Проблеми слов’янознавства

Галузь та проблематика

   Редакційна колегія наукового збірника “Проблеми слов’янознавства” має на меті підтримку міждисциплінарних досліджень у галузі славістики шляхом забезпечення ефективного функціонування платформи для публікації результатів наукових студій та інших матеріалів.

   Головні завдання видання: вивчення й популяризація історії, мови, літератури західних та південних слов’ян, їхніх взаємин з Україною й українцями, а також історії славістики; популяризація славістичних студій у молодіжному середовищі; дотримання високих вимог до наукових публікацій та їх рецензування; стимулювання розвитку української славістики та поширення її надбань у світовому науковому інформаційному просторі.

   У збірнику публікуються наукові дослідження та матеріали з різних ділянок славістики: історії, культури, мовознавства та літературознавства, етнології тощо. Окрім питань, що стосуються слов’янства загалом, окремих зарубіжних слов’янських країн і народів та міжслов’янських відносин, редколегія особливу увагу приділяє історії та методології славістики, що дає змогу критично переосмислювати попередні надбання і окреслювати завдання славістичних досліджень на подальшу перспективу. Прагнучи підвищити фаховий рівень видання, редколегія намагається надавати перевагу публікаціям, які порушують теоретичні проблеми славістики, а також явищам і подіям, що мають загальнослов’янське значення. Публіковані у ньому матеріали відзначаються жанровим розмаїттям (статті, повідомлення, документи, рецензії, огляди, хроніки наукового життя тощо), а також широкою тематичною спрямованістю.

Політика розділів

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ СЛАВІСТА

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

СТАТТІ І ПОВІДОМЛЕННЯ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ІСТОРІЯ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ФІЛОЛОГІЯ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

НАУКОВА ХРОНІКА

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

IN MEMORIAM

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

РЕЦЕНЗІЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ARTICLES AND REPORTS

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

REVIEWS

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

SCIENTIFIC CHRONICLE

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ARTICLES

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

BOOK REVIEWS

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

SCIENTIFIC LIFE’S CHRONICLE

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

IN MEMORIA

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ANNIVERSARIES

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ОVERVIEWS AND REPORTS

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

THE DOCUMENTS

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ОГЛЯДИ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ЮВІЛЕЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ДОКУМЕНТИ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

СТАТТІ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ДОДАТОК

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ПУБЛІКАЦІЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

МАТЕРІАЛИ СЛАВІСТИЧНОГО КОЛОКВІУМУ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

Статті

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ОГЛЯДИ ТА РЕЦЕНЗІЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

УКРАЇНСЬКЕ СЛОВ'ЯНОЗНАВСТВО

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ПРОБЛЕМИ СЛОВ'ЯНОЗНАВСТВА

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

СТАТТІ 1. ПОЛЬСЬКА МОВА Й ПОЛОНІСТИЧНА ЛІНГВОДИДАКТИКА: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

2. ЛІТЕРАТУРА І КУЛЬТУРА: УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВЗАЄМИНИ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

3.VARIA

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

Процес рецензування

    Одним із основних критеріїв добору матеріалів до Збірника є їх наукова цінність. Усі матеріали, надіслані до редакції, проходять подвійне рецензування на засадах анонімності (обидвох сторін – автора і рецензента) та конфіденційності.

     Рецензія надсилається автору для ознайомлення й усунення виявлених недоліків дослідження, після чого її повторно переглядає один з рецензентів. В окремих випадках, за рішенням головного редактора, статті можуть скеровуватися на додаткове – третє – рецензування. Якщо стаття не була доопрацьована згідно з зауваженнями рецензента, автору відмовляють у її публікації. Рецензії зберігаються в редакції упродовж року.

    Рецензент, а також члени редколегії ознайомлені з тим, що права на використання будь-якої частини рукопису належать автору і що розголошення конфіденційної інформації, пов’язаної з рецензованими матеріалами, є неприпустимим.

   Журнал застосовує модель подвійного «сліпого» рецензування: автори та рецензенти залишаються анонімними один для одного. Усі подані рукописи спочатку проходять технічну перевірку на відповідність вимогам до оформлення та тематичній спрямованості журналу, а також перевірку на дотримання авторських прав. Первинну наукову оцінку здійснює головний редактор або уповноважений член редакційної колегії. У разі можливого конфлікту інтересів відповідальна особа усувається від розгляду рукопису.

