КИЄВО-РУСЬКА ДЕРЖАВА У СВІТЛІ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ І СУЧАСНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ІМПЕРІЮ

Olga SHCHODRA

Анотація


У статті Києво-Руська держава трактується у контексті історій середньовічних імперій. Авторка аналізує історіографію проблеми,  еволюцію поняття “імперія” в Середньовіччі і в сучасну епоху. Особлива увага приділяється   герменевтичній методології визначення держав як імперій, що домінувала в “старій” позитивістській історіографії. У статті наголошується, що уже в Середньовіччі нівелювалися окремі критерії цієї методології, зокрема, Папа Римський втрачав вплив на вибір імператорів Священної Римської імперії, володіння Римом також перестало відігравати вагому роль для отримання імператорського титулу. Згідно з герменевтичною методологією, держава вважалася імперією, якщо її правителя сучасники (хроністи, публіцисти) титулували імператорським титулом. Авторка статті дійшла висновку, що Києво-Руська держава відповідала певним критеріям герменевтичної методології. Так, київські князі мали династичні зв’язки з правителями Східної Римської імперії. Вітчизняні і зарубіжні сучасники, зокрема, митрополит Іларіон в “Слові про закон і благодать”, франкський хроніст, автор Бертинських анналів і арабські середньовічні письменники титулували київських князів тюркським імператорським титулом хакан (каган). Літописці і арабські автори також називали київський князів царями. Для руської правлячої еліти  була характерна імперська ідеологія, що проявлялося в публіцистичних творах, в монументальному зодчестві і в живописі. Сучасна  методологія дослідження  імперій – імперіологія, яка враховує різний історичний досвід існування держав імперського типу,  називає імперіями стародавні і середньовічні держави, які за критеріями герменевтичної методології такими не вважалися. З позицій імперіології  Києво-Руська держава є класичною середньовічною імперією.  У ній проявилися усі основні універсальні критерії держави імперського типу: наявність домінуючого політичного ядра, тобто, метрополії у Середньому Подніпров’ї, насильницький характер експансії і приєднання нових земель, данницькі відносини між метрополією і підвладними провінціями, претензії на домінуючу роль в регіоні Східної і   Центрально-Східної Європи.

      Ключові слова: Києво-Руська держава, Руський каганат, Руська імперія, великий київський князь, руський каган, руський цар.


Посилання


REFERENCES

Bahrianorodnyi, Konstantyn. Ob upravlenii imperiei. Moskva: Nauka,1991. (in russian).

Bartold, Vasylyi. Sochynenyia. T. VIII. Moskva: Nauka, 1973. (in russian).

Fedaka, Serhii. Politychna istoriia Ukrainy-Rusi doby transformatsii imperii Riurykovychiv (ХII stolittia). Uzhhorod: Vydavnytstvo V. Padiaka, 2000. (in Ukrainian).

Finer, Samuel Edward. The history of Goverrment from the Earliest Times. T. 1. Oxford: Oxford University Press, 1997. (in English).

Folz, Robret. The Concept of Empire in Western Europe from the Fifth to the Fourteerth Century. London: Edward Arnold, 1969. (in English).

Garkavi, Avraam. Skazaniya musulmanskikh pisatelei o slavyanakh i russkikh (s poloviny VІІ veka do kontsa Х veka po R. X.). SPb: Tipografiya Imperatorskoi Akademii Nauk, 1871. (in russian).

Herrman, Joachim. “Ruzzi, Forsderen liudi. Fresiti”. K voprosu ob istoricheskih i etnograficheskih osnovah “Bavarskogo geografa” (pervaja polovina X v.).

Drevnosti slavjan i Rusi. Moskva: Nauka, 1988. 163–168. (in Russian).

Holovko, Oleksandr. Kniaz Mstyslav Mstyslavych “Udatnyi” i yoho doba. Kamianets-Podilskyi: “Aksioma”, 2017. (in Ukrainian).

Hrushevskyi, Mykhailo. Istoriia Ukrainy-Rusy. T. 1. Kyiv: Naukova dumka, 1991. (in Ukrainian).

