ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Анотація

Розглянуто проблему індивідуалізації навчання студентів у закладах вищої освіти засобами технологій штучного інтелекту в умовах цифрової трансформації освіти. Обґрунтовано актуальність дослідження, яка зумовлена необхідністю переходу від стандартизованого навчання до персоналізованих моделей організації освітнього процесу, орієнтованих на індивідуальні освітні потреби, можливості та професійні інтереси здобувачів освіти. Зазначено, що сучасні технології штучного інтелекту створюють нові можливості для адаптації освітнього контенту, аналізу навчальної діяльності студентів, формування персоналізованих рекомендацій та побудови індивідуальних освітніх траєкторій.

Проаналізовано наукові підходи до проблеми індивідуалізації навчання та використання технологій штучного інтелекту у вищій освіті. Визначено основні напрями застосування ШІ в освітньому процесі: адаптивні системи навчання, освітня аналітика, автоматизоване оцінювання, персоналізовані рекомендації, цифрові асистенти та підтримка індивідуальних освітніх маршрутів. Наголошено, що використання технологій штучного інтелекту сприяє підвищенню якості навчання, розвитку автономності студентів, підвищенню мотивації до навчальної діяльності та забезпеченню гнучкості освітнього процесу.

Виокремлено та обґрунтовано педагогічні умови індивідуалізації навчання студентів засобами технологій штучного інтелекту, серед яких: діагностика індивідуальних освітніх потреб студентів на основі аналітики навчальних даних; використання адаптивних освітніх платформ; підготовка викладачів до роботи з технологіями штучного інтелекту; педагогічний супровід індивідуальної освітньої траєкторії; організація рефлексії та корекції навчального процесу. Доведено, що ефективність індивідуалізації навчання залежить від комплексної реалізації зазначених педагогічних умов та педагогічно доцільного використання цифрових технологій.

Запропоновано модель індивідуалізації навчання студентів засобами технологій штучного інтелекту, яка складається з діагностично-аналітичного, технологічно-адаптивного, професійно-педагогічного, супровідно-корекційного та рефлексивно-результативного компонентів. Визначено взаємозв’язки між компонентами моделі та охарактеризовано їх функції у забезпеченні персоналізованого освітнього процесу. З’ясовано, що модель має циклічний і динамічний характер та забезпечує безперервне вдосконалення індивідуалізації навчання у закладах вищої освіти.

Ключові слова: індивідуалізація навчання, технології штучного інтелекту, заклади вищої освіти, адаптивне навчання, персоналізоване навчання, освітня аналітика, індивідуальна освітня траєкторія, цифровізація освіти, педагогічні умови, AI-компетентність викладача.