ВПЛИВ АСПЕКТІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА ЯКІСТЬ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Volodymyr Senyk


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpe.2025.43.13808

Анотація


Метою цього дослідження є створення передумов для ефективного використання елементів дистанційного навчання у процесі надання якісних освітніх послуг шляхом формування професійних компетентностей у фахівців з інформаційних технологій. У статті використано різні методи наукового пізнання, однак основним є статистичний метод опрацювання кількісних даних, отриманих за результатами опитування 85 здобувачів вищої освіти спеціальності “інформаційні системи та технології” у Західному регіоні України (у Львівському державному університеті внутрішніх справ та в Національному університеті “Львівська політехніка”). Дослідження довело, що застосування організації освітнього процесу із застосуванням елементів дистанційного навчання є ефективним підходом для забезпечення якості освіти через формування професійних компетентностей майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій. Частка цих елементів може становити 30–60% навчального часу і залежить від різних аспектів освітнього процесу. Одним із головних аспектів, який впливає на величину вказаного показника під час підготовки фахівців з інформаційних технологій, є приналежність окремих освітніх компонент до наукових напрямів: гуманітарних чи фізико-математичних. Отримані результати закладають підґрунтя для подальших досліджень впливу окремих аспектів дистанційного навчання на формування професійних компетентностей фахівців у галузі інформаційних технологій, інших галузей знань та до внесення відповідних змін у освітньо-професійні програми підготовки фахівців у галузі інформаційних технологій. Результати цього дослідження заповнюють прогалину в сучасній літературі, надаючи емпіричні дані для подальших досліджень проблеми застосування елементів організації освітнього процесу у дистанційному форматі з метою забезпечення якості освіти під час підготовки фахівців різних галузей знань.

Ключові слова: вища освіта; якість освіти; змішане (гібридне) навчання; інформаційні технології; освітні компетентності; елементи дистанційного навчання.


Повний текст:

PDF (English)