   Після первинного відбору рукопис анонімізується та передається на рецензування щонайменше двом незалежним експертам – члену редакційної колегії за відповідним науковим напрямом та зовнішнім рецензентам (вітчизняним або міжнародним фахівцям). Рецензенти не повинні бути пов’язані з авторами або їхніми установами та не мати конфлікту інтересів.

   Під час рецензування оцінюються: відповідність теми змісту статті, актуальність і наукова новизна дослідження, обґрунтованість результатів, практична значущість та загальна наукова цінність роботи.

   За результатами оцінювання рецензент обирає одну з рекомендацій:

• прийняти статтю до публікації;
• прийняти після незначних доопрацювань;
• направити на суттєве доопрацювання;
• відхилити.

   У разі негативного рішення або необхідності доопрацювання рецензент надає аргументовані зауваження. Рецензії зберігаються в редакції протягом встановленого терміну.

   Автори отримують рішення редакції разом із зауваженнями рецензентів (без розкриття їх особи). У разі доопрацювання рукопис може бути повторно направлений на рецензування. Виконання рекомендацій не гарантує остаточного прийняття статті.

   Остаточне рішення щодо публікації ухвалює головний редактор на підставі рецензій і відповідності матеріалу вимогам журналу. У випадках конфлікту інтересів рішення приймає інший уповноважений член редакційної колегії.

Політика відкритого доступу

    Редколегія є прихильником вільного поширення наукових знань, підтримує Будапештську ініціативу відкритого доступу (Budapest Open Access Initiative). Відтак, користувачі, без дозволу видавця й авторів, можуть читати, завантажувати, копіювати та покликатись на статті та інші матеріали, представлені на веб-сайті збірника. При використанні та цитуванні текстів обов’язковим є посилання на автора та видання.

Архівування

   Журнал забезпечує довготривале збереження та постійний доступ до опублікованого контенту шляхом впровадження сучасних процедур цифрового архівування. З цією метою застосовуються регулярне резервне копіювання даних, моніторинг технологічної інфраструктури для запобігання втраті інформації через застарілі формати або програмне забезпечення, а також використання метаданих цифрового збереження. Авторам рекомендується самоархівувати опубліковану версію своїх статей в інституційних репозитаріях або на персональних вебсайтах негайно після публікації

   Усі публікації отримують цифрові ідентифікатори об’єктів (DOI), що гарантує їхню унікальну ідентифікацію та стабільність доступу.

   Крім того, журнал забезпечує дублювання та збереження метаданих і повних текстів статей у в електронному репозитарії Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка: https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/.

Публікаційна етика та редакційна політика

    У своїй науково-публікаційній діяльності Редакційна колегія керується загальноприйнятими принципами академічної доброчесності, зокрема, дотримується правил та рекомендацій Міжнародного Комітету з етики публікацій (Committee on Publication Ethics), видавництва Elsevier (Publishing Ethics), а також Етичного кодексу вченого України та закону України “Про авторське право та суміжні права”. На їх підставі визначені основоположні обов’язки редколегії, автора та рецензента.

Обов’язки редколегії

    Редколегія Збірника відповідає за його наповнення та має право наукового та літературного редагування поданих на її розгляд матеріалів. Погляди редколегії та авторів можуть не співпадати.

    Редколегія забезпечує неупереджений розгляд та експертну оцінку всіх наданих їй рукописів, незалежно від національної, політичної, соціальної, конфесійної чи іншої приналежності їх авторів. Вона виконує всі організаторські функції, пов’язані з публікуванням статей та інших матеріалів. Не розглядаються статті й матеріали, вже опубліковані в інших друкованих чи електронних виданнях або запропоновані їм для публікації.

    У випадку виявлення суттєвих недоліків поданих рукописів, недотримання вимог оформлення або їх невідповідності профілю видання Редакційна рада має право відхиляти матеріали на етапі попереднього їх розгляду, без рецензування.

    Головний редактор та члени редколегії зобов’язані не розголошувати інформацію, яка стосується змісту та якості рукописів, поданих на її розгляд; поважати права авторів. У випадку будь-якої конфліктної ситуації докладати зусиль для її залагодження.

    Рішення щодо публікації наукових матеріалів приймаються на засіданнях редколегії на підставі висновків рецензентів та результатів обговорення шляхом голосування. Вони є остаточними та перегляду не підлягають.

