ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СФАГНОВИХ МОХІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНСЬКИХ ҐОРҐАН
Анотація
У статті узагальнено сучасні відомості про екологічні особливості сфагнових мохів на території гірського масиву Ґорґани на основі власних польових досліджень, літературних і гербарних даних. Територія Ґорґан становить особливий інтерес, оскільки є унікальною завдяки великій кількості кам’яних розсипів (ґорґани, ґреготи, цекоти) та майже повній відсутності полонин, типових для інших гірських масивів Українських Карпат. Це одна з найбільш заліснених і найменш заселених територій в Українських Карпатах. Ґорґани – порівняно важкодоступний гірський масив, тому дуже важливими є дослідження біоти, у тому числі сфагнових мохів.
Загалом, для території дослідження відомо 23 видів сфагнів. Встановлено, що Sphagnum quinquefarium, S. capillifolium, S. girgensohnii, S. russowii, S. squarrosum є найпоширенішими видами роду на території дослідження.
Серед екогруп сфагнових мохів стосовно світлового режиму переважають субгеліофіти (39 %), за спектром гідроморф характерне переважання гігрофітів (76 %). За трофністю середовища переважна більшість сфагнів є олігомезотрофами й евмезотрофами. За рН ґрунту – 39 % є ацидофілами.
Для сфагнів характерні дві основні життєві форми: дернина (Tf) і пучок (Tuft), а S. cuspidаtum за певних умов може утворювати вторинну життєву форму, що представлена водною колонією (Ac).
Види S. centrale, S. majus, S. obtusum, S. warnstrofii найчутливіші до ступеня окультуреності ландшафту. Вони зазвичай ростуть в агемеробних угрупованнях, а вид S. fаllax є найбільш витривалим і може траплятись у широкому діапазоні від агемеробних до евгемеробних екосистем.
Показано актуальність вивчення сфагнів, оскільки вони поширені значно рідше, ніж інші види з відділів мохоподібних, бо приурочені до вузького кола біотопів. Популяції сфагнів і їхні екологічні показники мають великий потенціал для використання як індикаторів стану природних екосистем, адже є чутливими як до змін клімату, так і до антропогенного навантаження. Унаслідок глобальних змін в екосистемах Карпатського регіону, різких змін умов зволоження, антропогенної трансформації природних екосистем, руйнування природних оселищ, помірного рекреаційного навантаження ймовірними є загрози популяціям сфагнових мохів. Тому для їхнього збереження необхідне вивчення змін, які відбуваються зі сфагнами за останні десятиліття.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Байцар А. Ґорґани, ґреготи, цекоти в Українських Карпатах: генезис, поширення та морфологія // Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій. 2014. С. 10-16. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prgeomorpal_2014_2014_4.
Бойко М. Ф. Характеристика мохоподібних як індикаторів стану навколишнього середовища // Чорноморськ. ботан. журнал. 2010. Т. 6. № 1. С. 35-40.
Дмитрах Р. І. Вплив кліматичних змін на популяції видів трав'яних рослин в сучасних умовах високогір'я Українських Карпат // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2019. Вип. 81. С. 47-52. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2019.81
Зеров Д. К. Флора печіночних і сфагнових мохів України. К.: Наук. думка, 1964. 356 с.
Зеров Д. К., Партика Л. Я. Мохоподібні Українських Карпат. К.: Наук. думка, 1975. 230 с.
Кияк В. Г. Адаптаційні зміни малих популяцій рідкісних і ендемічних видів рослин високогір'я Українських Карпат в умовах антропопресії // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. 2016. Т. 7 (14). № 2. С. 137-150.
Кияк В. Г., Білонога В. М. Сучасні структурні зміни популяцій рослин високогір'я Українських Карпат // Наук. зап. Держ. природозн. музею. 2016. Вип. 32. С. 39-48. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzdpm_2016_32_7
Кліматогенні зміни рослинного світу Українських Карпат : монографія / Дідух Я. П., Чорней І. І., Буджак В. В. та ін.; наук. ред. Я. П. Дідух, І. І. Чорней. Чернівці: Друк Арт, 2016. 280 с.
Клімук Ю. В., Міскевич У. Д., Якушенко Д. М. та ін. Природний заповідник «Горгани». Рослинний світ. К.: Фітосоціоцентр, 2006. 400 с.
Кобів Ю. Й. Глобальні кліматичні зміни як загроза видовій біорізноманітності високогір'я Українських Карпат // Укр. ботан. журнал. 2009. Т. 66. № 4. С. 451-465. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2009_66_4_3
Мамчур З. І., Драч Ю. А., Чуба М. В., Данилків І. С. Матеріали до бріофлори високогір'я Чорногори (Українські Карпати) // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень: мат-ли V Міжнар. конф. (19 квіт. 2018 р., м. Чернівці). Чернівці: Друк Арт, 2018. С. 157-159.
Мамчур З., Драч Ю., Чуба М., Данилків І. Раритетні види мохоподібних високогір'я Чорногірського масиву (Українські Карпати) // Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин: мат-ли V Міжнар. конф. (25-28 травня 2018 р., Херсон). Херсон: ФОП Вишемирський В.С., 2018. С. 121-124.
