ПОШИРЕННЯ ОРЯБКА (TETRASTES BONASIA L.) В УКРАЇНСЬКОМУ РОЗТОЧЧІ НАПРИКІНЦІ ХХ ТА В ХХІ СТОЛІТТЯХ
Анотація
Матеріали щодо поширення орябка в межах української частини Розточчя зібрано у період з 1985 по 2021 рр. (36 років). У роботі представлено результати власних польових досліджень, а також матеріали спостережень працівників мисливських і лісових господарств досліджуваного природного регіону. В основному застосовували маршрутний метод обліку та маршрутний стрічковий метод із використанням вабика. Проводили реєстрацію слідів життєдіяльності орябків на снігу. Здійснювали опис основних біотопів виду. Основну увагу звертали на структуру насаджень: деревостан, підріст і підлісок, а також тип лісорослинних умов. Ще у другій половині 1980-х років минулого століття T. bonasia на Розточчі був достатньо поширеним, хоча і нечисленним видом. Орябки регулярно траплялися навіть в околицях м. Новояворівськ, мешкали в лісових масивах ліворуч автодороги Львів-Краковець, на відрізку між смт Івано-Франкове та м. Новояворівськ. Найбільш розповсюдженим і численним цей вид був на території Яворівського військового полігону (Старицьке і Магерівське військові лісництва). Орябків регулярно реєстрували в окремих урочищах Шклівського та Немирівського лісництв Рава-Руського держлісгоспу. Рідше цей птах траплявся у Страдчівському навчально-виробничому лісокомбінаті та природному заповіднику «Розточчя». Упродовж останніх двох десятиріч ХХ ст. популяція виду поступово скорочувалася. Незначне зростання чисельності й розселення птахів за межі Яворівського військового полігону спостерігали у період з 2012 по 2016 рр. Після 2016 р. чисельність популяції різко зменшилася. В останні 3 роки орябка вже не реєструють у більшості місць його колишнього мешкання. Кілька локальних мікроугруповань збереглося лише на території військового полігону. У досліджуваному природному регіоні оселища орябків здебільшого приурочені до молодих лісостанів, які лежать у зонах контакту кількох типів лісорослинних умов. У насадженнях старшого віку для мешкання цих птахів важливою умовою є наявність підросту і підліску. Виділено п’ять основних типів оселищ виду. Найкращі з них – сосново-березові молодняки, що утворилися внаслідок вторинної сукцесії лісу, а також вільхові ліси у долинах річок.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Бондаренко В. Д., Гузій А. І. Поширення і чисельність орябка в Українських Карпатах // Орнітофауна західних областей України та проблеми її охорони. Луцьк, 1990. С. 88-90.
Бондаренко В. Д., Делеган І. В., Татаринов К. А. та ін. Мисливствознавство: навч. посіб. К.: РНМК ВО, 1993. 200 с.
Бычков В. П. Численность, распространение и добыча куриных птиц на территории Беларуси // Современные проблемы природопользования, охотоведения и звероводства: материалы междунар. конф., посвящ. 85-летию ВНИИОЗ (Киров, 22-25 мая 2007 г.). Киров: ГНУ ВНИИОЗ, 2007. С. 62.
Горбань І. М., Дзизюк О. І. Курині птахи Українського Розточчя та їх застосування у індикації стану природних ландшафтів // Сучасні проблеми біології, екології та хімії: збірка матеріалів Міжнар. конф., присв. 20-річчю біол. ф-ту ЗНУ (29 березня - 1 квітня 2002 р.). Ч. 2. Запоріжжя, 2007. С. 385-388.
Горбань І. М. Фауна птахів та ссавців заповідника «Розточчя» // Наук. вісн. НЛТУ України. Природничі дослідження на Розточчі. 2010. Вип. 20(16). С. 224-230.
Гузій А. І. Фауна і населення хребетних західного регіону України. Т. 1. Розточчя. К.: Либідь, 1997. 148 с.