Hrushevskyi, Mykhailo. “Vyimky z dzherel do istorii Ukrainy-Rusy (do polovyny ХI vika)”. Hrushevskyi, Mykhailo. Tvory v 50 tomakh. T. 6 Lviv: Svit, 2004. (in Ukrainian).

Hrushevskyi, Mykhailo. “Zvychaina skhema “russkoi” istorii y sprava ratsionalnoho ukladu istorii skhidnoho slovianstva”. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. No. 5. 2014. 203–204. (in Ukrainian).

Holovko, Oleksandr. “Halych i Halytska zemlia u politytsi kniaziv prydniprovskoi ta pivnichnoi Rusi (kinets XII-kinets 30-kh rokiv XIII stolittia)”, Kniazha doba: istoriia i kultura. Vyp. 5. (2011), 117–129. (in Ukrainian).

Ibn Khordadbekh. Knyha putei i stran. Per. s arabskho, kommentaryi i yssledlvanie N. Velykhanovoi. Baku: “Эlm”, 1986. (in russian).

Isaievych, Yaroslav. Do istorii tytulatury volodariv u Skhidnii Yevropi. Kniazha doba: istoriia i kultura. Vyp. 2. Lviv, 2008. 3–29. (in Ukrainian).

Kupchynskyi, Oleh. Akty ta dokumenty Halytsko-Volynskoho kniazivstva ХIII–pershoi polovyny ХIV stolit. Lviv: Naukove tovarystvo imeni Shevenka u Lvovi, 2004. (in Ukrainian).

Lal, Deepak. In Praise of Empires: Globalizotion und Orden. New York: Palgrave Macmillan, 2004. (in English).

Liakh, Roman. Temirova Nadiia. Istoriia Ukrainy z naidavnishykh chasiv do seredynyXIV st. Kyiv: Heneza, 1995. (in Ukrainian).

Lewicki, Tadeusz, Czapkiewicz, Maria, Kmietowicz, Anna, Kmietowicz, Franciszek . Zrodla arabskie do dziejow Slowianszczyzny. T. ІІ. CZ. 2. Wroclaw; Krakow: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1977. (in Polish).

Lowmianskij, Henryk. Polityka Jagielonuw. Wyd. 2. Do druku przygotowal Krzystof Pietkiewicz. Poznan: Wydawnictwo Poznanskie, 2006. (in Polish).

Muldoon, Jomes. Empire and Order. The Concept of Empire. 800–1800. New York. St. Martin’s Press, 1999. (in English).

Novoseltsev, Andrei. Vostochnye istochniki o vostochnych slavianach I Rusi VІ-ІХ vv. Drevneishie gosudarstva Vostochnoi Yevropy. 1998. Moskva: Vostochnaya literatura, 2000. 310-419. (in Russian).

Norkus, Zenonas. Neproholoshena imperiia. Velyke kniazivstvo Lytovske z pohliadu porivnialno-istorychnoi sotsiolohii imperii. Kyiv: Krytyka, 2016. (in Ukrainian).

“Pamyat i pokhvala Iakova Mnikha i zhitie knyazya Vladimira po drevneishemu spisku”. Kratkie soobshcheniya Instituta slavyanovedeniya AN SSSR. Vyp. 37. 1953. 338–350. (in Russian).

Polnoe sobranie russkikh letopisei. T. ІІ. 2-e izd. SPb: Tipografiya M. A. Aleksandrova, 1908. (in Russian).

Poppe, Aleksandr. “Das Reich der Rus im 10 und 11 Jahrhundert: Wandel der Ideewelt“. Jahrhbucher fur Geschichte Osteuropas. Neue Volge. Bd. 28. Wisbaden. 1980. 334–354. (in German).

Poppe, Aleksandr. “O tytule wielkjksiazecym na Rusi”, Przegland historyczny. T. 54 (3). 1984. 423–439. (in Polish).

