ГІЛЛЯСТОВУСІ (CLADOCERA) Й ВЕСЛОНОГІ (COPEPODA: CALANOIDA, CYCLOPOIDA) РАКОПОДІБНІ МАСИВІВ РУНА, БОРЖАВА, ВОДОДІЛЬНИЙ (УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ)

Анотація

У лентичних водоймах масивів Руна, Боржава, Вододільний відзначено 15 видів планктонних ракоподібних (7 гіллястовусих і 8 веслоногих). На масиві Руна, в урочищах Водівканя та Прелучний, у водоймах верхів’я річок Гусний і Жденієвка об’єкти досліджень виявлено у 13 з досліджених водойм, на масиві Боржава – у п’яти, на масиві Вододільний – у трьох. Проведено проміри розмірів ставу Великої Трусці та двох озерець Боржави. Льодовикове походження Великої Трусці, розташованої у північно-західному напрямку від виположених вершин масиву Руна, є сумнівним. Швидше за все, це штучна водойма загатного походження. Найбільш поширеними на цій території є представники гіллястовусих ракоподібних: Chydorus sphaericus (O.F. Müller, 1776) та Daphnia obtusa Kurz, 1874. Найбільшої чисельності планктонні ракоподібні на дослідженій території сягають у водоймах природного походження: в озерці Боржава 1 – 170,3 тис.ос./м³, у лучній калюжі Вододільного хребта – 253,5 тис.ос./м³. У цих угрупованнях домінує D. obtusa – 55–97 % від загальної чисельності ракоподібних планктону. Водойми Вододільного є олігосапробними. На масивах Руна та Боржава поодинокі водойми є олігосапробними, інші – β-мезосапробними. За умови малої кількості водойм на масивах Руна, Боржава, Вододільний високу концентрацію різноманіття гідробіонтів відзначено у поодиноких водних оселищах, що значно збільшує вагомість таких водойм у збереженні загального біорізноманіття гірських територій. Наявність стенобіонтних та ендемічних таксонів гідробіонтів (D. obtusa, Mixodiaptomus tatricus (Wierzejski, 1883)) вказує, що ці водойми заслуговують на збереження природних умов існування їхніх оселищ без подальшого збільшення рівня антропопресії. На сьогодні основним негативним фактором антропогенного пресингу в басейнах і акваторіях досліджених високогірних водойм є авто- й мототуризм, вплив яких уже ставить під критичну загрозу стабільне існування їхніх водних екосистем, оскільки майже всі подібні водойми розташовані на узбіччі чи поблизу ґрунтових доріг.