Оцінка стану цілинного чорнозему лучного (Luvic Phaeozem (Pachic)) за мікробіологічною активністю лучно-степового резервату “Касова гора” (Галицький НПП)
Анотація
Проведено дослідження ґрунтового профілю чорнозему лучного (Luvic Phaeozem (Pachic)) за мікробною біомасою, диханням ґрунту та активністю ферментів у ґрунті – каталази, уреази, інвертази. Територія дослідження локалізована в межах лучно-степового резервату “Касова Гора”, що є частиною Галицького національного природного парку. Особливості території дослідження вплинули на формування лучно-степової рослинності. Виявлено, що на різних елементах рельєфу і ґрунтотворних породах лучно-степова рослинність з мичкувато-кущовою кореневою системою стимулює розвиток дернового ґрунтотворного процесу на значну глибину до породи та формування гумусового горизонту дрібногоріхувато-зернистої водостійкої структури з Са-гуматним складом гумусу (7,26 ‒ 7,43 %). Розчленований рельєф території, мікроклімат та заповідність лучно-степового резервату “Касова Гора” є запорукою збереження чорнозему від розорювання, деградації та дає змогу провадити дослідження з метою пізнання та розуміння біохімічних процесів у природних біоценозах. Відібрані зразки ґрунту через 10 см до глибини 140 см та лабораторні дослідження за мікробіологічною активністю підтверджують унікальність ґрунтового профілю чорнозему лучного. З’ясовано, що в ґрунтовому профілі мікробіологічна активність змінюється неоднозначно . Дерновий горизонт (0 ‒ 12 см) відзначався найвищими показниками мікробної біомаси та дихання ґрунту, тоді як активність ферментів є найбільшою у гумусово-акумулятивному (Н) горизонті. Загалом активність ферментів чітко простежується до глибини 70 см, що охоплює ввесь гумусовий горизонт і оцінюється як “середня” та “багата” або “висока”, “дуже висока”. У горизонту Нр і далі (до 120 см) зафіксовано найвищі показники активності каталази, тоді як активність інвертази вже на глибині 80 см суттєво знижується. Встановлене збільшення показників активності ферменту уреази на глибині понад 90 см порівняно з верхніми горизонтами, найімовірніше, зумовлений мінералогічним складом ґрунтотворної породи. Висока активність каталази в межах усього профілю обумовлена гранулометричним складом ґрунту, а саме ‒ високою часткою фізичної глини 60,0–71,0 %. Показники мікробної біомаси та дихання ґрунту поступово зменшуються з глибиною до породи та демонструють профільний розподіл за горизонтами цілинного чорнозему лучного (Luvic Phaeozem (Pachic)).
Ключові слова: чорнозем лучний (Luvic Phaeozem (Pachic)); біотична та ферментативна активність; лучно-степовий резерват “Касова Гора”; Бурштинське Опілля; Галицький національний природний парк.
Повний текст:
PDFПосилання
Baliuk S. A, Vorotyntseva L. I., Solovei V. B., Shymel V. V. Realii ukrainskoho chornozemu: suchasnyi stan, evoliutsiia, okhorona ta stale upravlinnia // Visnyk ahrarnoi nauky. 3 (840), 2023. S. 5-13. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202303-01.
Biota luchnykh stepiv Burshtynskoho Opillia : naukova monohrafiia / A. M. Zamoroka (red.), N. V. Shumska, V. V. Buchko, I. I. Dmytrash-Vatseba, V. B. Malaniuk, N. A. Smirnov. Ivano-Frankivsk : Symfoniia forte, 2018. 212 s. ISBN 978-966-286-137-2.
Buchko V., Nakonechnyi O. Halytskyi natsionalnyi pryrodnyi park: vydannia Ivano-Frankivsk, 2006. 46 s.
Vitvitskyi Ya., Haskevach V., Papish I. Dehradatsiia chornozemiv Prydnisterskoi vysochyny : monohrafiia. Kyiv : Printtu, 2025. 160 c.
Halytskyi natsionalnyi pryrodnyi park. Ofitsiinyi sait. Rezhym dostupu : https://wownature.in.ua/halytskyy-natsionalnyy-pryrodnyy-park/
Demyanyuk O. S. Ekolohichni osnovy funktsionuvannia mikrobiotsenoziv gruntu ahroekosystem v umovakh zmin klimatu: Dysertatsiia 03.00.16 – ekolohiia silskohospodarski nauky / Instytut ahroekolohii i pryrodokorystuvannia Natsionalna akademiia ahrarnykh nauk Ukrainy. Kyiv, 2017. 439 s.