Посилання


  1. Gallardo Echenique, E., Marqués Molías, L. & Bullen, M. (2015). Students in higher education: Social and academic uses of digital technology. Int J Educ Technol High Educ, 12 (1), 25–37. https://doi.org/10.7238/rusc.v12i1.2078 [in English].
  2. James, R. (2016). Tertiary student attitudes to invigilated, online summative examinations. Int J Educ Technol High Educ, 13(19). https://doi.org/10.1186/s41239-016-0015-0 [in English].
  3. Alpert, W. T., Couch, K. A. & Harmon O. R. (2016). A Randomized Assessment of Online Learning. American Economic Review, 106 (5), 378–382. https://doi.org/10.1257/aer.p20161057 [in English].
  4. Oliveira, M. M. S., Penedo, A. S. T. & Pereira, V. S. (2018). Distance education: advantages and disadvantages of the point of view of education and society. Dialogia, 29, 139–152. https://doi.org/10.5585/dialogia.N29.7661 [in English]..
  5. De Paepe, L., Zhu, C. & Depryck, K. (2017). Online Dutch L2 learning in adult education: educators’ and providers’ viewpoints on needs, advantages and disadvantages. Open Learning: The Journal of Open, Distance and e-Learning, 33 (1), 18–33. https://doi.org/10.1080/02680513.2017.1414586 [in English].
  6. Torres, J. C., Infante, A. & Torres, P. V. (2015). Mobile learning: perspectives. RUSC. Universities and Knowledge Society Journal, 12 (1), 38–49. http://doi.dx.org/10.7238/rusc.v12i1.1944 [in English].
  7. Pietsch, M., Tulowitzki, P. & Cramer C. (2022). Innovating teaching and instruction in turbulent times: The dynamics of principals’ exploration and exploitation activities. Journal of Educational Change, 24, 549–581. https://doi.org/10.1007/s10833-022-09458-2 [in English].
  8. Brammer, S. & Clark, Т. (2020). COVID-19 and Management Education: Reflections on Challenges, Opportunities, and Potential Futures. British Journal of Management, 31, 453–456. https://doi.org/10.1111/1467-8551.12425 [in English].
  9. Patra, S. K., Sundaray, B. K. & Mahapatra D. M. (2021). Are university teachers ready to use and adopt e-learning system? An empirical substantiation during COVID-19 pandemic. QAE, 29(4), 509–522. https://doi.org/10.1108/QAE-12-2020-0146 [in English].
  10. Barak, D., Aizenberg, M. & Zilka, G. C. (2023). Changing trends in remote teaching among instructors in higher education in the shadow of the coronavirus crisis. QAE, 31(2), 215–229. https://doi.org/10.1108/QAE-01-2022-0027 [in English].
  11. Dumans’ka, T. V. (2020). Onlajn-servisy dlia dystantsijnoho navchannia matematyky studentiv vyshiv: perevahy i nedoliky [Online services for distance learning of mathematics for students of universities: advantages and disadvantages]. Fizyko-matematychna osvita. 3(25), 1, 44–48. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2020-025-3-007 [in Ukrainian].
  12. Cacault, M. P. et al. (2021). Distance Learning in Higher Education: Evidence from a Randomized Experiment. Journal of the European Economic Association, 19, 4, 2322–2372. https://doi.org/10.1093/jeea/jvaa060 [in English].
  13. Shylina, N. Ye. (2021). Dystantsijne navchannia v umovakh pandemii: trudnoschi ta perevahy [Distance learning in a pandemic: difficulties and advantages]. Naukovyj visnyk Pivdennoukrains’koho natsional’noho pedahohichnoho universytetu imeni K. D. Ushyns’koho, 1(134), 16–23. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2021-1-2 [in Ukrainian].
  14. Celestino, E. H. & Noronha, A. B. (2021). Blended learning: a systematic review of advantages and disadvantages in students’ perceptions and impacts on higher education institutes. Administração: Ensino e Pesquisa Rio de Janeiro, 22 (1), 31–63. https://doi.org/10.13058/raep.2021.v22n1.1915 [in English].
  15. Rughoobur-Seetah, S. & Hosanoo, Z. A. (2021). An evaluation of the impact of confinement on the quality of e-learning in higher education institutions. QAE, 29(4), 422–444. https://doi.org/10.1108/QAE-03-2021-0043 [in English].
  16. Altakhaineh, A. R. M. & Nser, K. K. (2023). The impact of the physical environment on the quality of distance education. QAE, 31(3), 504–519. https://doi.org/10.1108/QAE-09-2022-0163 [in English].
  17. Trofymenko, V. I., Kudzinovs’ka, I. P., & Shkvarnyts’ka, T. Yu. (2021). Vykorystannia informatsijnykh tekhnolohij pry navchanni matematychnykh dystsyplin [Use of information technologies in teaching mathematical disciplines]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky, 198, 185–189. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2021-1-198-185-189 [in Ukrainian].
  18. Kovalenko, A. (2021). Dystantsijne navchannia inozemnoi movy za umov pandemii: spetsyfika form i metodiv roboty [Distance Learning of a Foreign Language in Pandemic Conditions: Specifics of Forms and Methods of Work]. Aktual’ni pytannia humanitarnykh nauk, 3(35), 250–255. https://doi.org/10.24919/2308-4863/35-3-37 [in Ukrainian].
  19. Adebayo, E. O. & Ayorinde, I. T. (2022). Efficacy of Assistive Technology for Improved Teaching and Learning in Computer Science. IJEME, 12, 5, 9–17. https://doi.org/10.5815/ijeme.2022.05.02 [in English].
  20. Mel’nyk, A. I. (2022). Problemy vykorystannia elementiv dystantsijnoho navchannia v umovakh voiennoho stanu [Problems of using elements of distance learning under martial law]. Visnyk KNLU. Pedahohika ta psykholohiia, 37, 64–75. https://doi.org/10.32589/2412-9283.37.2022 [in Ukrainian].
  21. Medina, L. C. (2018). Blended learning: deficits and prospects in higher education. Australasian Journal of Educational Technology, 34 (1), 42–56. https://doi.org/10.14742/ajet.3100 [in English].
  22. Han, X., Wang, Y. & JIang L. (2019). Towards a framework for an institution-wide quantitative assessment of teachers’ online participation in blended learning implementation. The Internet and Higher Education, 42, 1–12. https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2019.03.003 [in English].


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.