ПОЯСНЮВАЛЬНА СИЛА СЕМІОТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ: СПРОБА СЕМІОТИКА ЗАЗИРНУТИ У ФІЛОСОФІЮ МОВИ

Анотація

У статті розглянуто природу мовного знака з оглядового майданчика науки про семіозис – дію знаків. Зроблено стислий огляд розвитку семіотичних ідей та проаналізовано моделювання
зв’язку значущих сутностей, що формують знак, у різних наукових школах. Виокремлено двоїсті та троїсті моделі знака з опорою на аналіз зв’язку: а) знаконосія та його значення (двоїсті моделі) та б) засобу представлення, засобу ментального відображення та об’єкта представлення (троїсті моделі). Зосереджено увагу на обґрунтуванні твердження про те, що тлумачення природи знака та сутностей, що утворюють різні моделі, невіддільне від тлумачення природи значення у семантиці.
Висловлено припущення, що референційна теорія значення, представлена трикутником Огдена–Річардса, ґрунтується на моделі семіозису Чарльза Пірса. Постульовано, що з погляду семіотики
філософія мови є не що iнше як розгляд природи мовних знаків через їхнє включення у троїсте
відношення та природи семіозису, що уможливлює комунікацію.
Ключові слова: семіотика, семантика, знак, моделювання, семантичний трикутник Оґдена- Річардса, Чарльз Пірс.