    З дозволу авторів редколегія публікує наукові матеріали у друкованому вигляді на офіційній веб-сторінці Збірника та на сайтах наукометричних баз даних.

Обов’язки автора

    Автори відповідають за зміст публікації. Тексти, надіслані автором на адресу редколегії, мають бути оригінальними і самостійними, раніше ніде не публікованими, а також не перебувати на розгляді в інших редколегіях.

    Автор зобов’язаний чітко дотримуватись усіх вимог до структури наукової статті, яка повинна містити такі необхідні елементи: постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз публікацій, в яких започатковано розв’язання означеної проблеми і на які спирається автор; стислий огляд джерел, які лягли в основу дослідження, виділення невирішених дотепер питань досліджуваної проблеми, формулювання мети і завдання; виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих наукових результатів; висновки даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі.

    Стаття повинна містити достатню кількість інформації та поклики на джерела та наукові праці, лише точні та перевірені фактичні дані, цитати, твердження тощо, адекватні й логічні висновки.

    Усі учасники дослідження вказуються як співавтори. У свою чергу, кожен співавтор зобов’язаний особисто ознайомитися з остаточним варіантом статті. У тексті статті необхідно також згадати усіх задіяних у дослідженні.

    Автор зобов’язаний співпрацювати з редакцією, надавати їй необхідну інформацію, що стосується його статті; доопорацьовувати текст відповідно до зауважень та рекомендацій редакторів і рецензентів; усувати усі мовно-стилістичні огріхи, виявлені помилки та неточності, невідповідності в оформленні публікації тощо.

    Від дослідників очікується послідовне дотримання академічної доброчесності, а саме: визнання авторських прав, чітке розмежування власних здобутків та досягнень інших, категоричне недопущення жодної з форм плагіату: перефразування чужих текстів без зазначення їх авторів, присвоєння чужих висновків тощо.

Обов’язки рецензента

    Рецензент повинен адекватно оцінити свою обізнаність з тематикою статті та компетентність у відповідній галузі знань. Якщо він вважає себе недостатньо кваліфікованим в оцінці пропонованого йому наукового дослідження, то зобов’язаний відмовитися від рецензування.

    Усі структурні частини статті оцінюються рецензентом однаково ретельно та сумлінно. Оцінки наукового рівня рецензованих матеріалів мають бути неупередженими й аргументованими і, що також важливо, не повинні містити жодних негативних характеристик автора.

    Не допускається використання рецензентом у власних інтересах матеріалів, фактів, тверджень, висновків з наданого рукопису. Не дозволяється розголошення будь-якої інформації, пов’язаної з рецензованим матеріалом.

Протидія плагіату

    У науковому збірнику публікуються тільки оригінальні статті й інші матеріали (публікації документів, огляди, повідомлення, рецензії, наукова хроніка тощо), які раніше ніде не друкувалися. Редколегія засуджує усі форми і різновиди плагіату. Усі порушення авторських прав і пов’язані з ними зловживання ретельно досліджуються. Кожен представлений рукопис перевіряється за допомогою спеціальних програм. Якщо понад чверть тексту становлять запозичення, то він не скеровується на рецензування та розгляд редколегії. Автора повідомляють про виявлення в його рукописі плагіату, а також про те, що співпраця редколегії з ним припиняється.

Авторські права

    Необхідною умовою прийняття статті до друку в науковому збірнику “Проблеми слов’янознавства” є підписання автором угоди про авторські права. Цим документом він підтверджує, що його матеріал ніде не публікувався раніше і не перебуває на розгляді в інших редколегіях і, що важливо, не порушує нічиїх авторських прав. Крім того, автор на безоплатній основі передає редколегії права на публікацію його матеріалу як у друкованому, так і в електронному вигляді, зокрема на сайтах Львівського національного університету імені Івана Франка й інших вітчизняних та закордонних базах даних тощо. За автором зберігається право без дозволу редколегії використовувати свою публікацію у власних потребах за умови посилання на “Проблеми слов’янознавства”.