Poppe, Aleksander. “Pershi sto rokiv khrystyianstva na Rusi”. Varshavski ukrainoznavchi zapysky. Zoshyt 1. Varshava: OO. Vasyliany, 1989. 25–39. (in Ukrainian).

Povest vremennykh let. Po Lavrentievskoi letopisi 1377 goda. Moskva: Izdatelstvo Akademii Nauk SSSR, 1950. (in russian).

Rybakov, Borys. “Polytycheskie idei russkykh letopystsev ХII v”. Polsha i Rus. Cherty obshcheho i svoeobrazyia v istorycheskom razvitii Rusi i Polshy ХII–ХIV vv. Moskva: Nauka, 1974. 18–22. (in russian).

Rychka, Volodymyr. Tserkva Kyivskoi Rusi (sotsialnyi ta etnokulturnyi aspekt). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 1997. (in Ukrainian).

Rusen, Jorn. “Rekonstruktion der Vergangenheit”. Grundzuge einer Historik. T. 2. Gettingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 1986. 80–86. (in German).

Serhiienko, Hryhorii, and Smolii, Valerii. Istoriia Ukrainy z naidavnishykh chasiv do kintsia ХVIII st. Kyiv: Osvita, 1993. (in Ukrainian).

“Slovo Daniila Zatochnika”. Іzbornik (Sbornik prizvedenii literaturi Drevnei Rusi). Moskva: Khudozhestvennaya literatura, 1969. 224–235. (in russian).

Slovo o zakoni i blahodati kyivskoho mytropolyta Ilariona. Kyiv: “Derkul”, 2003. (in Ukrainian).

Shchodra, Olha. Istorychna heohrafiia Ukrainy vid naidavnishykh chasiv do kintsia ХVIII st. Lviv: P.P. “Oshchypok M. M.”, 2016. (in Ukrainian).

Shchodra, Olha. “Utvorennia Kyievo-Ruskoi derzhavy i stanovlennia Ruskoi imperii (za povidomlenniamy Povisti vremennykh lit i Bertynskykh annaliv)”. Naukovi

zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho universytetu. № 25. 2024. 35–47. (in Ukrainian).

Shchodra, Olha. Sloviany i Rus v rannomu serednovichchi. Peredumovy i pochatky formuvannia imperii rusiv. Lviv: P. P. Soroka T. B. 2021.(in Ukrainian).

Titmar Merzeburgskii. Khronika v 8 knigakh. 2-e izd. Moskva: Russkaya panorama, 2009. (in russian).

Tolochko , Petro. Kiev – sopernik Konstantinopolya. Yuzhnaya Rus i Vizantiya. Kyiv: Naukova dumka, 1991. 5–12. (in russian).

Tolochko, Petro. Kyivska Rus. Kyiv: Abrys, 1996. (in Ukrainian).

Tolochko, Petro. Vid Rusi do Ukrainy Kyiv: Abrys, 1997. (in Ukrainian).

Vojtovich, Lеontiy. “Seredni viki: hronologiya, problemy periodyzatsiyi”. Ukrayinskyj istorychnyj zhurnal. No. 4. 2004. 136–137. (in Ukrainian).

Vojtovich, Lеontiy. “Feodalizm v ukrainskykh zemliakh: problemy isnuvannia i periodyzatsii”. Istynu vstanovliuie sud istorii. Zbirnyk na poshanu Fedora Pavlovycha Shevchenka. T. 2. Naukovi studii. K.: Instytut istorii Ukrainy. 2004. 385–394. (in Ukrainian).

Werner, Ernst. Translatio imperii ad Turcos: Papstliche Renovatio and Welt kacseridee nach dem Fall Konstantinopels. Byzantische forschungen. T. 11. 1987. 465–472.

Werner, Karl Ferdinant. L’empire carolingen et le Saint Empire. Le concept d’empire.Paris: Presses Universitaires de France, 1980. (in French).

Zalizniak, Leonid. Narysy starodavnoi istorii Ukrainy. Kyiv: Abrys, 1994. (in Ukrainian).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2025.26.4966

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.