ІНТЕНСИВНІСТЬ ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ПЛАЗМІ КРОВІ ЩУРІВ ЗА ВПЛИВУ ГІСТАМІНУ І КВЕРЦЕТИНУ

N. Harasym, M. Verbeschuk, N. Bodnarchuk, M. Galan, D. Sanagursky

Анотація


Досліджували вміст продуктів ліпопероксидації та окисної модифікації білків у плазмі крові щурів за дії кверцетину і гістаміну. Кверцетин використовували у концентраціях 0,1; 0,3; 0,5; 1; 3; 5 мМ, а гістамін – 0,01; 0,1; 1; 10 мкМ. Встановлено, що кверцетин у плазмі крові щурів зумовлює зростання вмісту гідропероксидів і ТБК-позитивних продуктів, крім концентрації 0,5 мМ, за якої вміст вторинних продуктів знижується, а вміст первинних продуктів ліпопероксидації залишається у межах контролю. Зростання вмісту гідропероксидів та зниження ТБК-позитивних продуктів показано за впливу гістаміну у концентраціях 0,01; 0,1; 1; 10 мкМ. Поєднана дія гістаміну і кверцетину зумовлює значне зростання вмісту первинних продуктів ліпопероксидації у плазмі крові, тоді як вміст ТБК-позитивних продуктів ПОЛ знижується. Кверцетин у діапазоні концентрацій 0,1÷1 мМ інтенсифікує накопичення карбонільних груп білків основного і нейтрального характеру, тоді як у концентраціях 3; 5 мМ – уповільнює процес окисної модифікації білків. Гістамін у всіх досліджуваних концентраціях призводить до підвищення вмісту карбонільних груп білків, крім концентрації 0,1 мкМ. На тлі дії гістаміну високої концентрації кверцетин знижує інтенсивність окисної модифікації білків. Одночасна дія гістаміну низької концентрації та кверцетину в концентраціях 0,5 і 5 мМ зумовлює накопичення карбонільних груп білків нейтрального характеру, а також основного характеру лише за впливу кверцетину в концентрації 5 мМ. За результатами дисперсійного аналізу встановлено, що на накопичення ТБК-позитивних продуктів і карбонільних груп білків основного характеру максимальний вплив чинить кверцетин. На накопичення гідропероксидів ліпідів сильний вплив має гістамін. Кверцетин у концентраціях 0,1; 0,3; 0,5; 1; 3 мМ зумовлює сильну тісноту взаємозв’язку між окремими досліджуваними показниками вільнорадикальних процесів, у плазмі крові щурів. Біофлавоноїд у концентрації 5 мМ призводить до формування взаємозв’язку середньої сили. Гістамін у концентраціях 10; 1; 0,1 мкМ спричиняє тісноту взаємозв’язку середньої сили між окремими показниками вільнорадикального окиснення. Гістамін у концентрації 0,01 мкМ зумовлює значне посилення кореляційної залежності між показниками ПОЛ і окисної модифікації білків. Поєднана дія кверцетину у концентрації 0,1 мМ і гістаміну у концентрації 0,01 мкМ зумовлює посилення кореляційного зв’язку між показниками ТБК-позитивних продуктів і продуктами окисної модифікації білків.

Ключові слова


пероксидне окиснення ліпідів; окисна модифікація білків; кверцетин; гістамін

Повний текст:

PDF

Посилання


Bylyk O. V., Rybalchenko B. K., Romaniuk B. P. Byoflavonoyd kvertsetyn y perspektyvy eho yspolzovanyia v medytsyne // Zahalna patolohiia ta patolohichna fiziolohiia. 2007. T. 2. № 1. S. 4-8.

Bishko O. I. Vilnoradykalni protsesy za vvedennia shchuram histaminu ta hipokhlorytu natriiu: avtoref. dys. … kand. biol. nauk: 03.00.02. Lviv, 2016. 20 s.

Harasym N. P., Bishko-Moskaliuk O. I., Mandzynets S. M. ta in. Vplyv histaminu ta hipo­khlorytu natriiu na vilnoradykalni protsesy v selezintsi shchuriv // Fiziol. zhurnal. 2018. T. 64. № 2. S. 80-89. https://doi.org/10.15407/fz64.02.080

Denysenko O. I. Okysna modyfikatsiia bilkiv yak chynnyk patohenezu alerhodermatoziv // Ukr. zhurnal dermatolohii, venerolohii, kosmetolohii. 2004. № 1. S. 24-26.

Dubynyna E. E., Burmystrov S. O., Khodov D. A., Porotov Y. H. Okyslytelnaia modyfykatsyia belkov syvorotky krovy cheloveka, metod ee opredelenyia // Vopr. med. khymyy. 1995. T. 41. № 1. S. 24-26.