Мамчур З. І., Драч Ю. А., Чуба М. В. Рідкісні види мохоподібних високогір'я Українських Карпат: Мармароський і Чорногірський хребти // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2019. Вип. 80. С. 118-128. https://doi.org/10.30970/vlubs.2019.80.13
Національний природний парк «Синевир». Історія та сьогодення; за ред. О. Б. Колесника, О. Г. Радченка. Ужгород: ТДВ «Патент», 2019. 440 с. (доступно на https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/26713)
Савицька А. Г. Мохоподібні криволісся сосни гірської (Pinus mugo Turra) та вільхи зеленої (Alnus viridis DC.) в Горганах (Українські Карпати) // Чорноморськ. ботан. журнал. 2012. Т. 8. № 2. С. 178-182. https://doi.org/10.14255/2308-9628/12.82/7
Теліш П. Б., Дерев'яний В. В. Рекреаційне використання лісів Скибових Горган // Наук. вісн. НЛТУ України. 2002. 12 (4). С. 323-326.
Рыковский Г. Ф., Масловский О. М. Флора Беларуси: Мохообразные: в 2-х т. / под ред. В. И. Парфенова. Минск: Беларуская навука, 2009. Т. 2: Hepaticopsida - Sphagnopsida. 213 с.
Blume H-P., Sukopp H. Ökologische Bedeutung anthropogener Bodenveränderungen // Schriftenr. Vegetationskunde. 1976. 10. S. 5-89.
Boiko M. F. The Second checklist of Bryobionta of Ukraine // Чорноморськ. ботан. журнал. 2014. Т. 10 (4). P. 426-487. https://doi.org/10.14255/2308-9628/14.104/2
Campbell C., Granath G., Rydin H. Climatic drivers of Sphagnum species distributions // Frontiers of Biogeography. 2021. 13 (4). https://doi.org/10.21425/F5FBG51146
Dierßen K. Distribution, ecological amplitude and phytosociological charakterization of European bryophytes. Bryophytorum Bibliotheca Band 2001, 56. Berlin - Stuttgard, J. Cramer. 289 p.
Ellenberg H., Leuschner C. Zeigerwerte der Pflanzen Mitteleuropas. In: Vegetation Mitteleuropas mit den Alpen: in ökologischer, dynamischer und historischer Sicht. Utb. 2010. 1334 S.
Fudali E. Bryo-chorological analysis of the changes in the moss flora of the Karkonosze Mts glacial cirques during XX century. Roczniki Akademii Rolniczej w Poznaniu. Botanika-Steciana 15. 2011. P. 105-121.
Glime J. M. Economic and Ethnic Uses of Bryophytes: Bryophyte ecology // Ebook sponsored by Michigan Technological University and the International Association of Bryologists. 2007. Режим доступу: http://www.bryoecol.mtu.edu.
Hill M. O., Preston C. D., Bosanquet S. D. S., Roy D. B. BRYOATT: attributes of British and Irish mosses, liverworts and hornworts. 2007. Cambridge, Centre for Ecology and Hydrology. 88 р.
Hodgetts N. G., Söderström L., Blockeel T. L. et al. An annotated checklist of bryophytes of Europe, Macaronesia and Cyprus // J. Bryology. 2020. 42:1, 1-116, https://doi.org/10.1080/03736687.2019.1694329
Lazarević P., Pantović J., Szurdoki E. et al. Distribution, ecology and threat status evaluation of Sphagnum species in Serbia // Wulfenia. 2016. 23. Р. 37-51.
Mamchur Z., Drach Yu., Prytula S. Sphagnum mosses of the Male Polissya (Lviv Region) // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2020. Вип. 82. С. 110-120. https://doi.org/10.30970/vlubs.2020.82.09
Rastogi A., Antala M., Gąbka M. et al. Impact of warming and reduced precipitation on morphology and chlorophyll concentration in peat mosses (Sphagnum angustifolium and S. fallax) // Scientific reports. 2020. 10 (1). Р. 1-9. https://doi.org/10.1038/s41598-020-65032-x
Vanderpoorten A., Goffinet B. Introduction to bryophytes. Cambridge University Press. 2009. 328 p. https://doi.org/10.1017/CBO9780511626838
Van Breemen N. How Sphagnum bogs down other plants // Trends in Ecology & Evolution. 1995. 10 (7). P. 270-275. https://doi.org/10.1016/0169-5347(95)90007-1
Weston D. J., Timm C. M., Walker A. P. et al. Sphagnum physiology in the context of changing climate: emergent influences of genomics, modelling and host-microbiome interactions on understanding ecosystem function // Plant Cell Environ. 2015 Sep; 38(9). P. 1737-51. Epub 2014 Dec 7. PMID: 25266403. https://doi.org/10.1111/pce.12458
Wojtuń B. Peat mosses (Sphagnaceae) in mires of the Sudetes Mountains (SW Poland): a floristic and ecological study. University of Agriculture, Wrocław, Poland, 2006. 225 p.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2022.86.07
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
