ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА БІОГРАФІЯ ЛЕОНТІЯ ВОЙТОВИЧА (стенограма наукового семінару за 2016 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича)

Ivanna PAPA

Анотація


Стаття є стенограмою наукового семінару, який відбувся 21 квітня 2016 р. за участі світлої пам’яті професора Леонтія Войтовича. Захід був організований відділом української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Радою молодих учених Інституту у жанрі інтелектуальної біографії. Стенограму доповнено вступом та примітками з біографічною і бібліографічною інформацією. Стенограма доповнює збережений аудіозапис заходу. Текст відкриває багатогранну постать вченого та чинники (місця, ідеї та людей), які сприяли його формуванню як особистості так і історика. Зокрема, під час заходу Леонтій Войтович згадував про таких важливих для нього постатей як свого вчителя – Ярослава Ісаєвича, подружжя митців – Євгена Безніска та Теодозію Бриж, талановитого літератора Миколу Вінграновського, вчительку історії – Галину Плетінь, своїх рідних – батьків, дружину Єву, дочку Наталю та внуків. Також науковець відзначив такі міста, які вплинули на його формування – Львів, Миколаїв на р. Дністер, Берегово, Краків, Санкт-Петербург. Серед важливих ідей та подій, які мали формуюче значення, науковець виокремив фаталізм вікінгів і військову історію, поезію (творчість Франсуа Війона та Артюра Рембо), музику (творчість Антоніо Вівальді), популяризацію історії, зокрема, через художню літературу (приклади В. Шекспіра, М. Вінграновського і власні спроби). Також у тексті наявні міркування про стан українського наукового середовища, виклики та труднощі, нове покоління вчених (“кактусів”), освітні реформи та перспективи. Наявність технічної освіти, досвід управлінської роботи та доволі пізній прихід в історію були і викликом, і перевагою для вченого – це відобразилося у суворій дисципліні щодо проведення досліджень, надзвичайній працелюбності і скрупульозності та вмінні налагоджувати контакти з людьми. Науковець наголошував на складності професії історика, якому у дослідженні варто послуговуватися методологією як слідчих, так і математиків. Цінність тексту полягає у фіксації міркувань самого вченого про себе та середовище і час в якому довелося жити.

 

Ключові слова: Леонтій Войтович, інтелектуальна біографія, медієвістика, історіографія, історики, історія України.

 

 


Посилання


Beznisko, Larysa. “Bryzh Teodoziia”, u knyzi Entsyklopediia Lvova, red. A. Kozytskyi ta I. Pidkova, T. 1: A–G, (Lviv: Litopys, 2007), 285–286. (in Ukrainian)

Bodrukhyn, Volodymyr. Kniazivska vlada i problemy derzhavotvorennia v Ukraini (XII-XIV st.): avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia doktora istorychnykh nauk nauk, (Donetsk, 2005). (in Ukrainian)

Cherkas, Borys. “Hazi-Hirei II”, v knyzi Entsyklopediia istorii Ukrainy, redkol.: V. A. Smolii (holova) ta in., T.2: H–D, (Kyiv: Naukova dumka, 2004), 18. (in Ukrainian)

Danylenko, Viktor. “Isaievych Yaroslav Dmytrovych”, u knyzi Entsyklopediia istorii Ukrainy, redkol.: V. A. Smolii (holova) ta in., T. 3: E–I. (Kyiv: Naukova dumka, 2005), 536. (in Ukrainian)

Fedoniuk, Svitlana. “Nache z inshykh svitiv: istoriia skulptur Volodymyra-Volynskoho”, Volynski novyny: pershe informatsine ahenstvo, 7 zhovtnia 2016, otrymano dostup 15 serpnia 2024, https://www.volynnews.com/news/culture/nache-z-inshykh-svitiv-istoriia-skulptur-volodymyra-volynskoho/. (in Ukrainian)

Feodosii Steblii (1994–2009): biobibliohrafichnyi pokazhchyk, ukl. Oksana Halevych, (Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU im. I. Franka, 2010). (in Ukrainian)

Franko, Ivan. “Krymskyi khan Hazi Hirei (1588–1607) i deshcho z yoho virshiv”, u knyzi Zibrannia tvoriv: u 50 t., T. 13. Poetychni pereklady ta perespivy, red. tomu N. M. Matuzova; uporiadkuvannia ta komentari V. Y. Lukianovoi, (Kyiv: Naukova dumka, 1978), 609–613. (in Ukrainian)

Grody Czerwieńskie. Złote jabłko polskiej archeologii, доступ отримано 15 серпня 2024 р.,https://grodyczerwienskie.pl/. (in Polish)

Holovko, Oleksandr, Lyman, Serhii. “Lev u nautsi, lev u zhytti (do 70-ti richchia Leontiia Viktorovycha Voitovycha)”, Ucrainica Mediaevalia, vol. 4 (2021): 441–455. (in Ukrainian)

