Керівництва для авторів
Стаття подається у двох варіантах — електронному та паперовому із зазначенням посади,номера телефону та електронної пошти автора в кінці.
Адреса для електронного пересилання статті — hrs.dep.history@lnu.edu.ua
Файл потрібно називати іменем автора чи одного з авторів латинськими літерами (наприклад, Chura, Tarnavskyi і т. п.).
В лівому верхньому куті статті повинен бути зазначений УДК.
Після УДК центрованим текстом має бути вказана назва статті, ім'я та прізвище автора, установа та підрозділ, де працює автор, адреса електронної пошти та номер ORCID, невелика анотація українською і ключові слова.
Бажано, щоб перший абзац тексту містив визначення теми статті і проблему, яку стаття доводить.
Проблема повинна бути вказана в останньому реченні першого абзацу. Речення основного тексту не повинні перевищувати більше 30–35 слів.
Абзаци основного тексту не повинні перевищувати 250 слів. Бажано, щоб кожен абзац починався з ключового речення, яке відображає весь текст. Бажано, щоб висновки статті містили проблему і вказували як вона була доведена в статті.
Вимоги до наукового апарату
Увага! У випадку мінімального недотримання вимог до наукового апарату, стаття не приймається!
Усі виноски — сторінкові. Нумерація — наскрізна.
Посторінкові посилання мають виглядати так:
Для монографій:
Ім'я Автора Прізвище, Назва Книги курсивом. (Місце публікації: Видавництво, рік), номер сторінки.
Микола Грубевський, Українці у Великій Війні 1914–1918. (Львів: Хамелеон, 2015), 265.
Микола Грубевський і Степан Кропакевич, Українці у Великій Війні. 1914–1918. (Львів:
Хамелеон, 2015), 265.
Микола Грубевський, Степан Кропакевич і Наталія Болонська. Українці у Великій Війні.1914–1918. (Львів: Хамелеон, 2015), 265.
Для збірників:
Українці у Великій Війні. 1914–1918, ред. Святослав Гришак, (Львів: Хамелеон, 2015), 265.
Для статей в періодичних виданнях:
Ім'я Автора Прізвище, “Назва статті в лапках,” Назва видання курсивом, номер випуску, (рік випуску): номер сторінки.
Дмитро Борошенко, “Українці у Франко-Прусській війні,” Наукові зошити історичного
факультету Львівського університету, No.16, (2015): 265.
Для статей в редагованих виданнях та тезах конференцій:
Нестор Самописець, “Князі Галичини,” у книзі Велика історія України, ред. Святослав
Гришак, (Львів: Хамелеон, 2015), 265.
Для архівів:
Обов'язково має бути зазначена назва документа, справи, або опису
Справа Шмуля Ройзмана, ДАЛО, ф. 1, оп. 1, спр. 1, арк. 1.
Для статей в електронних наукових журналах:
Ім'я Автора Прізвище, “Назва статті в лапках,” Назва видання курсивом, номер випуску, (рік випуску): номер сторінки (якщо є), час отримання доступу (тобто час відкриття статті онлайн), електронна адреса URL.
Петро Долочко, “Історія Шепетівки,” Українська історія онлайн, No.16, (2015): 25, отримано доступ 31 грудня 2016, http://www.jstor.org/stable/19234578286.
Для статей в інших електронних виданнях:
Ім'я Автора Прізвище, “Назва статті в лапках,” Назва сайту курсивом, дата публікації (якщо є), час отримання доступу (тобто час відкриття статті онлайн), електронна адреса URL.
Дмитро Яберницький, “Українські козаки в Севільї,” Історична Правда, 12 травня 2003,
отримано доступ 31 грудня 2016, http://www.ukrpravda.org/stable/19234578286.
Для книг в електронних виданнях:
Ім'я Автора Прізвище, Назва Книги курсивом. (Місце публікації: Видавництво, рік), номер
сторінки. Електронна адреса URL. Вид файлу.
Микола Грубевський, Українці у Великій Війні. 1914–1918. (Львів: Хамелеон, 2015), 265,
http://www.ukrpravda.org/stable/19234578286. PDF
Увага! Якщо стаття автора написана на основі джерел з Інтернету, у ній обов'язково повинно бути використано не менше 3 джерел, взятих із наукових та науководжерельних сайтів, тобто таких, які створені в доменах .edu та .gov
Якщо посилання повторюється в тексті, у виносці вживається Ibidem (там само), номер сторінки.
Не можна вживати Ibidem на новій сторінці.
Після основного тексту має бути розміщена англійська частина публікації.
Увага! Англійська частина повинна точно відповідати поставленим вимогам.
У випадку мінімального недотримання вимог до англійської частини, стаття не
приймається! Переклад за допомогою онлайн-перекладача типу Google Translator не допускається!
Англійська частина включає:
НАЗВА СТАТТІ, ім'я та прізвище автора, установу та підрозділ, де працює автор (центрованим текстом), адресу електронної скриньки, ORCID ID
Анотація (Summary) (не менше 3000 символів, 500 слів) та транслітерований латинською абеткою список джерел і літератури – References.
Увага! Усі англійські назви установ мають відповідати офіційно затвердженим.
Анотація складається із не менш як 5 абзаців. Перший абзац анотації повинен пояснити тему та вказати проблему публікації (Тhesis). Проблема має бути вказана в останньому реченні першого абзацу із використанням фраз “The main thesis of the article is...”, “The main idea of the article is...” тощо.