Dutka V., Kovalskyi Ya., Derkach Yu., Panas O. Elektronni vlastyvosti ta budova molekul kvertsetynu, liuteolinu ta morynu // Visn. Lviv. un-tu. Ser. khim. 2014. Vyp. 55. Ch. 2. S. 501-507.

Yskusnykh A. Iu., Basharyna O. V., Artiukhov V. H., Alabovskyi A. A. Vlyianye hystamyna na funktsyonalnye svoistva neitrofylov y yntensyvnost protsessa peroksydnoho okyslenyia lypydov v krovy donorov // Vestn. VHU. Ser. khymyia, byolohyia, farmatsyia. 2008. № 1. S. 93-96.

Kimak H. B., Melnychuk H. M. Zminy pokaznykiv perekysnoho okysnennia lipidiv i perekysnoho okysnennia bilkiv u rotovii ridyni khvorykh na heneralizovanyi parodontyt molodykh osib vnaslidok kompleksnoho likuvannia // Innovatsii v stomatolohii. 2018. № 1. S. 17-21.

Luss L. V. Rol allerhyy y psevdoallerhyy v formyrovanyy allerhycheskykh zabolevanyi kozhy // Allerholohyia. 2000. №3. S.29-33.

Liapyn V. P., Kazymyrko N. K. Sostoianye perekysnoho okyslenyia lypydov y systemy antyoksydantnoi zashchyty u bortsov v khode trenyrovochnoho tsykla y v zavysymosty ot vremeny hoda // Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia ta sportu. 2003. № 19. S. 3-7.

Meshchyshen I. F. Metod vyznachennia okysniuvalnoi modyfikatsii bilkiv plazmy (syrovatky) krovi // Bukovyn. med. visn. 1998. T. 2. № 1. S. 156-158.

Oleksiuk N. P., Yanovych V. H. Aktyvnist pro- i antyoksydantnykh system u pechintsi prisnovodnykh ryb u rizni pory roku // Ukr. biokhim. zhurn. 2010. 82 (3). S.41-48.

Radchenko O. M. Histamin yak zhyttievo vazhlyvyi universalnyi rehuliator // Ratsionalna farmakoterapiia. 2017. № 4 (45). S. 5-9.

Tymyrbulatov R. A., Seleznev E. Y. Metod povyshenyia yntensyvnosty svobodnoradykalnoho okyslenyia lypydosoderzhashchykh komponentov krovy y eho dyahnostycheskoe znachenye // Lab. delo. 1981. № 4. S. 209-211.

Chekman I. S., Bobyrov V. M., Kresiun V. I. Farmakolohiia. Vinnytsia: Nova knyha, 2014. 432 s.

Cherviakovskyi E. M., Vlasova T. M., Hylep A. A. y dr. Khromatohrafycheskyi analyz y ydentyfykatsyia osnovnykh produktov okyslenyia kvertsetyna // Trudy Belorus. hos. un-ta. Ser. Fyzyolohycheskye, byokhymycheskye y molekuliarnye osnovy funktsyonyrovanyia byosystem. 2006. T. 1. № 1. S. 159-170.

Eid H. M., Haddad P. S. The antidiabetic potential of quercetin: underlying mechanisms // Curr Med Chem. 2017/ 24(4). P. 355-364. https://doi.org/10.2174/0929867323666160909153707

Greaves M. W., Sabroe R. A. Histamine: the quintessential mediator // J. Dermatol. 1996. Vol. 23 (11). P. 735-740. https://doi.org/10.1111/j.1346-8138.1996.tb02694.x

Kota V. Ramana, Sanjay Srivastava, Sharad S. Singha. Lipid peroxidation products in human health and disease 2016 // Oxid. Med. Cell. Longev. 2017. ID 2163285, 2 pages http://dx.doi.org/10.1155/2017/2163285.

Lieberman P. The basics of histamine biology // Ann allergy asthma immunol. 2011. Vol. 106. P. 2-5. doi: 10.1016/j.anai.2010.08.005. Epub 2010 Sep 16. https://doi.org/10.1016/j.anai.2010.08.005

Lowry O. H. Protein measurement with the Folin phenol reagent // J. Boilogical Chemistry.1951. Vol. 193 (1). P. 404-415.

Marunaka Y., Marunaka R., Sun H. et al. Actions of quercetin, a polyphenol, on blood pressure // Molecules. 2017 Vol. 29. 22 (2). pii: E209. doi: 10.3390/molecules22020209. https://doi.org/10.3390/molecules22020209

Michael M. Gaschlera, Brent R. Stockwell Lipid peroxidation in cell death // Biochem. Biophys. Res. Commun. 2017. N 482 (3). P. 419-425. doi:10.1016/j.bbrc.2016.10.086. https://doi.org/10.1016/j.bbrc.2016.10.086

Niki E. Lipid peroxidation products as oxidative stress biomarkers // Biofactors. 2008. Vol. 34 (2). 171-180. https://doi.org/10.1002/biof.5520340208




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2020.82.03

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.