Вісник Львівського університету. Серія юридична

Проаналізовано передумови прийняття Тимчасового положення про адвокатський порядок від 16 серпня 1849 р., охарактеризовано його основні положення та значення для правового регулювання адвокатської діяльності. Особливу увагу зосереджено на характеристиці змісту рапорту міністра юстиції Австрійської імперії Антона фон Шмерлінґа від 11 серпня 1849 р. як концептуального документа, що обґрунтовував необхідність рефор-мування адвокатури в умовах кризи абсолютистської моделі судочинства. Цей рапорт можна назвати своєрідною пояснювальною запискою, яка передбачала підстави, умови та основні причини прийняття Тимчасового положення про адвокатський порядок від 16 серпня 1849 р.
Акцентовано, що Тимчасове положення про адвокатський порядок 1849 р. встанов-лювало порядок та процедуру складення адвокатських іспитів. Зокрема, кандидати подавали заяви до апеляційного суду, повинні були мати ступінь доктора права і практичний стаж (наприклад, трирічний після докторського ступеню). Іспити проводилися спеціальною комісією при апеляційному суді за участю суддів та адвокатів, причому оцінка давалась як придатний/непридатний, без рейтингів. Тимчасове положення про адвокатський порядок 1849 р. передбачало утворення адвокатських палат при вищих судових інстанціях, які виконували функцію адміністративного та дисциплінарного контролю над адвокатами. Встановлювався дисциплінарний контроль за діяльністю адвокатів, який здійснювали апеляційні суди в тісній співпраці з адвокатськими палатами. Можливі санкції включали догани та штрафи. Тимчасове положення 1849 р. розширювало право адвокатів представляти інтереси сторін у цивільних справах у межах юрисдикції відповідного апеляційного суду; питання кримінального представництва мало бути врегульоване окремо.
Зазначено, що Тимчасове положення про адвокатський порядок 1849 р. запрова-джувало юридичні новації, зокрема воно стало першим системним нормативно-правовим актом, що упорядковував адвокатську діяльність на імперському рівні та створювало підґрунтя для подальших реформ. Воно позитивно впливало на розвиток адвокатури, зокрема в ньому закладено принципи професійного відбору; іспит став обов’язковим етапом допуску до професії; встановлено інституційні механізми контролю та дисципліни; сформовано основу адвокатського самоврядування (адвокатські палати). Тимчасове положення про адвокатський порядок 1849 р. було важливим нормативно-правовим актом, що позитивно вплинув на розвиток адвокатської професії в Австрії та її імперських землях. Тимчасове положення встановлювало основні вимоги до адвокатів, формальні процедури допуску до практики та дисциплінарний нагляд, передбачало створення органів адвокатської самоврядності та слугувало основою для подальшого правового закріплення статусу адвоката в імперському правовому порядку, було зумовлене сукупністю інституційних, соціально-економічних та професійних етичних чинників. Його прийняття стало відповіддю на потребу узгодити адвокатуру з новою австрійською судовою 

системою, забезпечити баланс між доступністю правової допомоги та збереженням гідності й незалежності адвокатського стану, підвищити професійні стандарти та закласти підвалини для формування органів адвокатського самоврядування. У цьому сенсі акт 1849 р. постає не лише як технічний нормативний документ перехідного періоду, а як концептуальний крок у напрямі модернізації адвокатури та зміцнення її ролі в системі судочинства Австрійської імперії.
Наголошено, що Тимчасове положення про адвокатський порядок 1849 р. було першим системним нормативно-правовим актом, який упорядкував організацію адвокатури в Австрійській імперії, запровадивши єдині вимоги доступу до адвокатської професії, дисциплінарний контроль та елементи адвокатського самоврядування. Його значення для сучасної української адвокатури полягає не у прямій дії, а в доктринальному та інституцій-ному впливі, особливо з огляду на використання історичного досвіду функціонування інституту адвокатури в Галичині в австрійський період (1849–1918). Цей історичний документ свідчить, що професійний фільтр є необхідною гарантією якості правничої допомоги.

1 Andrukhiv I., Arsenych P. (1996). Ukrains'ki pravnyky u natsional'nomu vidrodzhenni Halychyny: 1848–1939 rr. Ivano-Frankivs'k.Retrieved from https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?

Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0009736 (data zvernennia: 27.02.2026).

2 Anischuk, N. V., Bojchuk, A. Yu. (2011). Stanovlennia instytutu advokatury na zakhidno ukrains'kykh zemliakh. Naukovo-informatsijnyj visnyk «Pravo», 3, 17. Retrieved from https://visnyk.iful.edu.ua/wp-content/uploads/2019/10/%D0%9D%D0%86%D0%92_2011_3-1.pdf (data zvernennia: 27.02.2026).

3 Anton, Ritter (knight) von Schmerling. Retrieved from https://www.britannica.com/biography/ Anton-Ritter-von-Schmerling (data zvernennia: 27.02.2026).

4 Bakaianova, N. M. Henezys ta suchasnyj vymir advokats'koho samovriaduvannia v Ukraini. Retrieved from https://dspace.nlu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/2b88c7d7-f4ce-4485-8120-e177f09921d6/content (data zvernennia: 27.02.2026).

5 Bojchuk, A. Yu., Rudyk, I. V. (2023). Orhanizatsiia advokatury na zakhidnoukrains'kykh zemliakh u druhij polovyni KhIKh – na pochatku KhKh st. Pravova derzhava,51, 27. Retrieved from http://pd.onu.edu.ua/article/view/287982/282824 (data zvernennia: 27.02.2026).

6 Bojko, I. J. (2017). Halychyna u derzhavno-pravovij systemi Avstrii ta Avstro-Uhorschyny (1772–1918) : navchal'nyj posibnyk. L'viv : LNU im. Ivana Franka,172.

7 Deshevyj, O. A. Geneza stanovlennia ta rozvytku advokats'koi diial'nosti na ukrains'kykh terytoriiakh za chasiv lytovs'koho ta avstrijs'koho panuvannia. Retrieved from https://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/92.pdf (data zvernennia: 27.02.2026).

8 Hlovats'kyj, I. Yu. (2008). Zasnuvannia ta pravovyj status advokats'kykh palat u Halychyni v druhij polovyni KhIKh st. Naukovyj visnyk L'viv. derzh. u-tu., 2, 6.

9 Provisorische Advocaten-Ordnung. Retrieved fromhttps://onb.digital/result/102DEBE3 (data zvernennia: 27.02.20

10 Vasylyk, I. B. Pravyla advokats'koi etyky ta dystsyplinarna vidpovidal'nist' advokativ u impers'kyj period. Retrieved from https://dspace.nlu.edu.ua/server/api/core/ bitstreams/ 2b88c7d7-f4ce-4485-8120-e177f09921d6/content (data zvernennia: 27.02.2026).