Кожний абзац повинен починатися із ключового речення, яке зазначає аргумент автора, який доводить Thesis.
Останній абзац є висновком. Висновок в анотації повинен ще раз містити Thesis, перераховані аргументи, які його доводять та твердження, що Thesis є доведеним.
Після Summary йде список використаних джерел та літератури англійською під заголовком REFERENCES.
У розділі REFERENCES подаються лише літературні джерела без урахування архівних матеріалів і періодичних видань.
Усі власні назви в списку мають бути транслітеровані на латинську абетку, із зазначенням мови оригіналу в дужках, в кінці позиції (in Ukrainian, in Polish тощо).
Транслітерацію здійснюють відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 55 від 27 січня 2010 р. “Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею”, послуговуючись сервісами: http://ukrlit.org/transliteratsiia, http://www.slovnyk.ua/services/translit.php, http://litopys.org.ua/links/intrans.htm тощо.
Наукові статті та монографії, що мають DOI, обов’язково слід зазначати в розділі REFERENCES разом із цим ідентифікатором.
Нумерація позицій у списку відсутня, усі позиції йдуть в алфавітному порядку. Якщо позиція займає більше, ніж один рядок, кожен наступний рядок має мати відступ одного знаку табуляції.
Увага! У англійському списку джерел та літератури порядок подання позицій ІНШИЙ, ніж у посторінкових посиланнях.
Зразок:
УДК 94: 329. 15](477. 82)“1985–1991ˮ
DOI
ЛЬВІВ ЯК ОСЕРЕДОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ ПЕРІОДУ
“ПЕРЕБУДОВИˮ
Василь ЧУРА
Львівський національний університет імені Івана Франка
катедра історичного краєзнавства
вул. Університетська 1, Львів, 79000, Україна
е-mail: vasyl.chura@lnu.edu.ua
ORCID ID: 0000-0002-0464-0086
Запропонована наукова розвідка – продовження низки авторських публікацій розгорнутих упродовж 2005–2020 рр. щодо детальної реконструкції подій пов’язаних із розгортанням “перебудовнихˮ процесів у Львові, а відтак ослабленням російського комуністичного режиму та деструкцією компартійних лав й відродженням демократичного руху, який закономірно переріс у національно-визвольний. “Локомотивомˮ цього процесу на підприємствах міста були ради трудових колективів, а поза їх межами “неформальніˮ спілки, що згодом трансформувались у національні товариства, які стали фундаментом для виникнення антикомуністичних політичних партій.
Ключові слова: Львів, “перебудоваˮ, реформи, національне відродження, “неформальніˮ товариства, мітинги, політичні партії, незалежність.
Загальновідомо, що як центр західноукраїнських земель Львів зійшов на політичну арену коли став столицею Галицько-Волинського королівства. За умов багатовікової чужоземної влади він завжди залишався осередком української національної приналежности, що фокусував, експонував й транслював автентичну етнічну традицію. Тому через сімсот років окупації, у другій половині 80-х рр. ХХ ст., в умовах російського комуністичного панування, місто розвивалося не лише як західний аванпост радянської влади, за що й отримало орден Леніна, а як латентний національний осередок, що таємно зберігав у народній пам’яті зразки галицького державного творення. Це багато у чому уможливило феноменально стрімку регенерацію національного громадянського діялогу періоду “перебудовиˮ на відтинку від зародження непідконтрольних КПРС-КПУ рад трудових колективів й “неформальнихˮ спілок до проголошення антирадянських політичних партій.
Вказана проблематика вже була об’єктом й авторської уваги […]
LVIV AS A CENTER OF NATIONAL REVIVAL DURING THE PERIOD OF
“PERESTROIKAˮ
Vasyl CHURA
Ivan Franko National University of Lviv
Department of Local History
University str., 1, Lviv, 79000, Ukraine
e-mail: vschbox@ukr.net
ORCID ID: 0000-0002-0464-0086
At the turn of 1980s the Communist Party leadership dared to introduce a policy of “perestroikaˮ as a way to preserve Russia's political monopoly in a multinational country, the
principles of which had been significantly shaken. However, the “perestroikaˮ was unsuccessful attempt to install democratic tools and the elements of a market economy into the autocratic Soviet background and its planned economy. This unnatural synthesis led to a partial weakening of the political regime in the country, which manifested itself in the form of a policy of publicity. It made the numerous communist crimes of the past decades, carefully concealed by the Communist Party publicly available and began the process of demolishing the Communist Party doctrine in general and communist structures in particular […].
Keywords: Lviv, “perestroikaˮ, reforms, national revival, “informalˮ societies, rallies, political parties, independence.
REFERENCES
Baran, Volodymyr. Ukraina: novitnia istoriia (1945–1991 rr.). (Lviv: Instytut ukrainoznavstva imeni I. Krypiakevycha NAN Ukrainy, 2003), 670. (in Ukrainian)
Kobuta, Stepan. “Neformalniˮ hromadski orhanizatsii u 1987–1989 rokakh yak poperednyky ukrainskoho politychnoho rukhu”, Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Istoriia, No. 1, (2008): 125, http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2023.24.4009 (in Ukrainian)
Kulchytskyi, Stanislav. “Istorychni peredumovy pererostannia perebudovy v natsionalnu revoliutsiiu (1989–1991)ˮ, Problemy istorii Ukrainy: fakty, sudzhennia, poshuky: Mizhvidomchyi zbirnyk naukovykh prats, No. 5, (2001): 330, http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2023.24.4009 (in Ukrainian)
