ВНЕСОК ПРОМИСЛОВОСТІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АРМІЇ МІЖВОЄННОЇ ПОЛЬЩІ

Roman MASYK

Анотація


У статті розглядається забезпечення війська міжвоєнної Польщі зброєю, харчами, одягом, паливом тощо. У забезпеченні польської армії можна виділити три періоди. Перший тривав від кінця Першої світової війни до квітня 1921 року. У той час Польща продовжувала військові операції проти українців і більшовиків. Тому забезпечення армії було дуже важливим. Другий період тривав з 1921 по 1935 рік. У цей період потреби армії дещо зменшилися, зважаючи на мирний час. Третій період тривав з 1935 до 1939 року. У той час польський уряд більше дбав про забезпечення армії через загрозу нової війни, насамперед з Німеччиною.

Коли Польща заволоділа Східною Галичиною, то тут в перший час продовжувало діяти австрійське право про забезпечення війська. Дефіцит і продовження війни змусили нову владу залишити обмеження в торгівлі харчами, обов’язок селян віддавати державі частину їхніх виробів. Сировина півфабрикати і товари промислового походження підлягали секвестру. Навесні 1919 р. в Польщі почали ухвалювати право, яке мало забезпечувати військо в час війни, яка продовжувалася. До обов’язку забезпечення включили: транспорт, харчі, алкоголь, сіно, ліки, засоби для освітлення, папір та інше канцелярське приладдя, метал, ганчірки, зброю і амуніцію, засоби, необхідні для розміщення війська; нерухомість; зв’язок. Після квітня 1921 р. забезпечення війська керувалося правом, за яким замовляли роботи і предмети інші державні інституції. В середині 1930-х рр. ухвалили низку нормативних актів, які мали покращити  забезпечення польського війська: про евакуацію управлінь, людності і майна з територій, які перебували під загрозою; про загальний обов’язок забезпечення речами.

На початку незалежності Польща зіткнулася з багатьма проблемами. Не було уніфікованих правил забезпечення війська. Окремим військовим відділенням постачали харчі й інші потрібні речі, зважаючи на регіональні обставини. Поступово почали формувати органи, які організовували постачання війську. Військова влада, забезпечуючи військо, мусіла співпрацювати з цивільною. Це було складно зробити за умов, коли в Польщі була зруйнована й ще не відновлена економіка. Після 1921 р. справа військового забезпечення була на маргінесі економічних проблем Польщі. Військо дотувалося, але в разі війни воно не було достатньо забезпечене. Лише після 1935 р. почали активно звертати увагу на можливості Польщі відбити загрозу в разі війни з Німеччиною, зрозуміли необхідність зміцнювати військовий потенціал.

Промисловість Східної Галичини надавала польському війську свою продукцію, виконувало потрібні йому роботи. У Східній Галичині мало виробляли військової зброї, здебільшого обмежувалися її ремонтом. Тут продукували вибухові матеріали (Стебник) і протигазу (Сянок). Місцеві промисловці постачали війську нафтопродукти.

Найбільше промисловість і сільське господарства Східної Галичини постачало польському війську харчів. Наприкінці 1910-х – на початку 1920-х років це здійснювали через реквізиції, а пізніше – через аукціони. Окремі фірми спеціально налаштовувалися на військові постачання. Наприклад, фабрика Зиґмунта Рукера у Львові постійно постачала війську м’ясні, овочеві і кавові консерви.

На загал, промисловість і сільське господарство Східної Галичини постачало польському війську мало продукції. Так сталося, бо влада міжвоєнної Польщі все більше намагалася централізувати ці процеси й віддавала перевагу підприємствам з Варшави.

Ключові слова: Східна Галичина, постачання армії, сільське господарство, промисловість, зброя, продовольство, одяг.


Посилання


REFERENCES

“Ankieta w sprawie postulatów przemysłu i handlu”, Wiadomości gospodarcze, No.16, (1923): 227–229.

“Ankiety i konferencje”, Wiadomości gospodarcze, No.6, (1926): 98–99.

“Dekret o sekwetrze surowców, półfabrykatów i towarów”, DzPPP, No.17, poz. 44, (1918): 105–106.

“Dekret Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 22 lutego 1938 r. o poruczeniu spraw aprowizacyjnych Ministrowi Rolnictwa i Reform Rolnych”, DzURP, No.13, poz. 89, (1938): 127–128.

“Dekret Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 25 maja 1939 r. o zmianie rozporządzenia Prezydenta Rzeczypospolitej o osobistych świadczeniach wojennych”, DzURP, No.48, poz. 308, (1939): 813–815.

Gołębiowski, Jerzy, Przemysł wojenny w Polsce 1918–1939. (Kraków: Wydawnictwo Naukowe Wyższej Szkoły Pedagogicznej, 1990).

