Історико-географічний аналіз лісокористування у басейновій геоморфосистемі Бистриці Тисменицької до початку Другої світової війни

Pavlo Telish

Анотація


Виконано історико-географічний аналіз лісокористування на території басейнової геоморфосистеми Бистриці Тисменицької наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Дослідження базується на опрацюванні літературних та статистичних матеріалів щодо організації лісового господарства в Галичині за Австро-Угорщини та Львівського воєводства за часів міжвоєнної Польщі.

З часів завершення колонізації Підкарпаття не було значних обмежень на користування лісами. Весь період панщизняної власності ліси не були окремим об’єктом господарювання. Вони становили частину панських маєтків і розглядали їх як місцеву сировинну базу. Наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. їх поступово почали використовувати з метою добування солі чи виплавки заліза. Лише з 1848 р. у Галичині лісове господарство можна вважати окремою галуззю господарства в сучасному його розумінні. Важливу роль для зростання обсягів лісокористування у регіоні Бистриці Тисменицької відіграло будівництво 1872 р. Дністрянської залізниці.

Адміністративно територію басейнової геоморфосистеми поділили між Самбірським і Дрогобицьким повітами. Найбільші площі лісів збереглися у південній частині басейну. У північно-східній (заболоченій) частині лісів майже не було. Наприкінці ХІХ ст. у Галичині понад 75 % лісів були приватними, 15 % – державними і лише близько 1 % – ґмінними лісами. Найвищим рівнем ведення лісового господарства відзначалися державні ліси та ліси великих родових маєтків.

Найбільші втрати у державних лісах відбулися 1772 р., коли уряд масово почав продавати величезні обсяги колишніх королівських та монастирських лісів. Продаж припинили лише 1873 р., коли у Львові створили Львівську дирекцію лісів і державних маєтків. Державні ліси басейну впорядкували у межах трьох управлінь: у Дрогобичі, Нагуєвичах та Тустановичах. Найбільші площі приватних лісів басейну до початку Першої світової війни в околицях Підбужа належали барону Й. Лібіґу.

Польський уряд 1920 р. створив регіональне управління державних лісів у Львові, яке підпорядковувалося Міністерству сільського господарства Польщі. Державне підприємство Lasy Państwowe, яке перебрало на себе управління всіма державними лісами в країні, створено 1924 р. Близько 12 тис. га державних лісів басейну впорядкували у межах надлісництв Доброгостів, Дрогобич, Кругельниця та Тустановичі. Значна частина лісів регіону залишалися у приватній власності. З 1920 р. і до кінця Другої світової війни понад 14 тис. га приватних лісів в околицях Підбужа перебували у володінні акційної спілки “Godulla S.A”.

Ключові слова: ліси, лісокористування; басейнова геоморфосистема; Бистриця Тисменицька; Самбірський і Дрогобицький повіти.


Повний текст:

PDF

Посилання


Doslidzennia Dnistra: 10 rokiv hromadskoji ekologichnoji ekspedyciji Dnister / red. Zarkych М. І., Lviv–Kyiv, 1998. 216 s. (In Ukrainian).

Іnkin V. F. Silske suspilstvo Galyckocho Prykarpattia u XVI-XVIII st.: istorychni narysy / red. М. Krykun. Lviv: Іn-t istor. doslidz., Lviv. nac. un-t іm. І. Franka, 2004. 420 s. (In Ukrainian).

Kalynovych N., Sytnyk О. Istoria zaselennia Ukrainskych Karpat. Zbirnyk NТSH. Ekologichnyj visnyk. 2003. S. 44–53. (In Ukrainian).

Koynova І., Rozhko І. Antropogenna transformacia socioekosystem u basejni richky Bystrycia (Ukrainski Karpaty). Problemy geomorfologii i paleogeografii Ukrainskich Karpat і pryleglych terytorij, 2024. Vyp. 02 (17). S. 14–27. (In Ukrainian).

Krynyckyj G., Tretiak P. Stan lisiv Ukrainskich Karpat: ekologiczni problemy ta perspektyvy // Zbirnyk NТSH. Ekologichnyj visnyk. 2003. С. 54–65. (In Ukrainian).

