ДОСУДОВИЙ ПОРЯДОК ВРЕГУЛЮВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТРУДОВИХ СПОРІВ КОМІСІЄЮ ПО ТРУДОВИХ СПОРАХ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Присвячено проблемам діяльності комісій по трудових спорах. Відзначено, що існує потреба змінити підходи до порядку вирішення індивідуальних трудових спорів, зважаючи на досі наявні рудименти радянських часів для врегулювання індивідуальних трудових спорів, євроінтеграційні процеси та воєнний стан у країні. Важливо, не лише усунути законодавчі недоліки, а й змінити ставлення сторін трудових відносин до самої процедури вирішення трудових спорів.
Проаналізовано європейські підходи до досудового (альтернативного) врегулювання трудових спорів та визначено їх суттєві відмінності.
Розглянуто питання обов’язковості та доцільності роботи комісій по трудових спорах. Обґрунтовано законність обов’язкового досудового врегулювання індивідуальних трудових спорів.
Виділено та проаналізовано переваги та недоліки роботи комісій по трудових спорах. До переваг, зокрема, віднесено: наділення комісії по трудових спорах юрисдикційними повноваженнями; обов’язковість прийнятого нею рішення та відсутність необхідності його додаткового затвердження; прийняття рішення у стислі строки.
Серед недоліків комісій по трудових спорах відзначено: не завжди фаховість членів комісії у правових питаннях; законодавчо не закріплена паритетність щодо складу комісії; недосконалість процедур вирішення комісією спорів тощо.
Зроблено висновки, що сьогодні комісії по трудових спорах не є авторитетним органом, рішення якого здебільшого задовольняли б сторони трудового спору. Рішення повинно прийматися на паритетній основі між працівником та роботодавцем або їх представниками. Врегулювання індивідуального трудового спору має здійснюватися взаємоприйнятним для сторін чином, щоб в результаті сторони остаточно визнавали, що не мають одна до одної претензій.