ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ: КНЯЗЬ, КОРОЛЬ, КАГАН ЧИ ЦАР?

Dmytro HORDIIENKO

Анотація


Питання титулу володарів середньовічної Київської держави та її похідних містить значне коло дискусійних питань. Проблема зводиться не лише до глибшого розуміння політичної влади володарів українського середньовіччя, а й її адекватному передаванні в історіографії. Особливо актуально питання вивчення влади в Україні відноситься до періоду становлення Київської держави – X – початку XI ст., завершення процесу якого припадає на період правління в Києві Володимира Великого. У джерелах щодо Володимира вживаються титули князь, король (rex), каган та цар (кесар). При цьому всі титули є релевантними та відповідними часу життя та правління Володимира. Оскільки в подальшому титул “князь” поширився на представників всього роду Володимира, згодом виробився титул “великий князь”, який в історіографії також почали вживати до постаті Володимира, хоча на той час його не існувало. Та й надалі в Україні самостійного значення титул “великий князь” не набув, він вживався винятково як епітет.

Водночас така широка палітра титулатури Володимира відображає реалії періоду становлення Київської держави та становлення української політичної традиції. Запровадженням християнства як державної релігії, Володимир розривав традицію, і не лише релігійну, а й політичну. Звідси й така складана, на перший погляд суперечлива, ситуація з титулатурою київського володаря.

Ключові слові: Володимир Великий, титулатура, князь, конунг, король, каган, цар.


Посилання


REFERENCES

Abramovich, D. Zhitiya Borisa i Gleba. (Petrograd, 1916). (Church Slavonic).

Akkonchi, A. “Znaky vlady na Zakhodi”, in book Istoriia yevropeiskoi tsyvilizatsii. Serednovichchia. Sobory. Lytsari. Mista, za red. Umberto Eko; per. z ital. O. V. Smyntyny ta in. (Kharkiv: Folio, 2018), 548–553. (in Ukrainian).

Andrusiak, M. “Krytychni zavvahy do knyzhky T. Kostruby: Volodymyr Velykyi – budivnychyi ukrainskoi derzhavy”, Novyi chas, no. 3(15) (Lviv, 1938). (in Ukrainian).

Bibliotheca geographorum arabicorum, ed. M. J. de Goeje, t. VI. (Lugduni Batavorum, 1870). (in Arabic).

Bibliotheca geographorum arabicorum, ed. M. J. de Goeje, t. VII. (Lugduni Batavorum, 1892). (in Arabic).

Das Register Gregors VII, lib. 8, let. 21, in book Monumenta Germaniae historica. Epistolae selectee. (Berlin, 1923), vol. 2, 2, 552–553. (in Latin).

Dölger, F. “Corpus der griechischen Urkunden des Mittealters und der neueren Zeit“, Regesten der Kaiserurkunden des oströmischen Reiches. (München; Berlin, 1924), T. I: Regesten 565–1025, 106. (in German).

Dzhakson, T. N. Islandskie korolevskie sagi o Vostochnoi Yevrope (s drevneishikh vremen do 1000 g.). (Moskva: Nauka, 1993), 304. (in Old Scandinavian).

Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy: V 7 t., ed. O. S. Melnychuk (holov. red.) ta in. (Kyiv: Naukova dumka, 1989), t. 3: Kora–M, ukl.: R. V. Boldyriev ta in., 552 s. (in Ukrainian).

Froyanov, I. Ya. Kievskaya Rus. Ocherki sotsialno-politicheskoi istorii. (Leningrad, 1980), 256 p. (in russian).

Golden, P. B. “The Question of the Rus’ Qağanate”, Archivum Eurasiae medii aevi, t. II (Wiesbaden, 1982): 77–97. (in English).

Hellmann, M. “Vladimir der Heilige in der zeitgenossischen abendländischen Überlieferung”, Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, Bd. 7, H. 4 (1959): 400–408. (in German).

Holovko, O. B. “Davnia Rus u systemi Byzantine Commonwealth”, Skhidnyi svit, No. 1 (2003): 44–59. (in Ukrainian).

Hrushevskyi, M. S. Istoriia Ukrainy-Rusy: V 11 t., 12 kn., redkol.: P. S. Sokhan (holova ta in.). (Kyiv: Naukova dumka, 1993), vol. III, 592. (in Ukrainian).

Hrushevskyi, M. S. Istoriia Ukrainy-Rusy: V 11 t., 12 kn., redkol.: P. S. Sokhan (holova ta in.). (Kyiv: Naukova dumka, 1994), vol. I, 736. (in Ukrainian).

Isaiv, P. “Chy Volodymyr Velykyi buv koronovanyi?”, Shliakh, no. 33–36, (1949). (in Ukrainian).

Korniienko, V. V. Korpus hrafiti Sofii Kyivskoi (XI – pochatok XVIII st.). (Kyiv, Horobets, 2019), ch. IX: Pivnichni vnutrishnia ta zovnishnia halerei. 392. (in Ukrainian).