Процедура розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики

   Редколегія наукового збірника працює на засадах академічної доброчесності та міжнародних стандартів публікаційної етики, зокрема рекомендацій Комітету з публікаційної етики (COPE). Процедура розгляду скарг поширюється на авторів рукописів і опублікованих статей, рецензентів, членів редакційної колегії та інших осіб, задіяних у публікаційному процесі. Скарги можуть подаватися авторами, рецензентами, читачами, представниками установ або будь-якими іншими зацікавленими сторонами, вони повинні бути чіткими, обґрунтованими і містити достатні факти або чіткі докази можливих порушень (зокрема плагіату, фабрикації чи фальсифікації даних, некоректного авторства, подвійного подання, конфлікту інтересів, порушень у рецензуванні тощо). Скарга, яка подається у письмовій (електронній) формі, має містити інформацію про заявника, опис порушення, дані про відповідний рукопис або публікацію, а також підтверджувальні матеріали. Скарги, написані в образливій, погрозливій або наклепницькій формі, не розглядаються; у випадках, що виходять за межі компетенції збірника, заявнику надсилається відповідне обґрунтоване роз’яснення.

   Після отримання скарги редколегія проводить попередню перевірку. За наявності підстав для детального розгляду головний редактор формує тимчасову комісію з числа членів редакційної колегії та/або незалежних експертів із дотриманням принципів неупередженості та відсутності конфлікту інтересів. Комісія має право просити пояснення та документи від усіх причетних сторін, залучати фахівців, використовувати інструменти перевірки (зокрема на плагіат) та інші аналітичні засоби. Особа, на яку подано скаргу, має право бути поінформованою про її зміст, дати письмові пояснення та додаткові матеріали, а також оскаржити рішення у встановленому порядку; заявник, своєю чергою, має право отримувати інформацію про перебіг розгляду та надавати додаткові докази.

Остаточне рішення ухвалюється редакційною колегією або головним редактором на основі зібраних матеріалів. Залежно від характеру порушення, можуть бути застосовані такі заходи: публікація виправлень або спростувань, відкликання статті, відмова у публікації, тимчасове обмеження права подання матеріалів або інші відповідні дії.

   У випадку серйозних порушень матеріали можуть бути передані до відповідних установ або компетентних органів. Усі рішення документуються, сторони повідомляються про результати, а конфіденційність і захист персональних даних гарантуються.

   Скарги надсилаються на електронну адресу редакції kolokviumlviv@gmail.com та розглядаються, як правило, до 30 робочих днів із можливістю подовження цього терміну залежно від складності справи.

   Усі рішення оформлюються письмово, сторони повідомляються про результати розгляду. 

Політика використання ШІ та технологій з підтримкою ШІ

Політика використання ШІ та технологій з підтримкою ШІ

   Редакційна колегія з метою забезпечення високої якості наукових публікацій визначає правила застосування інструментів ШІ для авторів, рецензентів і редакторів. Використання ШІ у процесі підготовки й оцінювання рукописів не обмежується за умови належного наукового обґрунтування (аналізу даних, моделювання тощо). Редколегія залишає за собою право переглядати й оновлювати ці положення відповідно до розвитку технологій.

 

Для авторів

   Використання інструментів генеративного ШІ у процесі написання наукового тексту допускається лише з метою поліпшення його мовного оформлення (читабельності, граматики, стилю). Усі результати, отримані за допомогою ШІ, повинні бути ретельно перевірені та відредаговані авторами, оскільки такі інструменти можуть генерувати неточну, неповну або упереджену інформацію. Автори несуть повну відповідальність за зміст, достовірність й оригінальність поданих матеріалів.

   Факт використання ШІ має бути обов’язково розкритий у рукописі (наприклад, у розділі «Декларація про використання ШІ») із зазначенням назви, інструменту та характеру його застосування. Інструменти ШІ не можуть бути зазначені як автори чи співавтори роботи, оскільки авторство передбачає відповідальність, що може належати виключно людині.

   Використання генеративного ШІ для створення або суттєвої модифікації зображень, рисунків і ілюстрацій не допускається. Дозволяється лише базова технічна обробка (наприклад, корекція яскравості чи контрасту), яка не змінює наукового змісту зображення. Виняток становлять випадки, коли застосування ШІ є частиною дослідницької методології; у такому випадку воно має бути детально описане із зазначенням інструменту, версії та способу використання. За вимогою редакції, автори повинні надати вихідні дані або необроблені зображення. Використання ШІ для створення графічних анотацій заборонене.

   Порушення цих вимог може призвести до відхилення або відкликання статті.

 

Для рецензентів

   Рукопис, поданий на рецензування, є конфіденційним документом. Рецензенти не можуть завантажувати рукописи або їх частини до будь-яких інструментів ШІ, оскільки це може порушити права авторів і принципи конфіденційності. Це правило поширюється також на тексти рецензій.

