ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА

Анотація

Проведено комплексний теоретико-методологічний аналіз специфіки діагностики зв’язного мовлення у дітей із розладами аутистичного спектра (РАС) та науково обґрунтовано необхідність впровадження цілісних, багатовимірних підходів до оцінювання їхнього комунікативного статусу. Актуальність дослідження зумовлена складним первазивним характером порушень при РАС, що зумовлюють глибокий дефіцит усієї системи комунікативної діяльності, охоплюючи труднощі в ініціації соціальної взаємодії, підтримці діалогу, розумінні контекстів та намірів співрозмовника.

Визначено, що традиційні діагностичні парадигми, орієнтовані переважно на формально-лінгвістичні показники (лексичний запас та граматичну будову), є недостатніми, оскільки вони не звертають увагу на специфіку прагматичного компонента мовлення, особливості соціальної мотивації та специфіку сенсорної організації дитини.

У роботі детально проаналізовано сучасний діагностичний інструментарій, зокрема світовий “золотий стандарт” ADOS-2, скринінгову методику M-CHAT, а також профілі PEP-3 та шкалу CARS, які допомагають диференційовано оцінити як ступінь прояву симптомів аутизму, так і рівень вербального розвитку.

Доведено, що ефективна діагностика має бути поетапною та міждисциплінарною, базуючись на інтеграції стандартизованих шкал (CCC-2, TOPL, CASL) із методами прямого спостереження за дитиною в природних умовах для отримання найбільш об’єктивних даних про її комунікативну поведінку.

Особливу увагу приділено поведінковому підходу (ABA) у вивченні функціонального мовлення, що дає змогу виявити суттєві розбіжності між формальним засвоєнням лексичних одиниць та їх реальним практичним застосуванням у соціальних ситуаціях.

Автор акцентує на тому, що кінцевою метою діагностичного процесу є не лише констатація наявних дефіцитів, а й виявлення збережених та потенційних ресурсів дитини, що є стратегічно важливим для проєктування ефективного інклюзивного освітнього середовища. Узагальнені результати дослідження слугують надійним науковим підґрунтям для розробки персоналізованих корекційно-розвиткових стратегій та забезпечення успішної соціалізації дітей з РАС у сучасному суспільстві.

Ключові слова: розлади аутистичного спектра, зв’язне мовлення, діагностика мовлення, мовленнєва діяльність, логопедична діагностика, інклюзивна освіта.