Kovalevskii A. P. Kniga Akhmeda Ibn Fadlana o yego puteshestvii na Volgu v 921–922 gg. (Kharkov, 1956), 343 s. (in russian).

Levchenko, M. V. Ocherki po istorii russko-vizantiiskikh otnoshenii. (Moskva, 1956). (in russian).

Liasota Erikh zi Stebleva, “Shchodennyk”, per. z nim. Halyna ta Ivan Svarnyky, Zhovten, № 10 (1984): 100. (in Ukrainian).

Linch, Dzhozef H. Serednovichna Tserkva. Korotka istoriia, per. z anhl. V. Shovkuna. (Kyiv: Osnovy, 1994), 492. (in Ukrainian).

Lvov, A. S. Leksika “Povesti vremennikh let”. (Moskva, 1975). (in russian).

Menges, K. Vostochnie elementi v “Slove o polku Igoreve”. (Leningrad: Nauka, 1979), 107–111. (in russian).

Moldovan, A. M. “Slovo o zakone i blagodati” Ilariona. (Kyiv: Naukova dumka, 1984), 240. (Church Slavonic).

Monumenta Germaniae Historica, Scriptores. (Hannover, 1844), t. 6. (in Latin).

Monumenta Poloniae Historica, ed. A. Bielowski. (Lwów, 1964), t. 1, p. 224–225. (in Latin).

Mulyk-Lutsyk, Yurii. Relihiia v istorii i dukhovnosti ukraintsiv, uporiad. i nauk. red. prof. A. M. Kolodnyi. (Kyiv: UAR, 2019), 264. (in Ukrainian).

Nastase, D. “La succession khazare” dans l’idéologie souveraine des princes de Kiev” [in:] The Legacy of Saints Cyril and Methodius to Kiev and Moscow: Proceedings of the international congress on the millennium of the conversion of Rus’ to Christianity. Thessaloniki 26–28 November 1988, ed. A.‑E. N. Nachiaos. (Thessaloniki, 1992), 359–364. (in French).

Nazarko, Irynei, p. Sviatyi Volodymyr Velykyi – volodar i khrystytel Rusy-Ukrainy (960–1015). (Rym, 1954), 227. (in Ukrainian).

Nikitenko, N. N. Rus i Vizantiya v monumentalnom komplekse Sofii Kievskoi. Istoricheskaya problematika. (Kyiv: Slovo, 2004), 416. (in russian).

Odnorozhenko, Oleh. Heraldyka serednovichnoi Rusy (Ukrainy): u 3-kh t., t. I: Heneza ruskoi heraldyky. X–XIII st. (Kharkiv: Folio, 2023), 718. (in Ukrainian).

Pavlenko, H. I. Stanovlennia istorychnoi beletrystyky v davnii ukrainskii literaturi. (Kyiv: Naukova dumka, 1984). 326. (in Ukrainian).

Peretts, V. N. Issledovaniya i materiali po istorii starinnoi ukrainskoi literaturi XVI–XVIII vekov. (Moskva; Leningrad, 1962). 256. (in russian).

Peretts V. Slovo o polku Ihorevim. Pamiatka feodalnoi Ukrainy-Rusy XII viku. Vstup. Tekst. Komentar. (Kyiv, 1926), 356. (in Ukrainian).

Polnoe sobranie russkikh letopisei, t. ΙΙ: Ipatevskaya letopis. 2-e izd. (Saint Petersburg, 1908), 648. (in Church Slavonic).

Putsko, V. “Naidavnishi zobrazhennia sviatoho kniazia Volodymyra”, Pravoslavnyi visnyk, № 7 (1988): 38. (in Ukrainian).

Reginonis abbatis Prumiensis Chronicon cum continuatione Treverensi, ed. F. Kurze. T. 50, (Hannover, 1890). (MGH SS rec. Germ.). 196. (in Latin).

Rychka, V. “Khreshchennia Rusi 988 r.: ideinyi zmist litopysnoho siuzhetu”, Ruthenica, t. III (2004): 94. (in Ukrainian).

Solovev, A. V. “O pechati i titule Vladimira Svyatogo”, Byzantinoslavica, vol. 9, no 1 (1947), 31–44. (in russian).

Stang, H. The Naming of Russia. (Oslo, 1996), 230–231, 234. (in English).

Thietmari Merseburgensis episcopi Chronicon, post. ed. Ioh. M. Lappensbergii, rec. Fridericus Kurze. (Hannoverae, 1889). (MGH S. RG). 294. (in Latin).

Tolstoi, I. I. Drevneishie russkie moneti velikogo knyazhestva Kievskogo. (Sankt-Peterburg, 1882), 1–47. (in russian).

Visotskii, S. A. Drevneishie nadpisi Sofii Kievskoi, vip. 1: XI–XIV vv. (Kyiv: Naukova dumkа, 1966), 237. (in russian).

Zhdanov, I. Russkii bilevoi epos: Issledovaniya i materiali. (Sankt-Peterburg, 1895), 65–133. (in russian).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2025.26.4964

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.