ПРАВОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ У ГАЛИЧИНІ (1781–1918)

Maxym Strygun

Анотація


Проаналізовано правові основи формування і функціонування адвокатського самоврядування у Галичині в складі Австрії та Австро-Угорщини, зокрема діяльність Львівської палати адвокатів (1781– 1918 рр.). Зазначено, що у другій половині ХVІІІ ст. під час реалізації політики «освіченого абсолютизму» в Австрійській імперії за імператриці Марії Терезії, а відтак її сина імператора Йосифа ІІ було здійснено низку важливих державних реформ. Значної модернізації вимагав інститут адвокатури, зокрема необхідно було врегулювати положення щодо порядку набуття правового статусу адвоката, визначити організацію і діяльність адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Австрійській імперії. Формування інституту адвокатури, органів адвокатського самоврядування в Австрійській монархії відбувалося відповідно до європейських правових традицій, правових концепцій та законодавства про адвокатуру низки європейських держав. Згідно з австрійським законом про суд від 1 травня 1781 р. до особи, котра мала намір стати адвокатом, висувалися такі умови: наявність вищої юридичної освіти; ступінь доктора права; проходження практики в адвоката і складання іспитів. Показано, що становлення та модернізація інституту адвокатури в Галичині в складі Австрійської імперії було пов’язано з реалізацією політики «освіченого абсолютизму» за імператриці Марії Терезії, а відтак її сина імператора Йосифа ІІ. Внаслідок цієї політики було здійснено низку важливих державних реформ. Значної модернізації зазнав інститут адвокатури, зокрема було врегулювано положення щодо порядку набуття правового статусу адвоката, визначено організацію і діяльність адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Австрійській імперії. Значним позитивом був вплив на формування інституту адвокатури, органів адвокатського самоврядування в Австрійській монархії європейських правових традицій, правових концепцій та законодавства про адвокатуру низки європейських держав. Позитивні зміни в розвитку інституту адвокатури в Австрійській імперії відбулися після «Весни народів». Під впливом вимог прогресивних адвокатів та передової частини політиків австрійський парламент 16 серпня 1849 р. вперше прийняв спеціальний закон про адвокатів – Тимчасове положення про адвокатів «Ustawa prowizoryczna o Adwokatach». За своєю суттю цей закон регулював основні питання організації та діяльності адвокатури в Австрії. Важливим досягненням в організації і діяльності адвокатури в Галичині було надання права адвокатам на створення органів адвокатського самоврядування, зокрема 1862 р. створено Львівську палату адвокатів. Адвокати ставали представниками вільної незалежної професії, отримали свободу вибору і зміни місця перебування резиденції та ін. Надання самоврядних прав Галицьким адвокатам демократизувало їхню професійну діяльність, адвокатська діяльність стала незалежною, зокрема від судової влади, отримала широкі самоврядні повноваження і можливості здійснювати суворий корпоративний нагляд за порушення професійних обов’язків та за поведінкою, що ганьбила честь і гідність адвокатського стану. Завдяки ефективній діяльності Львівської та інших палат адвокатів як органів адвокатського самоврядування у Галичині адвокати дотримувалися етичних стандартів та дисциплінованості, зокрема цінували професійну порядність; дотримувалися добросовісності; справедливості, чесності; були відданими справі; підтримували корпоративний дух професії та ін. Дотримуючись цих важливих етичних норм, українські адвокати користувалися заслуженим авторитетом, що дало їм довіру в українського населення Галичини, яке обирало їх послами (депутатами) австрійського парламенту, Галицького крайового сейму. Історичний досвід формування та функціонування адвокатського самоврядування у Галичині в складі Австрії та Австро-Угорщини, зокрема діяльності Львівської палати адвокатів (1868– 1918 рр.). заслуговує і глибокого вивчення, і практичного використання у сучасній Україні.

Ключові слова


правові основи, адвокат, адвокатська діяльність, адвокатське самоврядування, Львівська палата адвокатів, Австрійська імперія, Га

Повний текст:

PDF

Посилання


1. Kryzhevs'ka, O. O. (2021). Predstavnytstvo advokatom v notarial'nomu protsesi: aktual'ni pytannia. Suchasni vyklyky ta aktual'ni problemy sudovoi reformy v Ukraini : materialy V Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (29 zhovtnia 2021r., Chernivtsi) / redkol.: O. V. Scherbaniuktain. Chernivtsi,151.

