“ЗРЕШТОЮ ЙОГО ЗУСТРІНЕШ”: ПОЕЗІЯ МІХАЛА ТАЛЛО, ЇЇ УКРАЇНСЬКИЙ ПЕРЕКЛАД І ПЕРЕГЛЯД ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ ПРИНЦИПІВ

Анотація

Мета статті –розглянути словацькомовну поетичну збірку “Антимність” Міхала Талло та її
український переклад Олександри Ковальчук. Талло опублікував свою поетичну збірку у 2018 році, і
її цілком переклали українською мовою. Хоча збірка відносно невелика, її повний переклад – це дуже
продумане рішення, оскільки вона пропонує читачам всеохопне уявлення про творчість автора та
загальну концепцію поетичного циклу. На жаль, переклад викликав зацікавлення лише в літературних
колах, і офіційних рецензій не опубліковано досі. Тому метою цієї статті є оцінити якість українського
перекладу поезії Талло та зробити ширші висновки щодо перекладу експериментальної поезії загалом.
Літературні тексти відображають і дійсність, і культуру, виражаючи погляд автора, водночас
знаходячи відгук у ширшої читацької спільноти. Сучасна поезія, зокрема, часто кидає виклик
традиційним формам через неоднозначність та парадокс, надаючи перевагу багатошаровим та
плинним значенням над фіксованими інтерпретаціями. Ключовими елементами розуміння такої
поезії є мова, повторювані концепти, естетична форма та засадничі ідеї. Якщо мова функціонує
на поверхні, то ідеологія та поетика формують глибшу структуру та намір. Сама багатозначність
часто стає ідейною позицією, опираючись стабільному значенню та вдаючись до інтерпретаційної
множинності. На відміну від класичної поезії, яка дотримується чіткіших норм, експериментальна
поезія не піддається традиційному аналізу та вимагає нових інтерпретаційних підходів. Такі тексти
часто є гібридними та нелінійними, що вимагає стратегій перекладу, які зберігають складність та
навмисну багатозначність, а не спрощують їх. Інструменти когнітивної семантики можуть зарадити
перекладачам краще орієнтуватися в семантичних інноваціях оригіналу та відтворювати їх.
Ключові слова: переклад поезії, експериментальна поезія, словацька література, оцінка якості
перекладу, українська мова, поетика.