Гудков В. М. Следы зверей и птиц: энциклопед. справочник-определитель. М.: Вече, 2007. 592 с.
Дзизюк О. І., Горбань І. М. Стан популяцій куриних птахів (GALLIFORMES) на Українському Розточчі та перспективи їх використання в мисливському господарстві: навч. посіб. К.: ПРООН в Україні, 2009. С. 61-65.
Колосов А. М., Лавров Н. П., Михеев А. В. Биология промыслово-охотничьих птиц СССР: учеб. пособ. М.: Высшая школа, 1983. 311 с.
Кратюк О. Л. Методи кількісного обліку борових птахів // Наук. вісн. УДЛТУ. 2002. Вип. 12(8). С. 62-65.
Кузякин В. А. Охотничья таксация. М.: Лесная пром-сть, 1979. 197 с.
Маринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України. К.: Знання, 2006. 512 с.
Потапов Р. Л., Павлова Е. А. Рябчик Bonasa bonasia в Ленинградской области // Русский орнитол. журнал. 2009. Т. 18. Экспресс-вып. 473. С. 491-500.
Потіш Л. А., Потіш А. Л. Динаміка чисельності та стан ресурсів куроподібних у Закарпатській області // Наук. вісн. НЛТУ України. Львів, 2016. Вип. 26(8). С. 61-66.
Пиминов В. Н., Стрельников Д. П. Ресурсы лесных тетеревиных птиц в России и их динамика // Тренды современной динамики и экологии лесных тетеревиных птиц Евразии: материалы Междунар. науч. конф., посвящ.100-летию заповедной системы России (г. Советский, ХМАО-Югра, Россия 26-29 сентября 2017 г.). Екатеринбург: Изд-во Уральск. ун-та, 2018. С. 112-115.
Романов А. Н., Гайдар А. А., Агафонов В. А. Боровая дичь // Охота на дичь: биологические основы промысла. М.: Лесная пром-сть, 1976. С. 73-121.
Черкас Н. Д. Динамика численности и основные факторы, вызывающие сокращение численности рябчика (Bonasa bonasia L.,1758) в Беловежской пуще // Вестн. Моск. гос. ун-та леса - Лесной вестн. 2006. № 1 (43). С. 41-46.
Червона книга України. Тваринний світ. К.: Глобалконсалтинг, 2009. 600 c.
Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України: польовий визначник. К.: Укр. т-во охорони птахів, 2002. 416 с.
Фетисов С. А. Маршрутный учет рябчика Tetrastes bonasia с манком // Русский орнитол. журнал. 2008. Т. 17. Экспресс-вып. 441. С. 1421-1428.
Формозов А. Н. Спутник следопыта. М.: Изд-во МГУ, 1989. 302 с.
Формозов А. Н. Снежный покров в жизни млекопитающих и птиц. М.: Изд-во МГУ, 1990. 286 с.
Bergmann H.-H., Klaus S., Müller F. et al. Die Haselhühner. Bonasa bonasia. Die Neue Brehm-Bücherei, Magdeburg, Germany. 1996. 278 p.
Kajtoch L., Zmihorski M., Bonczar Z. Hazel Grouse occurrence in fragmented forests: habi tat quantity and configuration is more important than quality // Eur. J. Forest Res. 2012. Vol. 131. P. 1783-1795.https://doi.org/10.1007/s10342-012-0632-7
Klaus S., Ludwig T. Long-Term Trends of Hazel Grouse (Tetrastes bonasia) in the Bohemian Forest (Sumava), Czech Republic, 1972-2019 // Birds. 2021. Vol. 2. P. 127-137. https://doi.org/10.3390/birds2010009
Keller V., Herrando S., Vorisek P. et al. European Breeding Bird Atlas 2: Distribution, Abundance and Change. European Bird Census Council & Lynx Edicions, Barcelona. 2020. 967 p.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2021.85.08
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