2. Systema orhaniv advokats'koho samovriaduvannia v Ukraini // https://unba.org.ua/naau.

3. Pro advokaturu ta advokats'ku diial'nist' : Zakonu Ukrainy vid 5 lypnia 2012 r. Retrieved from / https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text.

4. Reformuvaty ne mozhna zalyshyty: advokats'ke samovriaduvannia za modelliu 2012 roku // https://unba.org.ua/publications/9883-reformuvati-ne-mozhna-zalishiti-advokatske samovryaduvannya-za-modellyu-2012-roku.html.

5. Fursa, S. Ya., Fursa, Ye. I. Advokats'ke samovriaduvannia v Ukraini ta joho rozvytok. Seriia pravo, 81, 3, 217. Retrieved from // https://visnyk-juris-uzhnu.com/wp-content/uploads/2- 024/03/34-2.pdf.

6. Nykyforak, M. V. (1997). Advokatura na Bukovyni v period ii vkhodzhennia do Avstrii. Naukovyj visnyk Chernivets'koho universytetu. Pravoznavstvo. Chernivtsi, 14, 70–76.

7. Hlovats'kyj, I. Yu. (2008). Zasnuvannia ta pravovyj status advokats'kykh palat u Halychyni v druhij polovyni XIX st. Naukovyj visnyk L'viv. derzh. u-tu, 2, 6– 9. Retrieved from // http://radnuk.info/statti/250-istoriuaprava/14978-2011-01-21-03-42-21.html.

8. Koval'ova, Ya. O. (2021). Konfidentsijnist' iak fundamental'nyj pryntsyp advokats'koi diial'nosti. Suchasni vyklyky ta aktual'ni problemy sudovoi reformy v Ukraini : materialy V Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (29 zhovtnia 2021r., Chernivtsi) / redkol.: O. V. Scherbaniuktain. Chernivtsi,144.

9. Bojko, I. J. (2017). Halychyna u derzhavno-pravovij systemi Avstrii ta Avstro-Uhorschyny (1772–1918) : navchal'nyj posibnyk. L'viv : LNU im. Ivana Franka,172.

10. Nyzhankovs'kyj, Z. (1973). Sud i advokaty Drohobycha. Drohobychchyna – zemlia Ivana Franka. N'iu-Jork ; Paryzh ; Sidnej ; Toronto, 1, 103, 571– 573.

11. Drohobyts'ka, O. Advokats'ka doba. Chomu v Halychyni bulo najbil'she iurystiv sered provintsij Avstro-Uhorschyny. Reporter. Retrieved from https://report.if.ua/istoriya/- advokatska-doba-chomu-v-galychyni-bulo-najbilshe-yurystiv-sered-provincij-avstrougorshchyny/ (data zvernennia: 12.04.2024).

12. Nakhlik, Ye., Nakhlik, O. Frankiv tovarysh, korespondent i shanuval'nyk. Zbruch. Retrieved from https://zbruc.eu/node/116519 (data zvernennia: 12.04.2024).

13. Mysak, N. (2012). Halyts'ki advokaty naprykintsi KhIKh – na pochatku KhKh stolittia: natsional'na identyfikatsiia i profesijna diial'nist'. Ukraina-Pol'scha: istorychna spadschyna i suspil'na svidomist', 5, 26–37.

14. Bojko, I. (2024). Vstupne slovo pro mistse i rol' vydatnykh vypusknykiv iurydychnoho fakul'tetu L'vivs'koho universytetu v natsional'nij ta ievropejs'kij istorii. Mistse i rol' vydatnykh vypusknykiv iurydychnoho fakul'tetu L'vivs'koho universytetu v natsional'nij ta ievropejs'kij istorii : zbirnyk materialiv Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (m. L'viv, 25 kvitnia 2024 r.) / I. J. Bojko (holova redkolehii), Yu. V. Olijnyk (vidp. sekr.). L'viv, 4, 5–13.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vla.2025.80.136

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.