   Рецензування передбачає незалежну експертну оцінку, що ґрунтується на критичному мисленні та професійній компетентності. Використання генеративного ШІ для підготовки або формування змісту рецензії не допускається. Рецензент несе повну відповідальність за зроблений висновок.

 

Для редакторів

   Подані рукописи та вся пов’язана з ними комунікація є конфіденційними. Редакторам забороняється використовувати інструменти ШІ для обробки рукописів, рецензій або редакційної кореспонденції, оскільки це може призвести до порушення конфіденційності та прав авторів.

   За прийняття редакційного рішення відповідає лише редактор, висновок повинен базуватися на експертній оцінці, а не на автоматизованих системах. Використання ШІ для підтримки процесу прийняття рішень щодо рукописів не допускається. При виникненні підозри за порушення цієї політики автором або рецензентом редактор зобов’язаний повідомити редакційну колегію для подальшого розгляду.

   Ця політика спрямована на забезпечення доброчесності, прозорості та відповідальності у використанні сучасних технологій у наукових публікаціях.

Порядок відкликання опублікованих статей

   Збірник дотримується принципів академічної доброчесності та міжнародних стандартів публікаційної етики, зокрема рекомендацій COPE, забезпечує належний контроль за оригінальністю наукових матеріалів. Будь-які прояви недоброчесності, зокрема плагіат, дублювання публікацій, маніпуляції цитуванням, фальсифікація або фабрикація даних, а також інші порушення розглядаються як підстава для редакційного реагування. Автори зобов’язані подавати до журналу лише оригінальні рукописи, що не перебувають на розгляді в інших виданнях. Порушення цих вимог, з повторним поданням або дублюванням результатів дослідження включно, може призвести до відхилення рукопису або застосування санкцій. При виявленні недоброчесних практик журнал проводить розслідування відповідно до процедур COPE із наданням авторам можливості пояснити ситуацію.

   Залежно від характеру порушення чи помилки, редакція може застосовувати такі заходи: публікацію виправлення (Correction) при виявленні неточностей, що не спотворюють основні результати; Erratum – при виявленні помилок, допущених редакцією; Corrigendum – у випадку суттєвих помилок авторів. Виправлення можуть ініціюватись авторами, редакторами або читачами, проходити редакційний розгляд і публікуватись як окремі документи, пов’язані з оригінальною статтею.

   У випадках серйозних порушень редакція може прийняти рішення про відкликання статті.

   Підстави для відкликання: недостовірність результатів (через помилки або навмисні дії), плагіат, дублююча публікація, маніпуляції з даними чи зображеннями, порушення авторства, компрометація процесу рецензування, неетичні дослідження або інші серйозні порушення. Рішення про відкликання ухвалюється головним редактором за результатами розслідування із залученням, за потреби, незалежних експертів. Після цього стаття позначається як «Відкликання», публікується відповідне повідомлення з DOI, а сам матеріал залишається доступним із відповідним маркуванням для збереження наукової прозорості.

   За виникнення обґрунтованих підозр, але недостатніх доказах для негайного відкликання редакція може опублікувати «Заяву про занепокоєння» (Expression of Concern), яка супроводжує статтю до завершення розслідування. Усі редакційні рішення приймаються у найкоротші можливі терміни з метою забезпечення цілісності наукового запису.

   Окремо передбачено відкликання рукопису за ініціативою авторів до його публікації. Для цього автори повинні подати офіційне письмове звернення із зазначенням причин, підписане всіма співавторами. У такому випадку рукопис вилучається з редакційного процесу, а авторські права залишаються за авторами.

Тип ліцензування на використання об’єктів авторського права

Політика відкритого доступу

   Збірник дотримується моделі діамантового відкритого доступу (Diamond Open Access). Це означає, що всі результати досліджень стають публічно доступними одразу після виходу номера без жодних фінансових, часових чи технічних бар’єрів.

   Важливою особливістю нашого видання є те, що публікація для авторів є повністю безкоштовною, а читачі мають необмежений доступ до повних текстів статей.

