ШЛЮБНА УГОДА ЯК СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ІНСТРУМЕНТ: ІНТЕРЦИЗА ЯНА МИКОЛАЯ ДАНИЛОВИЧА ТА ПОДРУЖЖЯ ОПАЛІНСЬКИХ 1625 РОКУ

Maryna VLASIUK

Анотація


Шлюбні інтерцизи як правовий документ ранньомодерного часу відігравали вирішальну роль у соціальній, майновій та політичній стратегії шляхетських і магнатських родів Речі Посполитої. Досліджуваний приклад – шлюбна угода між Яном Миколаєм Даниловичем і Ельжбетою Опалінською (1625 р.) – ілюструє складну мережу правових, фінансових та родинних домовленостей, у центрі яких стояли збереження родинного майна, гарантування соціального статусу та баланс інтересів сторін. Документ укладено за участі високопоставлених представників духовенства й уряду, серед яких були Гієронім Целецький, Ахацій Ґроховський, Вацлав Лещинський, Станіслав Ґроховський та Стефан Доброгост Ґжибовський. Їхня присутність не лише підкреслює суспільну вагу події, але й засвідчує політичний підтекст шлюбного союзу. Інтерциза чітко регулювала матеріальні зобов’язання. Придане Ельжбети становило 80 тисяч злотих, з яких 50 тисяч надала мати – Анна Пілецька, а 30 тисяч – батько Лукаш Опалінський. Наречений додатково зобов’язався надати 20 тисяч злотих привінку. Сума в 100 тисяч була записана не на майно чоловіка, як це було звично, а на маєтки Анни Пілецької у Переворському повіті. Окремий інтерес становить юридичне оформлення: запис застави мав бути внесений до актових книг, діяти щорічно з правом поновлення, і супроводжуватись штрафними санкціями у разі порушення умов. Наречений був позбавлений доступу до приданого, а інтерциза визначала окрему власність жінки як юридично незалежну. Укладення інтерцизи засвідчує не лише особисту та родинну турботу, але й прагнення жінки й її роду до збереження контролю над майном та гарантування майбутнього. Угода 1625 р. постає як цінне джерело з історії права, економіки, ґендерних відносин і ментальності шляхетського стану в Речі Посполитій.

Ключові слова: шлюбна інтерциза, Річ Посполита, посаг, віно, Даниловичі, Опалінські, XVII століття, родинне майно, магнатерія.

 


Посилання


REFERENCES

Abraham, Władysław. Zawarcie małżeństwa w pierwotnem prawie polskiem. (Lwów: Towarzystwo Naukowe, 1925), 475. (in Polish)

Bobrowicz, Jan. Herbarz polski Kaspra Niesieckiego. (Lipsk: Nakładem i drukiem Breitkopfa i Hærtela, 1839), t. 4, 518. (in Polish)

Boniecki, Adam, Reiski, Artur. Herbarz polski. t. 11, (Warszawa: Skład główny Gebethner i Wolff, 1907), 397. (in Polish)

Budzyński, Zdzisław, Przyboś, Kazimierz, Rejestr poborowy ziemi przemyskiej z 1628 roku. (Rzeszów: Wydawnictwo WSP, 1997), 274. (in Polish)

Budzyński, Zdzisław, Przyboś, Kazimierz, Rejestr poborowy ziemi przemyskiej z 1651 roku. (Rzeszów: Wydawnictwo WSP, 1997), 193. (in Polish)

Chłapowski, Krzysztof, i in. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV–XVIII wieku. (Kórnik: Biblioteka Kórnicka, POLSOFT, 1992), 220. (in Polish)

Choińska-Mika, Jolanta. Sejmiki mazowieckie w dobie Wazów. (Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 1995), 216. (in Polish)

Chystova knyha vpysiv uhod i donesen, 1615–1631, Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Lviv (dali – TsDIAUL), f. 12 (Perevorskyi zemskyi sud), op. 1, spr. 41. (in Polish)

Chystova knyha vpysiv uhod i donesen, 1619–1631, TsDIAUL, f. 12 (Perevorskyi zemskyi sud), op. 1, spr. 20. (in Polish)

Chystova knyha vpysiv uhod i donesen, 1631–1754, TsDIAUL, f. 12 (Perevorskyi zemskyi sud), op. 1, spr. 22. (in Polish)

Czapliński, Władysław. “Opaliński Łukasz z Bnina h. Łodzią”, [w:] Polski Słownik Biograficzny, red. Emanuel Rostworowski, t. 24. (Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich; Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979), 90–93. (in Polish)

Dom Łodziów. Starożytność i Genealogia Panów z Bnina Opalińskich. Poł. XVIII w., Lvivska natsionalna naukova biblioteka im. Vasylia Stefanyka NAN Ukrainy, f. 4 (Bavorovski), op. 1, spr. 77. (in Polish)

Dworzaczek, Włodzimierz. Genealogia: Tablice (Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1959), 182 s., tablice. (in Polish)

Filipczak-Kocur, Anna. “Chronologia sejmów z lat 1621–1632”, [w:] Chronologia sejmów Rzeczypospolitej Obojga Narodów (1569–1793), red. Dariusz Kupisz (Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 2021), 113–129. (in Polish)

