ПЕРШІ ВІДОМОСТІ ПРО МІКОБІОТУ НАДВІРНЯНСЬКОГО ЛІСНИЦТВА (ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ)
Анотація
У роботі наведено перші відомості про мікобіоту 1–8 кварталів Надвірнянського лісництва, розміщених на схилах гір Городище (598 м н. р. м.) та Потоки (584 м н. р. м.). У результаті проведених досліджень на території зазначеного лісництва виявлено 107 видів грибів і грибоподібних організмів, що належать до 92 родів, 49 родин, 21 порядку, 7 класів та 3 відділів. Усі види наведено для дослідженої території вперше. Особливу увагу приділено грибам, що ростуть на деревному субстраті. Серед них найбільшу кількість видів (68) зареєстровано на деревині бука європейського. Сім видів (Butyriboletus appendiculatus (Schaeff.) D. Arora & J.L. Frank, Clathrus archeri (Berk.) Dring, Hericium cirrhatum (Pers.) Nikol., H. coralloides (Scop.) Pers., Ischnoderma resinosum (Schrad.) P. Karst., Mutinus caninus (Huds.) Fr., Strobilomyces strobilaceus (Scop.) Berk.) виявилися рідкісними для території дослідження й України загалом. Чотири із них (Clathrus archeri, Hericium coralloides, Mutinus caninus, Strobilomyces strobilaceus) занесені до Червоної книги України, а три види (Butyriboletus appendiculatus, Hericium cirrhatum та Ischnoderma resinosum) – до Європейського червоного списку та червоних списків різних країн. Hericium cirrhatum та Ischnoderma resinosum є індикаторами фітоценозів, що мають природоохоронну цінність. У зв’язку з виявленням рідкісних і созологічно цінних видів грибів, що вказують на значну природоохоронну цінність обстежених фітоценозів, та зі зростанням антропогенного навантаження на досліджуваний лісовий масив обґрунтовано доцільність розширення на його території наявної мережі об’єктів природно-заповідного фонду, посилення заповідного режиму та контролю за його дотриманням. З огляду на те, що обстежена територія характеризується значним різноманіттям не лише мікологічних, а й ботанічних, зоологічних і геологічних об’єктів, які потребують охорони, запропоновано створити на всій території масиву регіональний ландшафтний парк «Надвірнянський ліс», що дасть змогу взяти під охорону значну частину Гвіздського структурно-ерозійного низькогір’я, котре поєднує в собі риси як Передкарпатських, так і Гірськокарпатських ландшафтних комплексів.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Bohacheva A. V. Dyskomytsety zapovednykov Prymorskoho kraia: avtoref. dys. … kand. byol. nauk: 03.00.24. Vladyvostok, 1997. 22 s.
Bubniak I. M., Solietskyi A. T. Heoturystychnyi putivnyk po shliakhu "Heo-Karpaty" Krosno - Boryslav - Yaremche. Krosno: Derzhavna Vyshcha Profesiina Shkola imeni Stanislava Pihonia v Krosno, 2013. 144 s.
Haidukevych M. Ie. Dendroflora Nadvirnianskoho lisnytstva // Nauk. visn. NLTU Ukrainy. 2012. Vyp. 22(11). S. 36-42.
Handziuk R. Nadvirna. Istorychnyi narys. Ivano-Frankivsk: Siversiia, 1999. 276 s.
Heobotanichne raionuvannia URSR / H. Bilyk, Ye. Bradis, M. Holubets ta in. K.: Nauk. dumka, 1977. 302 s.
Hiletskyi Y. R. Pryrodno-heohrafichne raionuvannia Ukrainskykh Karpat yak osnova optymizatsii pryrodokorystuvannia u raioni // Visn. nauk. prats Cherniv. un-tu. Heohrafiia. 2012. Vyp. 612-613. S. 28-32.
Heliuta V. P. Ohliad predstavnykiv rodu Boletus L. yak pretendentiv na vkliuchennia do «Chervonoi knyhy Ukrainy» // Roslynnyi svit u Chervonii knyzi Ukrainy: vprovadzhennia hlobalnoi stratehii zberezhennia roslyn: materialy II Mizhnar. nauk. konf. (Uman, 2012). Uman, 2012. S. 201-204.
Heliuta V. P., Zykova M. O. Poshyrennia v Ukraini Clathrus archeri (Phallales, Basidiomycota) - hryba, shcho maie buty vykliuchenym z Chervonoi knyhy Ukrainy // Ukr. botan. zhurnal. 2018. T. 75. Vyp. 2. S. 137-142. https://doi.org/10.15407/ukrbotj75.02.137
Herenchuk K. I. Pryroda Ivano-Frankivskoi oblasti. Lviv: Vyshcha shkola, 1973. 155 s.
Hleb R. Iu. Poshyrennia kvitokhvisnyka (anturus) Archera (Clathrus archeri (Berk.) Dring., Phallaceae) na terytorii Karpatskoho biosfernoho zapovidnyka ta prylehlykh terytoriiakh // Pryrodookhoronni, istoryko-kulturni ta ekoosvitni aspekty zbalansovanoho rozvytku Ukrainskykh Karpat: materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf., prysv. 15-y richnytsi NPP «Hutsulshchyna» (Kosiv, 2017). Kosiv, 2017. C. 215-218.
Ivanenko Ye. I. Analiz rozmishchennia pryrodno-zapovidnoho fondu Ukrainy: pidkhid, stan, problemy // Ukr. heohr. zhurnal. 2013. № 3. S. 64-69.
Klimuk Yu., Miskevych U., Yakushenko D. ta in. Pryrodnyi zapovidnyk «Gorgany». Roslynnyi svit // Pryrodno-zapovidni terytorii Ukrainy. Roslynnyi svit. Vyp. 6. K.: Fitosotsiotsentr, 2006. 400 s.
Kryvko R., Verekha P. Proekt orhanizatsii rozvytku lisovoho hospodarstva DP «Nadvirnianske LH» Ivano-Frankivskoho oblasnoho upravlinnia lisovoho ta myslyvskoho hospodarstva. Nadvirnianske lisnytstvo. Poiasniuvalna zapyska vidomosti zaproektovanykh zakhodiv. Lviv, 2010. 105 s.
Melnyk A. Ukrainski Karpaty: ekoloho-landshaftoznavche doslidzhennia. Lviv, 1999. 288 s.
Fokshei S. I., Derzhypilskyi L. M. Ridkisni vydy makromitsetiv z urochyshcha Kamenystyi (Natsionalnyi pryrodnyi park «Hutsulshchyna») // Ukr. botan. zhurnal. 2019. T. 76. Vyp. 4. S. 362-366. https://doi.org/10.15407/ukrbotj76.04.362
Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit / za red. Ya.P. Didukha. K.: Hlobalkonsaltynh, 2009. 900 s.
Boddy L., Crockatt M. E., Ainsworth A. M. Ecology of Hericium cirrhatum, H. coralloides and H. erinaceus in the UK // Fungal Ecology. 2011. Vol. 4. N 2. P. 163-173. https://doi.org/10.1016/j.funeco.2010.10.001
Christensen M., Heilmann-Claussen J., Waleyn R., Adamcik S. Wood-inhabiting fungi as indicators of nature value in European beech forests // EFI Proc. 2004. Vol. 51. P. 229-237.
Kotiranta H., Niemelä T. Uhanalaiset käävät Suomessa. 2. uudistettu painos. Helsinki, 1996. 184 p.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2020.83.05
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
