Вісник Львівського університету. Серія юридична

Показано роль і місце німецьких науковців у дослідженні Руської Правди та інших джерел права Києво-Руської держави. Проаналізовано праці Августа Людвіга Шлєцера, Йогана Філіпа Густава фон Еверса, Олександра фон Рейнца, Густава Розенкампфа, Йогана Георга Неймана, Евальда Зігмунда Тобіена, Леопольда Карла Гетца, Йожефа Коллера, Дітера Штрауха, Гюнтера Барановські.
Німецькими науковцями, починаючи з Йогана Філіпа Густава фон Еверса, проведено порівняння Руської Правди з джерелом права європейських народів, зокрема германських, і вказується на вплив германського і скандинавського права на Руську Правду.
Німецькі дослідники Евальд Зігмунд Тобіен, Леопольд Карл Гетц, Гюнтер Барановські здійснили переклад низки списків та редакцій Руської Правди на німецьку мову з детальним коментуванням її статей.
Показано, що праці німецьких науковців мали вплив на українських і російських дослідників Руської Правди. Густав Еверс писав, що співпраця між германцями, франками і русинами (українцями) відбулася задовго до посольства княгині Ольги до германського імператора, а Великий київський князь Ярослав Мудрий прагнув налагодити свої дружні стосунки зі західними сусідами. Йоган Еверс також писав, що в Руській Правді містяться окремі положення норманського права.
Під впливом Густава Еверса, який працював на території російської імперії в Дерпсь- кому (Тартунському) університеті працювали й інші німецькі науковці: Александр фон Рейц, Густав Розенкампф, Евальд Тобіен.
Олександр Рейц писав, що усі варварські кодекси Європи, включаючи Руську Правду, мали один і той же зміст, на межі слов’янського і германського світів, якими були річки Ельба і Одер. Народи передавали дух юрисдикції і навіть мову законодавства, про що свідчить змішання загальнослов’янських юридичних термінів з германським. Руська Правда, на його думку, походила з європейської правової сім’ї.
Евальд Тобіен писав, що Найдавніша Правда (Правда Ярослава) була створена в додержавний та дохристиянський період, а усі списки Поширеної редакції походять від одного «материнського рукопису». Евальд Тобіен вперше опублікував усі видані на той час списки і редакції Руської Правди в одному виданні.
Професор Боннського університету Леопольд Карл Гетц у 1909–1913 рр. у своїй чотирьохтомній праці опублікував текст Руської Правди німецькою мовою їх детальним коментарем. Леопольд Гетц вважається одним із найавторитетніших дослідників Руської Правди. Він також підтримував позицію Евальда Тобіеса, що Руська Правда була створена до прийняття християнства, приблизно у середині ІХ ст. на основі давньоукраїнського звичаєвого права, а місцем її створення був Київ.
На його думку, норми германо-скандинавського права мали більший вплив на Руську Правду, ніж норми візантійського права.
Позицію Леопольда Гетца підтримував інший німецький науковець Йожеф Коллер, який писав, що германо-скандинавське право в Києво-Руській державі почало поширю- ватися після утвердження норманської династії.
Про вплив шведського права на Руську Правду вказує сучасний німецький науковець, професор Кельнського університету Дітер Штраух.
Руську Правду німецькою мовою з їх детальним коментарем та інші наукові праці в яких досліджується Руська Правда, опублікував професор Боннського університету Гюнтер Барановські. Він провів порівняльний аналіз Руської Правди з джерелами германського і візантійського права.

1. Baranowski, G. (2005). Dia Rysskaj Pravda – ein mittelalterliches Rechtsdenkmal. Berlin.

2. Karamzin, M. (2014). Ystoryia hosudarstva Rossyiskoho. Pravda Ruska Yaroslava Mudroho: pochatok zakonodavstva Kyivskoi Rusi : navch. posib. / ukl. H. Demydenko, Kh, Yermolaiev. 95–105.

3. Ewers Gustaw: Ueber die Quellen der Prawda, Kritische Vorarbeiten zur Gesschichte der Russen. Dorpat, 1814.

4. Ewers, Gv. (1826). Das alteste Recht der Russen in seiner geschichtlichen Entwikelung dargestellt. Dorpat-Hamburg, XVI.

5. Reutz: Versuch über die geschichtliche Ausbildung der Russischen Staats- und Rechtsverfassung. Mittau, 1829.

6. Die Prawda Russkaja, das älteste Rechtsbuch Russ-lands, nach aller bisher endeckten und herausgegebenen. Handschriften verglichen, verdeutscht und erläutert, durch Dr. jur. E. S, Tobien. Dorpat, 1844.

7. Sammlung kritisch-bearbeiten Quellen der Geschichte des Russischen Rechtes, herausgeg. durch E. Tobien, B. I. Die Prawda Russkaja und die ältesten Traktate Russlands. Dorpat, 1844.

8. Goetz, L. (1910). Das Russische Recht. Bd 1. Stuttgard.

9. Goetz, L. K. (1910). Das russische Recht (Русская Правда) : 1 er Band: Die alteste Redaktion des russischen Rechtes (критична стаття). Stuttgart.

10. Goetz, L. K. (1910). Das Russische Recht (Russkaja Pravda). Stuttgart, Enke.

11. Goetz, L. K. (1909). prof. Dr.: Russkaja Prawda. Aus dem altrussischen übersetzt mit Anmerkungen. Bonn.

12. Goetz, L. K. (1908). Staat und Kirche in Altrussland : Kiever Periode 988–1240. Berlin.

13. Kohler, J. (1916). Die Russkaja Prawda und das altslawische Recht. Zeitschrift für vergleichende Rechtswissenschaft, 33, 290–332.

14. Strauch., D. (1997). Schwedisches Landshchaftsrecht und fruehes Recht der Rus. Wirkungen europaischer Rechtsgeschichte. Festschrift ffur Karl Kroeschell zum. 70. Geburtstag, hrsg. v. Gerhard Kobler / Hermann Nehlsen. Munchen,1275–1304.

15. Strauch, D. (2011). Mittelalterliches nordisches Recht bis 1500: Eine Quellenkunde. Berlin, Walter de Gruyter.