Gmiterek, Henryk, Szczygieł, Ryszard. Urzędnicy województwa bełskiego i ziemi chełmskiej XIV–XVIII wieku. (Kórnik: POLSOFT, 1992), 283. (in Polish)

Graczyk, Waldemar. Stanisław Łubieński: pasterz, polityk i pisarz 1574–1640. (Tyniec: Wydawnictwo Benedyktynów, 2005), 484. (in Polish)

Jaworski, Władysław Leopold. Prawo cywilne na ziemiach polskich, t. 1: Prawo małżeńskie osobowe i majątkowe. (Warszawa, Kraków: Księgarnia J. Czerneckiego, 1919), 455. (in Polish)

Księga rodzinna Opalińskich spisywana przez kilku Opalińskich, Biblioteka Uniwersytecka w Warszawie. Gabinet Rękopisów, sygn. 47, 11. (in Polish)

Kostka, Jerzy Antoni. Kostkowie herbu Dąbrowa. (Koszalin: Z.P. POLIMER, 2010), 480. (in Polish)

Lewandowski, Piotr. Zabić króla! Zamach Michała Piekarskiego na Zygmunta III Wazę. (Warszawa: Agencja Wydawnicza Egros, 2012), 122. (in Polish)

Listy do Tomasza Zamoyskiego od różnych osób, Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie, zesp. Archiwum Zamoyskich, sygn. 735. (in Polish)

Łopatecki, Karol. “Intercyza zawarta między Janem Klemensem Branickim a Katarzyną Barbarą Radziwiłłówną jako przykład realizacji strategii rodzinnych magnaterii (1720 r.)”, Przeszłość Demograficzna Polski, No.38, (2016): 31–54. (in Polish)

Łoziński, Władysław. Prawem i lewem: obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku, t. 2, (Lwow: Nakładem Księgarni H. Altenberga, 1904), 560. (in Polish)

Opaliński, Edward. “Dyskusja wokół książki Waltera Leitscha «Das Leben am Hof König Sigismunds III von Polen»”, Kwartalnik Historyczny, No.118, (2011): 707–742. (in Polish)

Opaliński, Edward. “Walter Leitsch, Das Leben am Hof König Sigismunds III. von Polen”, Kwartalnik Historyczny, No.121, (2014): 196–216. (in English; in Polish)

Opaliński, Edward. Kultura polityczna szlachty polskiej w latach 1587–1652: system parlamentarny a społeczeństwo obywatelskie (Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 1995), 345. (in Polish)

Peredshliubni dohovory koronnoho pidchashoho Danylovycha Mykolaia z Zebzhydovskym Kasprom, Opalinskym Lukoiu, Nemoievskoiu Sofiieiu ta in., 1617–1675, TsDIAUL, f. 181 (Liantskoronski), op. 2, spr. 207. (in Polish)

Przyboś, Adam. “Grochowski Achacy h. Junosza”, [w:] Polski Słownik Biograficzny, red. Kazimierz Lepszy, t. 8. (Wrocław: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, 1959–1960), 592–593. (in Polish)

Przyboś, Adam. “Grzybowski Stefan Dobrogost h. Prus II”, [w:] Polski Słownik Biograficzny, red. Kazimierz Lepszy, t. 9. (Wrocław: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960–1961), 111–112. (in Polish)

Przyboś, Kazimierz. Urzędnicy województwa ruskiego XIV–XVIII wieku (Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1987), 415. (in Polish)

Puchalski, Wawrzyniec. Drobne dzieje Łąkі (Kraków: Nakładem autora, 1892), 127. (in Polish)

Rechowicz, Marian. “Grochowski Stanisław h. Junosza”, [w:] Polski Słownik Biograficzny, red. Kazimierz Lepszy, t. 8. (Wrocław: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, 1959–1960), 599. (in Polish)

Regestrum sextum privilegiorum et resignationum, Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie, zesp. Metryka Koronna, t. 172.

Seredyka, Jan. Rozprawy z dziejów XVI i XVII wieku (Poznań: PASSAT, 2003), 311. (in Polish)

Starchenko, Natalia. Ukrainski svity Rechi Pospolytoi (Kyiv: Laurus, 2021), 616. (in Ukrainian)

Tseluiko, Oleksandr. “Velykyi koronnyi pidskarbii Yan Mykolai Danylovych: portret na tli epokhy”, Studii z arkhivnoi spravy ta dokumentoznavstva, No.10, (2003): 177–184. (in Ukrainian)

Twardowski, Samuel. Pałac Leszczyński, oprac. Roman Krzywy, wyd. 2. (Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Sub Lupa, 2021), 195. (in Polish)

Voronchuk, Iryna. Naselennia Volyni v XVI – pershii polovyni XVII st.: rodyna, domohospodarstvo, demohrafichni chynnyky (Kyiv, 2012), 712. (in Ukrainian)

Zaremba Cielecki, Artur Karol. Monografia rodziny Zarembów na Cielczy Cieleckich (Kraków: 1930), 14. (in Polish)




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2025.26.4977

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.