Hyrych, Ihor. “Kupchynskyi Oleh Antonovych,” u knyzi Entsyklopediia istorii Ukrainy, redkol.: V. A. Smolii (holova) ta in., T. 5: Kon-Kiu, (Kyiv: Naukova dumka, 2009), 506. (in Ukrainian)

Korduba, Myron. Istoriia Kholmshchyny y Pidliashshia. (Krakiv: Ukrainske vydavnytstvo, 1941). (in Ukrainian)

Kot, Serhii. “Velychko Hryhorii”, u knyzi Entsyklopediia istorii Ukrainy, redkol.: V. A. Smolii (holova) ta in., T. 1: A–V, (Kyiv: Naukova dumka, 2003), 472. (in Ukrainian)

Krymskyi, Ahatanhel. “Literatura krymskykh tatar”, u knyzi Studii z Krymu, I–IX: vidbytky z Zapysok Istorychno-Filolohichnoho Viddilu, red. A. E. Krymskyi, (Kyiv, 1930): 165–191. (in Ukrainian)

Krypiakevych, Ivan. Halytsko-Volynske kniazivstvo. (Kyiv: Naukova dumka, 1984). (in Ukrainian)

Krypiakevych, Ivan. Halytsko-Volynske kniazivstvo, 2-e vydannia, iz zminamy i dopovnenniamy. (Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy, 1999). (in Ukrainian)

Leontii Voitovych: intelektualna biohrafiia. Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha, 28 kvitnia 2016, otrymano dostup 15 serpnia 2024, https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/news/news/?newsid=626&fbclid=IwAR20RxCLdFL3t2QiPXDR8YxGS0PBRN6UVsbxgD40TBsXaviF12qKtT1FpAc. (in Ukrainian)

Lytvyn, Mykola. “Leontii Voitovych: virnyi lytsar muzy Klio”, u knyzi Actes testantibus. Yuvileinyi zbirnyk na poshanu Leontiia Voitovycha / Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist. Vyp. 20, (Lviv, 2011), 5–14. (in Ukrainian)

Lytvyn, Mykola. Proekt “Ukraina”: Halychyna v Ukrainskii revoliutsii 1917–1921 rr. (Kharkiv: Folio, 2015). (in Ukrainian)

Marchuk, Liudmyla. Teodoziia Bryzh: skulptor i skulptura v ramkakh doby. (Rivne: Volynski oberehy, 2023). (in Ukrainian)

Martyniuk, Viktor, Intelektualna biohrafiia Leontiia Voitovycha (seminar №20): [audiozapys], Internet Archive, 10 travnia 2016, otrymano dostup 15 serpnia 2024, https://archive.org/details/20-Voitovych. (in Ukrainian)

Oshchypok, Nataliia. Mykhailo Mochulskyi u literaturnomu protsesi kintsia XIX - pochatku XX st.: avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata filolohichnykh nauk, (Lviv, 2009). (in Ukrainian)

Ostapchuk, Viktor. “Mii zemliak Yaroslav Isaievych”, Histor!ans, 19 kvitnia 2016, otrymano dostup 15 serpnia 2024, https://www.historians.in.ua/index.php/en/avtorska-kolonka/1875-viktor-ostapchuk-mii-zemliak-yaroslav-isaievych. (in Ukrainian)

Papa, Ivanna. “In memoriam. Naukova spadshchyna Leontiia Voitovycha: ohliad studii z istorii Halycha, Halytskoho ta Halytsko-Volynskoho kniazivstv”, u knyzi Halych. Zbirnyk naukovykh prats, za red. A. Stasiuka, Vyp. 8, (Ivano-Frankivsk: Lileia-NV, 2023), 318-356. (in Ukrainian)

Parshyn, Illia. “Leontii Voitovych: “Ne zaplachu strazhdanniu y horiu myta”; Naukovi pratsi Leontiia Voitovycha”, u knyzi Voitovych, Leontii. Kniazha doba na Rusi (837–1492). T. 1. Stanovlennia imperii Rus (837–1054). (Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy, 2021), 7–60. (in Ukrainian)

Parshyn, Illia. Leontii Voitovych. Publikatsii 1975–2016 rokiv. (Lviv, 2016). (in Ukrainian)

Polshcha – narys istorii, za red. V. Mendzhetskoho ta Ye. Bratsysevycha. (Warszawa: Instytut natsionalnoi pamiati, Komisiia peresliduvannia zlochyniv proty polskoho narodu, 2015). (in Ukrainian)

Pryshliak, Volodymyr. “Yaroslav Isaievych: nomen est omen”, Historians, 15 kvitnia 2016, otrymano dostup 15 serpnia 2024, https://www.historians.in.ua/index.php/en/institutsiji-istorichnoji-nauki-v-ukrajini/1859-volodymyr-pryshliak-yaroslav-isayevych-nomen-est-omen. (in Ukrainian)