Zahalskyi A., Pankiv Z. Chornozemy (Chernozems) zakhidnopodilskoho luchno-stepovoho rezervatu “Kasova Hora” / Heneza, heohrafiia ta ekolohiia gruntiv : zbirnyk naukovykh prats. Lviv : LNU imeni Ivana Franka, 2025. Vypusk 7. S. 89 ‒ 96.
Kovalska L. V. Osoblyvosti karstovoho reliefu terytorii Halytskoho natsionalnoho pryrodnoho parku // Okhorona i menedzhment obiektiv nezhyvoi pryrody na zapovidnykh terytoriiakh : materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Hrymailiv-Ternopil : Dzhura , 2008. S. 136–139.
Lisovskyi A., Papish I. Chornozemy typovi Prydnisterskoho Podillia : monohrafiia. Kamianets-Podilskyi : Ruta , 2024. 198 s.
Maryskevych O. H. Fermentatyvna aktyvnist pidstylok v bioheotsenozakh Chornohory // Struktura vysokohirnykh fitotsenoziv Ukrainskykh Karpat : Zbirnyk naukovykh prats / pid zah. red. K. A. Malynovskoho. Kyiv : Naukova dumka, 1993. S. 114 ‒ 123.
Pankiv Z. P. Chornozemy typovi derzhavnoho zakaznyka “Kasova Hora” // Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia heohrafichna. 2008. Vyp. 35. S. 279 ‒ 283.
Papish I. Chornozemy na lesovykh porodakh Zakhidnoukrainskoho kraiu : monohrafiia. Lviv : LNU im. Ivana Franka, 2022. 326 s.
Pohromska Ya. A. Mikrobiolohichna aktyvnist chornozemu zvychainoho zalezhno vid obrobitku gruntu // Visnyk Umanskoho natsionalnoho universytetu sadivnytstva 2019. №2. S. 33 ‒ 38. https://doi.org/10.31395/2310-0478-2019-2-33-38
Polozhennia pro Halytskyi natsionalnyi pryrodnyi park . Rezhym dostupu : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877/2004#Text
Piatnytsia M. L. Fermentatyvna aktyvnist gruntiv lisovykh i pislialisovykh ekosystem Skolivskykh Beskydiv (Ukrainski Karpaty) // Naukovi osnovy zberezhennia biotychnoi riznomanitnosti. 2014. Tom 5(12), № 1. S. 221 ‒ 228.
Tsyliuryk O., Kulik A., Honchar N. Biolohichna aktyvnist gruntu za riznykh sposobiv yoho obrobitku ta udobrennia v posivakh soniashnyku // Visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho ahrarno-ekonomichnoho universytetu. 2017. №2 (44). S. 42 ‒ 48.
Arevalo C., Bhatti J., Chang S., Sidders D. Ecosystem carbon stocks and distribution under different land-uses in north central Alberta, Canada // Forest Ecology and Management. Vol. 257. Issue 8. 31 March 2009. Pages 1776 ‒ 1785 https://doi.org/10.1016/j.foreco.2009.01.034.
Beck T., Jorgensen R. G., Kandeler E. et al. An inter-laboratory comparison of ten different ways of measuring soil microbial biomass C // Soil Biol. and Biochem. 1997. Vol. 29. N 7. P. 1023 ‒ 1032.
Fierer N., Schimel J., Holden Р.. Variations in microbial community composition through two soil depth profiles // Soil Biology and Biochemistry. 2003. Vol. 35. Issue 1. 2003. P. 167 ‒ 176. https://doi.org/10.1016/S0038-0717(02)00251-1.
Gamboa A.,Galicia L. Differential influence of land use/cover change on topsoil carbon and microbial activity in low-latitude temperate forests // Agriculture, Ecosystems & Environment. 2011. Vol. 142. Issues 3–4. P. 280 ‒ 290 https://doi.org/10.1016/j.agee.2011.05.025.
Leeuwen J.P., Djukic I., Bloem J., T. Lehtinen T., Hemerik L., Ruiter P.C., Lair G.J. Effects of land use on soil microbial biomass, activity and community structure at different soil depths in the Danube floodplain // European Journal of Soil Biology. 2017. Vol. 79. P. 14 ‒ 20, https://doi.org/10.1016/j.ejsobi.2017.02.001.
Mir Y., Ganie M., Shah T., Bangroo S., Mir S., Shah A., Wani F., Qin A, Rahman S. Soil microbial and enzyme activities in different land use systems of the Northwestern Himalayas // Microbiology. 2023. Vol. 26. https://doi.org/10.7717/peerj.15993.
Piotrowska-Długosz A., Długosz J., Frąc M., Gryta A., Breza-Boruta B. Enzymatic activity and functional diversity of soil microorganisms along the soil profile – A matter of soil depth and soil-forming processes // Geoderma. 2022. Vol. 416 https://doi.org/10.1016/j.geoderma.2022.115779.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2026.1.5198
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.