1066-2019-3-8-12

Фоломеев В. Ф. Фотоколориметрический ультрамикрометод количественного опре­деления сульфгидрильных групп белка и небелковых соединений крови // Лаб. дело. 1981. № 1. С. 33-35.

Христич Т. М., Телекі Я. М. До питання про лікування оксидативного стресу при хронічному обструктивному захворюванні легенів у поєднанні з хронічним панкреатитом // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 4 (30). С. 80-84.

Червяковский Е. М., Власова Т. М., Гилеп А. А. та ін. Хроматографический анализ и идентификация основных продуктов окисления кверцетина // Труды Белорус. гос. ун-та. Сер.: физиол., биохим. и молекулярные основы функционирования биосистем. 2006. Т. 1. № 1. С. 159-170.

Chung-Chi Yang, Yen-Ling Hung, Hsin-Ju Li et al. Quercetin inhibits histamine-induced calcium influx in human keratinocyte via histamine H4 receptors // Int. Immunopharmacol. 2021. 96. 107620. https://doi.org/10.1016/j.intimp.2021.107620

Dharambir Kashyap, Vivek Kumar Garg, Hardeep Singh Tuli et al. Fisetin and Quercetin: Promising Flavonoids with Chemopreventive Potential // Biomolecules. 2019. N 9 (174). https://doi.org/10.3390/biom9050174

Guglielmo Duranti, Roberta Ceci, Federica Patrizio et al. Chronic consumption of quercetin reduces erythrocytes oxidative damage: Evaluation at resting and after eccentric exercise in humans // Nutr Res. 2018. N 50. Р. 73-81. https://doi.org/10.1016/j.nutres.2017.12.002

Habig W. H., Parst M. J., Jakobv W. B. Glutathione-S-Transferases. The First Enzymatic Step in Mercapturie Acid Formation // J. Biol. Chem. 1974. Vol. 249 (22). P. 7130-7139. https://doi.org/10.1016/S0021-9258(19)42083-8

Jiri Mlcek, Tunde Jurikova, Sona Skrovankova. Quercetin and Its Anti-Allergic Immune Response // Molecules. 2016. 21 (623). Р. 1-15. https://doi.org/10.3390/molecules21050623

Lowry O. H. Protein measurement with the Folin phenol reagent // J. Boil. Chem. 1951. Vol. 193 (1). P. 404-415. https://doi.org/10.1016/S0021-9258(19)52451-6

Shaik Y. B., Castellani M. L., Perrella A. Role of quercetin (a natural herbal compound) in allergy and inflammation // J. Biol. Regul. Homeost. Agents. 2006. N 20 (3-4). Р. 47-52.

Victor Yu. Glanz, Veronika A. Myasoedova, Andrey V. Grechko, Alexander N. Orekhov. Inhibition of sialidase activity as a therapeutic approach // Drug Design, Development and Therapy. 2018. N 12. Р. 3431-3437. https://doi.org/10.2147/DDDT.S176220

Yoshinori Marunaka, Rie Marunaka, Hongxin Sun. Actions of Quercetin, a Polyphenol, on Blood Pressure // Molecules. 2017. Vol. 22 (209). https://doi.org/10.3390/molecules22020209