РЕПРОДУКТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КАЛЮЖНИЦЬ (MOLLUSCA, VIVIPARIDAE) УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ
Анотація
Досліджено репродуктивний потенціал двох видів родини Viviparidae − Viviparus viviparus (Linnaeus, 1758) і V. contectus (Millet, 1813) у водоймах Українського Полісся. Плодючість V. viviparus майже у 2 рази більша, ніж така у V. contectus, що зумовлено біотопічними особливостями цих видів. Адже V. viviparus приурочений у своєму поширенні до проточних водойм із нестабільними умовами середовища (зокрема, прибій, зниження рівня води тощо). Це обумовлює необхідність максимальної реалізації потенційних можливостей розмноження V. viviparus для компенсації підвищеної популяційної смертності. Ембріони зареєстровано у статевих шляхах самок Viviparidae протягом усього року, в тому числі й у зимовий період. Плодючість обох видів калюжниць зростає з віком. У статті наведено формули для розрахунку плодючості калюжниць на основі їхніх лінійних розмірів і загальної маси. Виявлено, що зі збільшенням вмісту органічних речовин у водоймах Українського Полісся коефіцієнт відтворення, який вказує на ступінь виживаності молюсків і рівень плодючості самок різних вікових класів Viviparidae, зменшується (р<0,05). Відмічено тенденцію до зниження репродуктивного потенціалу Viviparidae, оскільки з 2011 до 2017 рр. зареєстровано зменшення коефіцієнта відтворення. Такі зміни у популяціях калюжниць можна пояснити порушенням умов довкілля, зокрема, евтрофікацією у водоймах. У р. Тетерів ХСК у 1,2−2,0 рази, а БСК5 − у 3,2 рази перевищує допустимий норматив (СанПіН № 34630-88), що свідчить про забруднення органічного походження, яке супроводжується погіршенням умов кисневого режиму. За гіпоксії у Viviparidae порушуються процеси обміну речовин, ріст і розмноження. Зменшення репродуктивного потенціалу Viviparidae, безперечно, призводить до зниження поповнення популяцій молоддю і, відповідно, до зменшення чисельності молюсків, яке відзначається протягом останніх десятиліть.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Anystratenko V. V., Anystratenko O. Iu. Klass Pantsyrnye, yly Khytony, Klass Briukhonohye - Cyclobranchia, Scutibranchia y Pectinibranchia (chast) / Fauna Ukrayny. T. 29: Molliusky: Vyp. 1. Kn. 1. K.: Veles, 2001. 240 s.
Anystratenko V. V., Riabtseva Yu. S., Tsehelnyk Z. V. Reproduktyvnye kharakterystyky molliuskov roda Viviparus (Gastropoda: Viviparidae) v zymnyi peryod na prymere ukraynskykh populiatsyi // Dop. NAN Ukrainy. 2012. № 10. S. 154−159.
Anystratenko V. V., Dehtiarenko E. V., Anystratenko O. Iu., Prozorova L. A. Sovremennoe rasprostranenye briukhonohykh molliuskov semeistva Viviparidae (Caenogastropoda) v kontynentalnykh vodoemakh Evrazyy // Zooloh. zhurnal. 2014. T. 93. Vyp. 2. S. 211-220. https://doi.org/10.7868/S0044513413120040
Berezkyna H. V. Zhyznennye tsykly y razmnozhenye nekotorykh Viviparidae v uslovyiakh Evropeiskoi chasty Rossyy // Byolohycheskye nauky v shkole y vuze. 2016. № 17. S. 4−12.
Byhon M., Kharper Dzh., Taunsend K. ekolohyia. Osoby, populiatsyy y soobshchestva. M.: Myr, 1989. T. 1. 667 s.
Zolotarev V. N., Shurova N. M. Metody otsenky smertnosty zhyvotnykh po prodolzhytelnosty ykh zhyzny // Sovremennye problemy hydrobyolohyy. Perspektyvy, puty y metody reshenyi: materyaly mezhdunar. nauch. konf., 26-29 avhusta 2008 h. Kherson, 2008. S. 11-16.
Kyiashko P. V., Soldatenko E. V., Vynarskyi M. V. Klass Briukhonohye molliusky. Opredelytel zooplanktona y zoobentosa presnykh vod Evropeiskoi Rossyy / pod red. S.Ia. Tsallolykhyna. M.; SPb., 2016. T. 2. Zoobentos. S. 335−438.
Kotsiuba I. H., Korobiichuk A. O., Radchenko L. M. Doslidzhennia suchasnoho stanu zabrudnennia vod hidrohrafichnoi merezhi Zhytomyrskoho raionu // Ekolohichni nauky. 2014. № 6. S. 96−102.
Myroshnychenko A. Z. Plodovytost presnovodnoho molliuska Viviparus viviparus L. // Zooloh. zhurnal. 1958. T. 37. № 11. S. 1635-1644.
Pavelchuk Ye. M., Snizhko S. I. Hidroloho-hidrokhimichni kharakterystyky richok Zhytomyrskoho Polissia v umovakh hlobalnoho poteplinnia. Zhytomyr: Volyn, 2017. 244 s.
Sytnyk N. A., Orlenko A. N., Zolotnytskyi A. P. Yndyvydualnaia plodovytost y skorost heneratyvnoho rosta ustrytsy (Ostrea edulis L.). // Uch. zap. Tavr. nats. un-ta ym. V. Y. Vernadskoho. Ser. byol., khym. 2010. T. 23 (62). № 4. S. 188-195.
Uvaieva O. I. Moliusky rodyny Viviparidae (Gastropoda, Pectinibranchia): strukturno-funktsionalna orhanizatsiia populiatsii, bioindykatsiini mozhlyvosti ta rol v ochyshchenni vodoim Ukrainskoho Polissia: avtoref. dys. ... d-ra biol. nauk. Odesa, 2018. 43 s.
Glöer P. Sübwassergastropoden. Mollusca I. Nord- und Mitteleuropas. Hackenheim: ConchBooks, 2002. 327 S.
Jeźewski W. Occurrence of Digenea (Trematoda) in two Viviparus species from lakes, rivers and a dam reservoir // Helminthologia. 2004. Vol. 41. N 3. P. 147-150.
Uvayeva O. I., Stadnichenko A. P. Sedimentation Activity of Viviparus viviparus (Mollusca: Gastropoda: Pectinibranchia) in the Vidsichne Reservoir // Hydrobiological J. 2016. Vol. 52. N 5. P. 18−24. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v52.i5.20
Uvaeva E. I., Shcherbina G. Kh. The Role of Viviparus contectus (Millet) (Mollusca, Viviparidae) in the Sedimentation of Suspension and Transformation of Organic Matter in the Tnya River (Ukraine) // Biologiya Vnutrennykh Vod. 2017. Vol. 10. N 4. P. 415-418. https://doi.org/10.1134/S1995082917040113
Welter-Schultes F. W. European non-marine molluscs, a guide for species identification. Göttingen: Planet Poster Editions, 2012. 760 p.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2019.80.16
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
