Особливості гідрологічного режиму річок верхів’я Південного Бугу

Анотація

Детально розглянуто гідрологічний режим річок верхів’я басейну Південного Бугу. Досліджувану частину басейну ріки Південний Буг не надто вивчено, оскільки наукові публікації зосереджені здебільшого на дослідженнях Середнього та Нижнього Побужжя. Цікавим є той факт, що на початку ХХ ст. у межах зазначеної території функціонувало 9 гідрологічних постів, з них 5 власне на головній річці та 4 ‒ на малих притоках. Станом на сьогодні значну частину із них закрито, а гідрологічну інформацію втрачено, отож аналіз провадили тільки на основі двох діючих пунктів спостережень на ‒ р. Південий Буг та р. Ікві.

У дослідженні представлено первинну оцінку гідрологічного режиму за показниками середнього, максимального та мінімального стоку, визначено циклічні зміни коливань витрат води головної ріки та розраховано коефіцієнти кореляції середньорічного стоку річок Південний Буг та Іква за суміжний період спостережень (1964 ‒ 2022).

У результаті виконаного аналізу можна стверджувати, що на гідрологічний режим р. Південний Буг, як і на р. Ікви, суттєво впливає регулювання стоку ставками та малими водосховищами. Зазначимо цікаву особливість: для р. Південний Буг, як і для р. Ікви, характерна асинхронність ліній тренду за графіками суміщення середньорічних рівнів та витрат, тобто за багаторічний період спостережень для обох рік, зростання рівнів Н_сер, супроводжується зменшення стоку Q_сер. Аналогічними є тенденції максимальних витрат, амплітуда яких після 1980 р. різко спадає, тобто приблизно за 40 останнх років катастрофічних паводків на обох річках не спостерігали.

Літня межень за багаторічний період показала тенденцію до зростання рівнів на фоні більш-менш стабільних витрат, а зимова межень також характеризується зростаючою лінією тренду для рівнів і відносною стабільністю ‒ для витрат. Однією з особливостей мінімального стоку р. Південний Буг є також синхронна циклічність у коливаннях витрат як літньої, так і зимової межені. Період 1991 ‒ 2005 р., як для відкритого русла, так і для закритого характеризується найбільшими величинами витрат, порівнянно із попередніми роками та сучасним періодом до 2022 р. Тобто протягом 1991 ‒ 2005 р.р. на р. Південний Буг і літня, і зимова межень не були тривалими і чітко вираженими, а мінімальний стік був підвищеним, на відміну від сучасного періоду, коли простежуються чіткі тенденції до зростання тривалості маловодних фаз протягом року.

Водночас аналіз графіків циклічних змін усереднених витрат води для обох річок не є збалансованими і співпадають тільки за піками багатоводних фаз. Тривалість та амплітуди циклів взагалі не співпадають, а маловодні фази майже не синхронізуються.

На основі саме цих графіків вдалося визначити оптимальні періоди для розрахунку коефіцієнта кореляції між середньорічними витратами на річках Іква та Південний Буг. Це дало підставу припустити, що починаючи з 2000 р. коливання стоку на обох річках стали майже синхронними, коефіцієнт кореляції становить 0,88.

Ключові слова: верхів’я р. Південний Буг; гідрологічний режим; рівень води; витрати води; гідрологічний цикл; маловодна фаза; багатоводна фаза; коефіцієнт кореляції.