Jabłonowski, Marek, Wobec zagrożenia wojną. Wojsko a gospodarka Drugiej Rzeczypospoltej w latach 1935–1939. (Warszawa: ASPRA-JR, 2001).

“Konferencja w sprawie dostaw rządowych”, Wiadomości gospodarcze, No.24, (1924): 353.

“Konferencja z delegacją Ministerstwa Przemysłu i Handlu”, Wiadomości gospodarcze, No.18, (1926): 274–284.

Krzyżanowski, Kaziemierz, Wydatki wojskowe Polski w latach 1918–1939. (Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1976).

Lvivske voievodske upravlinnia, Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti, f. 1, op. 3, nr. 878; op. 4, nr. 563, 564, 1195; op. 10, nr. 7, op. 11, nr. 89, 227; op. 18, nr. 909, 1568, 1824, 2674, 2773.

“Pan Minister Przemysłu i Handlu w Izbie handlowej i przemysłowej”, Wiadomości gospodarcze, No.23, (1924): 329–334.

Podolska-Meducka, Aldona, “Komisje rekwizycyjne polskiego systemu świadczeń wojennych po wojnie z bolszewikami”, w książce Gospodarka i społeczeństwo a wojskowość na ziemiach polskich, red. Tomasz Głowiński, Krzysztof Popiński, (Wrocław: GAJT, 2010), 111–141.

Podolska-Meducka, Aldona, Od wojny do wojny. System świadczeń wojennych w Polsce w latach 1918–1921. (Warszawa: Oficyna wydawnicza Skoły Głownej Handlowej, 2011).

“Posiedzenie plenarne Izby handowej i przemysłowej we Lwowie, Wiadomości gospodarcze, No.1, (1923): 1–4; No.7, (1923): 95–98; No.16, (1923):143–147; No.23, (1923): 339–344; No.22 (1924): 315–320; No.1, (1925): 1–6; No.6, (1925): 85–91; No.11, (1925): 165–170; No.18–19, (1925): 353–359; No.6, (1926): 89–95; No.12, (1926): 195–204; No.7 (1927): 113–118; No.19, (1927): 321–328.

Pryvatna fabryka zbroi i amunitsii “Arma”, m. Lviv, Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Lviv, f. 558, nr. 1–7.

“Przemysł gumowy w Sanoku”, Polska Zbrojnia. Specjalny dodatek poświęcony C. O. P., (1939): 34:

“Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 24 października 1934 r. o osobistych świadczeniach wojennych, DzURP, No.95, poz. 858, (1934): 2009–2013.

“Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 24 października 1934 r. o rzeczowych świadczeniach wojennych”, DzURP, No.95, poz. 859, (1934): 2014–2027.

“Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 29 stycznia 1937 r. o dostawach i robotach na rzecz Skarbu Państwa, samorządu oraz instytucyj prawa publicznego”, DzURP, No.13, poz. 92, (1937): 148–158.

“Rozporządzenie Rady Obrony Państwa z dnia 25 sierpnia 1920 r. o jednorazowej daninie na potrzeby wojska”, DzURP, No.86, poz. 570, (1920): 1565–1567.

“Rozporządzenie wykonawcze do rozporządzenia Rady Obrony Państwa z dnia 25 sierpnia 1920 r. o jednorazowej daninie na potrzeby wojska”, DzURP, No.86, poz. 571, (1920): 1567–1572.

Sprawozdanie z czynności Izby handlowej i przemysłowej we Lwowie w latach 1922, 1923 i 1924. (Lwów: Prasa, 1925).

Sprawozdanie z czynności Izby przemysłowo-handlowej we Lwowie za rok 1929. (Lwów: Prasa Nowa, 1930).

Sprawozdanie z czynności Izby przemysłowo-handlowej we Lwowie za rok 1930. (Lwów: Prasa Nowa, 1931).

Sprawozdanie z czynności Izby przemysłowo-handlowej we Lwowie za rok 1931. (Lwów: Prasa Nowa, 1932).

Sprawozdanie z czynności Izby Przemysłowo-Handlowej we Lwowie za rok 1932. (Lwów: Prasa Nowa, 1933).

Sprawozdanie z czynności oraz o stanie gospodarczym w okręgu Izby przemysłowo-handlowej we Lwowie w roku 1933. (Lwów: Prasa Nowa, 1934).

Sprawozdanie z czynności oraz o stanie gospodarczym w okręgu Izby przemysłowo-handlowej we Lwowie w roku 1934. (Lwów: Prasa Nowa, 1935).

Sprawozdanie z czynności oraz o stanie gospodarczym w okręgu Izby przemysłowo-handlowej we Lwowie w roku 1935. (Lwów: Prasa Nowa, 1936).