Shchodra, Olha. “Istorychni doslidzhennia Leontiia Voitovycha”, u knyzi Actes testantibus. Yuvileinyi zbirnyk na poshanu Leontiia Voitovycha. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist. Vyp. 20, (Lviv, 2011), 15–29. (in Ukrainian)

Soliar, I., Voloshchuk, M., Batrak, L., Kashchuk, O., Kozlovskyi, S., Ovsinskyi, Yu., Faida, O. “In memoriam. Voitovych Leontii Viktorovych”, Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, № 2 (569), (2023): 236–244. (in Ukrainian)

Tovkalo, Myroslava. “Beznisko Yevhen”, u knyzi Entsyklopediia Lvova, red. A. Kozytskyi ta I. Pidkova, T. 1: A–G, (Lviv: Litopys, 2007), 200–201. (in Ukrainian)

Tseluiko, Oleksandr. “Leontii Voitovych: u sprazi hynu bilia vodohraiu”, u knyzi Voitovych, Leontii. Halytsko-volynski etiudy. (Bila Tserkva, 2011), 5–9. (in Ukrainian)

Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie: Academia Militans, Adam Redzik ... [et al.]. (Kraków: Wydawnictwo Wysoki Zamek, 2015). (in Polish)

Velychko, Hryhorii. Narodopysna karta ukrainsko-ruskoho narodu, litohraf A. Andreichyn. (Lviv: Prosvita, [1896]), 1 bahatokolirna karta, rozmiry: 79×129 cm. (in Ukrainian)

Vinhranovskyi, Mykola. Severyn Nalyvaiko: roman. (Kyiv: Veselka, 1996). (in Ukrainian)

Voytovych, Leontiy. “Zoria kniazia Romana”, Litopys Chervonoi Kalyny, № 2, (1991): 32–35. (in Ukrainian)

Voytovych, Leontiy. Kniazivski dynastii Skhidnoi Yevropy (kinets IX – pochatok XVI st.): sklad, suspilna i politychna rol. Istoryko-henealohichne doslidzhennia. (Lviv, 2000). (in Ukrainian)

Voytovych, Leontiy. Kniazivski dynastii Skhidnoi Yevropy (kinets IX – pochatok XVI st.): sklad, suspilna i politychna rol: avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia doktora istorychnykh nauk. (Lviv, 2001). (in Ukrainian)

Voytovych, Leontiy. Nashchadky Chynhiz-Khana: vstup do henealohii Chynhizydiv-Dzhuchydiv. (Lviv, 2004). (in Ukrainian)

Voytovych, Leontiy. Udilni kniazivstva Riurykovychiv i Hedyminovychiv u XII–XVI st.: istoryko-henealohichne doslidzhennia: dysertatsiia na zdobuttia nauk. stupenia kandydata istorychnykh nauk. (Lviv, 1994). (in Ukrainian)

V Universyteti tryvaie vseukrainska naukova konferentsiia “Istorychni chytannia pamiati profesora Leontiia Voitovycha”, Lvivskyi universytet, 17 travnia 2024, otrymano dostup 15 serpnia 2024, https://lnu.edu.ua/v-universyteti-tryvaie-vseukrainska-naukova-konferentsiia-istorychni-chytannia-pam-iati-profesora-leontiia-voytovycha/?fbclid=IwY2xjawEskaNleHRuA2FlbQIxMAABHQr2nTtCXYf_c-HnbaWgqfxLbxtMV0wvplk9Y-XVqgJdy8teFgXKo7ae5Q_aem_HhUNlVIBxUWa7kTmqm6XYw. (in Ukrainian)

Vortman, Dmytro. “Chervenski hrady”, u knyzi Entsyklopediia istorii Ukrainy, T. 10: T–Ya., redkol.: V. A. Smolii (holova) ta in., (Kyiv: Naukova dumka, 2013), 490. (in Ukrainian)

Wojtowycz, Leontiy. “Podwójna” koronacja Daniela Romanowicza: wymysł Długosza czy fakt rzeczywisty?”, Naukovi zoshyty Istorychnoho fakultetu Lvivskoho universytetu, Vyp. 19 (2017): 221–233. (in Polish)

Zaruba, Viktor. “Lysty zi Lvova [Pam`iati Yaroslava Isaievycha]”, Historians, 15 bereznia 2016, otrymano dostup 15 serpnia 2024, https://www.historians.in.ua/index.php/en/institutsiji-istorichnoji-nauki-v-ukrajini/1834-viktor-zaruba-lysty-zi-lvova-pam-iati-yaroslava-isaievycha. (in Ukrainian)

Zubashevskyy, Nazariy, Kozlovskyi, Serhii. “Bibliohrafiia Leontiia Voitovycha”, u knyzi Actes testantibus. Yuvileinyi zbirnyk na poshanu Leontiia Voitovycha. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, Vyp. 20, (Lviv, 2011), 30–54. (in Ukrainian)




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2025.26.4949

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.