Pylypovych О., Kovalchuk І. Geoekologia richkovo-basejnovoji systemy verhnioho Dnistra : monografia. Lviv–Kyiv: LNU іm. І. Franka, 2017, 287 s. (In Ukrainian).

Telish P. Istorychnyj analiz vyvchennia lisovogo pokryvu Verkchniodnistrovskych Beskydiv. Istoria ukrainskoji geografii: Vseukr. nauk.-teoret. chasopys. Ternopil : ТNPU, 2012. Vyp. 25. S. 46–49. (In Ukrainian).

Tretiak P. R. Pryrodna geterogennist lisovoho pokryvu Karpatskoji chastyny baseynu Dnistra. Zbirnyk NТSH. Ekologichnyj visnyk. 2003. С. 215–233. (In Ukrainian).

Tretiak P. R., Pacura І. М., Petrova L. М. Suchasnyj stan ta neobhidnist zberezennia pryrodnych lisiv Verkchniodnistrovskoi ulogovyny. Lisivnycha akademia nauk Ukrajiny. Naukovi praci. 2003, Vyp. 2. Lviv : Vyd-vo NU “Lvivska Politekhnika”, 2003. S. 96–99. (In Ukrainian).

Broda J. Leśnictwo i drzewnictwo na ziemiach polskich w obrębie kapitalizmu. Sylwan. 1967. № 6–7. S. 31–43.

Chrostowski W., Gätner G., Zywioł H. Stosunki rolno-lesne w Bieszczadach. Sylwan. 1977. № 7. S. 3–15.

Hückel E. Botanische Ausflüge in die Karpathen des Stryjer und Samborer Kreises in Galizien. Verschandlungen der kaiserlich-königlichen zoologisch-botanischen Gesellschaft in Wien, 1865. S. 49–67.

Jaszczak R. Urządzanie lasu w Polsce do 1939 roku. Część III – urządzanie lasu na ziemiach polskich w zaborze austriackim i pruskim // Sylwan. 2008. № 9. S. 3–10.

Jaszczak R. Urządzanie lasu w Polsce do 1939 roku. Część IV – urządzanie lasu na ziemiach polskich w latach 1918–1939 // Sylwan. 2008. №10. S. 3–113.

Kozikowski K. Cis w nadlesnictwach Madan i Podbuż w Bieszczadach // Sylwan. 1937. № 4. S. 141–151.

Lipelt R. Gospodarka leśna w Galicji w świetle źródeł statystycznych w drugiej połowie XIX i na początku XX wieku // Studia i Materialy Ośrodka Kultury Leśnej. 2018. № 17. S. 207–221.

Mapa Lasów Rzeczypospolitej Polskiej. Podziałka 1:200 000. Warszawa : Zakl. graf. W. Cukrzyńskiego, 1918. https://rcin.org.pl/igipz/dlibra/publication/40501 /edition/30007?language=pl.

Rocznik Statystyki Galicji za 1866 rok / T. Rutowski. Lwów, Krajowe Biuro Statystyczne. R. 1. 1868. 294 s.

Skorowidz gminny Galicyi: opracowany na podstawie wyników spisu ludności z dnia 31.12.1900 r. https://polona.pl/preview/67b685fa-0f1c-45c6-bf6a-b7f2bc617475.

Sprawozdanie z działalności administracji Lasów Państwowych i władz ochrony lasów za okres 1919–1923. Warszawa, Nakładem Ministerstwa Rolnictwa. 1927. 119 s.

Staniecki T. Stacje meteorologiczne w dorzęczu Górnego Dniestru. Kosmos. 1883. S. 108–122.

Szematyzm królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1895. https://mtg-malopolska.org.pl/skany/schematyzmy/szematyzm_1895.pdf.

Wrona G. Materiały źródłowe do dziejów ekonomii Samborskiej w zasobie Centralnego Panstwowego Archiwum Historycznego Ukrainy we Lwowie // Archeion. Warszawa. 2019, t. CXX., S. 254–282.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2025.1.4881

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.