Sprawozdanie z czynności oraz o stanie gospodarczym w okręgu Izby przemysłowo-handlowej we Lwowie w roku 1936. (Lwów: Prasa Nowa, 1937).

Sprawozdanie z czynności oraz protokoły posiedzeń plenarnych Izby handlowej i pzemysłowej we Lwowie w roku 1925. (Lwów: Prasa, 1926).

Sprawozdanie z czynności oraz protokoły posiedzeń plenarnych Izby handlowej i przemysłowej we Lwowie w roku 1926. (Lwów: Prasa, 1927).

Sprawozdanie z czynności oraz protokoły posiedzeń plenarnych Izby handlowej i przemysłowej we Lwowie w roku 1927. (Lwów: Prasa Nowa, 1929).

Sprawozdanie z czynności oraz protokoły posiedzeń plenarnych Izby przemysłowo-handlowej we Lwowie w roku 1928. (Lwów: Prasa Nowa, 1930).

“Ustawa z dnia 10 maja 1919 r. o ustaleniu i oszacowaniu świadczeń i strat wojennych”, DzPPP, No.41, poz. 298 (1919): 491–495.

“Ustawa z dnia 11 kwietnia 1919 r. o rzeczowych świadczeniach wojennych”, DzPPP, No.32, poz. 264 (1919): 429–432.

“Ustawa z dnia 11 kwietnia 1919 r. o utworzeniu Głównego Urzędu Zaopatrywania Armji”, DzPPP, nr. 32, poz. 265, (1919): 432–433.

“Ustawa z dnia 15 lutego 1933 r. o dostawach i robotach na rzecz Skarbu Państwa, samorządu oraz instytucyj prawa publicznego”, DzURP, No.19, poz. 127, (1933): 377–378.

“Ustawa z dnia 18 grudnia 1920 r. o pocztach, radjotelegrafach, telegrafach i telefonach w czasie wojny”, DzURP, 1, nr. 7, poz. 36, (1921): 83–85.

“Ustawa z dnia 23 kwietnia 1920 r. w przedmiocie przywrócenia mocy obowiązującej i częściowej zmiany ustawy z dnia 11 kwietnia 1919 r. o rzeczowych świadczeniach wojennych”, DzURP, No.37, poz. 212, (1920): 535.

“Ustawa z dnia 23 stycznia 1920 r. w sprawie zmiany art. 3 Ustawy z dnia 18 listopada 1919 roku o obrocie ziemiopłodami w roku gospodarczym 1919/20”, DzURP, No.6, poz. 40, (1920): 72–73.

“Ustawa z dnia 25 lipca 1919 r. o osobistych świadczeniach wojennych”, DzURP, No.67, poz. 401 (1919): 712–714.

“Ustawa z dnia 27 marca 1920 r. o kolejach w czasie wojny”, DzURP, No.27, poz. 160, (1920): 436–437.

“Ustawa z dnia 28 października 1919 r. w sprawie zmiany ustawy o rzeczowych świadczeniach wojennych z dnia 11 kwietnia 1919 r.”, DzURP, No.86, poz. 470, (1919): 862.

“Ustawa z dnia 29 lipca 1919 r. o obrocie ziemiopłodami w roku gospodarczym 1919/1920”, DzPPP, No.64, poz. 381, (1919): 669–672.

“Ustawa z dnia 30 marca 1939 r. o powszechnym obowiązku świadczeń rzeczowych”, DzURP, No.30, poz. 200, (1939): 589–604.

“Ustawa z dnia 30 marca 1939 r.o wycofaniu urzędów, ludności i mienia z zagrożonych obszarów Państwa”, DzURP, No.29, poz. 197, (1939): 585–587.

“Ustawa z dnia 7 lipca 1921 r. o zniesieniu ograniczeń w zakresie obrotu ziemiopłodami oraz o postanowieniu Ministerstwa Aprowizacji w stan likwidacji”, DzURP, No.63, poz. 389 (1921): 1053–1054.

“Ustawa z dnia 8 kwietnia 1919 r. o dostarczaniu mieszkań na potrzeby wojska”, DzPPP, No.31, poz. 262, (1919): 425–426.

“Ustawa z dnia 9 lipca 1920 r. o aprowizacji na rok gospodarczy 1920/21”, DzURP, No.56, poz. 348, (1920): 946–950.

Wiadomości gospodarcze, No.16, (1923): 223–224.

“Z Komitetu doradczego Izby handlowej i przemysłowej dla spraw rękodzielniczych”, Wiadomości gospodarcze, No.10, (1924): 150–151; No.13–14, (1924): 202.

“Zebranie plenarne Izby przemysłowo-handlowej we Lwowie”, Wiadomości gospodarcze, No.6, (1930): 98.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2025.26.5177

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.