ВПЛИВ ДЕЯКИХ ЧИННИКІВ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ НА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ ЛАКТОБАЦИЛ, ВИДІЛЕНИХ ІЗ РІЗНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ НІШ
Анотація
Метою роботи було дослідити стійкість бактерій роду Lactobacillus до деяких агресивних чинників шлунково-кишкового тракту. Використання лактобацил як пробіотичних штамів висуває низку вимог до цієї групи мікроорганізмів, зокрема, пов’язаних із їхньою здатністю виживати в умовах підвищеної кислотності й наявності ферментів шлунково-кишкового тракту. У роботі використано 13 штамів лактобацил, виділених із різних джерел – із фекалій дітей молодшого віку, зі самоквасних овочів і з м’ясної сировини. Стійкість до секретів макроорганізму, що впливають на лактобацили під час їхнього транзиту через шлунково-кишковий тракт, досліджували in vitro, використовуючи різні значення pH (3,0–8,0) і травні ферменти пепсин та трипсин. Експериментально встановлено і статистично підтверджено, що досліджені штами лактобацил проявили варіабельну реакцію на дію різних значень рН і травних ферментів залежно від конкретного штаму та діючого чинника. Виявлено, що штами, ізольовані з м’ясної сировини, виявили найвищий рівень резистентності до різних значень рН, а штами, ізольовані з автоферментованих овочів, виявилися стійкішими до дії травних ферментів. Було показано, що незважаючи на вказану залежність, усередині кожної вибірки є неоднорідність відгуку штамів на дію чинника, що підтверджує варіабельність штамів молочнокислих бактерій. Проведеним математичним аналізом встановлено, що досліджені лактобацили залежно від ознак, які вивчали, утворюють кілька кластерів і підкластерів. Було показано, що первинне джерело виділення впливало на формування стійкості штамів лактобактерій до зміни рН середовища, однак не впливало на формування стійкості до дії ферментів шлунково-кишкового тракту. Отримані результати свідчать про доцільність подальших досліджень, необхідних для відбору штамів лактобацил для отримання пробіотичних препаратів і сприяють створенню раціональнішого підходу до пошуку потенційних пробіотичних штамів із наперед заданими властивостями.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
1. Dekhtiarenko N. V., Shynkarenko L. M., Duhan O. M. Kryterii vidboru probiotychnykh shtamiv mikroorhanizmiv // Naukovi zapysky. Biolohiia ta ekolohiia. 2007. T. 67. S. 30-36.
2. Kalinichenko S. V., Korotkykh S. V., Tishchenko I.Iu. Suchasni napriamky stvorennia ta udoskonalennia probiotykiv // Ukr. biofarm. zhurnal. 2016. № 1(42). S. 4-9.
https://doi.org/10.24959/ubphj.16.1
3. Netrusov A. Y., Ehorova M. A., Zakharchuk L. M. Praktykum po mykrobyolohyy: uch. posob. dlia stud. vyssh. ucheb. zavedenyi. M.: Akademyia, 2005. C. 467-478.
4. Romakin V. V. Kompiuternyi analiz danykh. K.: MDHU im. Petra Mohyly, 2006. 150 s.
5. Sydelev S. Y. Matematycheskye metody v byolohyy y ekolohyy: vvedenye v elementarnuiu byometryiu: uch. posob. Yaroslavl: YarHU, 2012. 140 s.
6. Fernández C., Sánchez-Seiquer P., Sánchez A. Use of a total mixed ration with three sources of protein as an alternative feeding for dairy goats on Southeast of Spain // Pakistan J. Nutr. 2003. 2 (1). R. 18-24.
https://doi.org/10.3923/pjn.2003.18.24
7. Ljungh A., Wadström T. Lactobacillus Molecular Biology: From Genomics to Probiotics. UK: Caister Academical Press. 2009. 206 p.
8. Ohland C. L., MacNaughton W. K. Probiotic bacteria and pontestinal epithelial barrier function // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. 2010. 6 (298). P. 807-819.
https://doi.org/10.1152/ajpgi.00243.2009
9. Pidgorskyi V. S., Kovalenko N. K., Garmasheva I. L. Taxonomic research, biological properties and biosynthetic activity of lactic acid bacteria and bifidobacteria isolated from various natural ecological niches // Mikrobiolohichnyi Zhurnal. 2016. 78(6). R. 8-18.
https://doi.org/10.15407/microbiolj78.06.008
10. Schroeter J., Klaenhammer T. Genomics of lactic acid bacteria // FEMS Microbiol. Lett. 2009. 292(1). R 1-6.
https://doi.org/10.1111/j.1574-6968.2008.01442.x
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2019.81.14
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.