Історико-географічний аналіз лісокористування у басейновій геоморфосистемі Бистриці Тисменицької до початку Другої світової війни

Анотація

Виконано історико-географічний аналіз лісокористування на території басейнової геоморфосистеми Бистриці Тисменицької наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Дослідження базується на опрацюванні літературних та статистичних матеріалів щодо організації лісового господарства в Галичині за Австро-Угорщини та Львівського воєводства за часів міжвоєнної Польщі.

З часів завершення колонізації Підкарпаття не було значних обмежень на користування лісами. Весь період панщизняної власності ліси не були окремим об’єктом господарювання. Вони становили частину панських маєтків і розглядали їх як місцеву сировинну базу. Наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. їх поступово почали використовувати з метою добування солі чи виплавки заліза. Лише з 1848 р. у Галичині лісове господарство можна вважати окремою галуззю господарства в сучасному його розумінні. Важливу роль для зростання обсягів лісокористування у регіоні Бистриці Тисменицької відіграло будівництво 1872 р. Дністрянської залізниці.

Адміністративно територію басейнової геоморфосистеми поділили між Самбірським і Дрогобицьким повітами. Найбільші площі лісів збереглися у південній частині басейну. У північно-східній (заболоченій) частині лісів майже не було. Наприкінці ХІХ ст. у Галичині понад 75 % лісів були приватними, 15 % – державними і лише близько 1 % – ґмінними лісами. Найвищим рівнем ведення лісового господарства відзначалися державні ліси та ліси великих родових маєтків.

Найбільші втрати у державних лісах відбулися 1772 р., коли уряд масово почав продавати величезні обсяги колишніх королівських та монастирських лісів. Продаж припинили лише 1873 р., коли у Львові створили Львівську дирекцію лісів і державних маєтків. Державні ліси басейну впорядкували у межах трьох управлінь: у Дрогобичі, Нагуєвичах та Тустановичах. Найбільші площі приватних лісів басейну до початку Першої світової війни в околицях Підбужа належали барону Й. Лібіґу.

Польський уряд 1920 р. створив регіональне управління державних лісів у Львові, яке підпорядковувалося Міністерству сільського господарства Польщі. Державне підприємство “Lasy Państwowe”, яке перебрало на себе управління всіма державними лісами в країні, створено 1924 р. Близько 12 тис. га державних лісів басейну впорядкували у межах надлісництв Доброгостів, Дрогобич, Кругельниця та Тустановичі. Значна частина лісів регіону залишалися у приватній власності. З 1920 р. і до кінця Другої світової війни понад 14 тис. га приватних лісів в околицях Підбужа перебували у володінні акційної спілки “Godulla S.A”.

Ключові слова: ліси, лісокористування; басейнова геоморфосистема; Бистриця Тисменицька; Самбірський і Дрогобицький повіти.