Ключові принципи та стандарти:

• Відповідність BOAI: Редакційна політика базується на принципах Будапештської ініціативи відкритого доступу. Ми підтримуємо ідею вільного поширення знань, що дозволяє користувачам читати, завантажувати, копіювати, друкувати та посилатися на матеріали журналу без попереднього дозволу видавця.
• Ліцензування: Матеріали поширюються на умовах міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial 4.0 (CC BY-NC). Всі можуть читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, посилатися на повні тексти матеріалів або використовувати їх для будь-якої іншої законної некомерційної мети з обов'язковим зазначенням авторства. Для використання опублікованих матеріалів в комерційних цілях потрібен письмовий дозвіл Видавця.
• Захист прав автора: Відкритий доступ не порушує авторських прав. Автори зберігають контроль над цілісністю своїх творів, а належне визнання їхнього авторства є обов'язковим для всіх користувачів. За авторами зберігається право виготовляти копії, у тому числі електронні, для власного використання чи передачі колегам для особистого, професійного використання, для здійснення наукових досліджень, для навчальних цілей або для інформаційних цілей роботодавця авторів (за умови, що ці копії не будуть використані для продажу, системного поширення); розміщувати препринти або постпринти статті в інституційних та інших репозитаріях наукових публікацій чи даних.
• Миттєвий доступ: Ми не використовуємо систему передплат. Статті стають доступними в онлайн-режимі у розділі негайно після публікації, що сприяє максимально швидкому глобальному обміну науковими даними.

Дотримання принципів та рекомендацій COPE, WAME, DORA, ICMJE, OASPA

Дотримання міжнародних принципів та рекомендацій у публікаційній практиці

   Редакційна колегія журналу дотримується рекомендацій провідних міжнародних організацій у сфері академічної доброчесності та відкритої науки, зокрема COPE, WAME, DORA, ICMJE та інших сучасних ініціатив.

1. COPE (Committee on Publication Ethics)

Журнал керується етичними стандартами, визначеними COPE:

• Прозорість – чіткий і відкритий процес подання, рецензування та публікації статей.
• Неупередженість – незалежність рішень редакторів та рецензентів.
• Академічна доброчесність – запобігання плагіату, фальсифікації та подвійних публікацій.
• Коректне авторство – чітке визначення внеску кожного автора.
• Робота зі скаргами – відкриті процедури розгляду апеляцій і етичних претензій.
• Виправлення та відкликання статей – прозора процедура ретракції, виправлень і повідомлень про помилки.

2. WAME (World Association of Medical Editors)

Рекомендації WAME застосовуються для забезпечення високих стандартів у наукових журналах:

• Редакційна незалежність – рішення редактора не залежать від спонсорів, установ або комерційних інтересів.
• Конфлікти інтересів – автори, рецензенти та редактори зобов’язані їх декларувати.
• Об’єктивне рецензування – забезпечення справедливого і своєчасного експертного оцінювання.
• Прозорість фінансування – розкриття джерел грантів і спонсорства.
• Підтримка молодих науковців – сприяння публікаціям дослідників на початкових етапах кар’єри.

3. DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment)

Принципи DORA спрямовані на чесну оцінку наукової діяльності:

• Якість понад кількісні показники – оцінка досліджень за їх науковою цінністю, новизною та внеском у науку, а не лише за бібліометричними індикаторами (імпакт-фактор, h-індекс).
• Визнання різних результатів – програмне забезпечення, дані, алгоритми, технічні рішення.
• Підтримка міждисциплінарних досліджень – рівнозначність класичним публікаціям.
• Заохочення відкритої науки – публікація препринтів, відкритий доступ до даних і кодів.

4. ICMJE (International Committee of Medical Journal Editors)

Загальні принципи включають:

• Критерії авторства – автором визнається лише той, хто зробив суттєвий внесок у роботу.
• Етика досліджень – дотримання норм роботи з даними, людськими учасниками та експериментами.
• Відкритість даних – заохочення авторів до збереження та надання доступу до дослідницьких даних.

5. OASPA (Open Access Scholarly Publishing Association)

Журнал підтримує стандарти OASPA для забезпечення високої якості відкритого доступу:

• Якість публікацій – забезпечення рецензування, академічної доброчесності та наукової цінності матеріалів.
• Прозорість – відкриті політики журналу, включно з рецензуванням, авторством та фінансуванням.
• Відкритий доступ – публікації доступні безкоштовно та без комерційних обмежень.
• Етична практика – запобігання шахрайству, плагіату, фальсифікаціям і конфліктам інтересів.
• Сприяння відкритій науці – заохочення використання ліцензій Creative Commons, архівування даних та забезпечення довгострокової доступності результатів досліджень.

ISSN: 0203-9494