Редакційна політика

Галузь та проблематика

Метою видання є створення авторитетної платформи для оприлюднення фундаментальних та прикладних результатів досліджень у галузі права, що сприяють розвитку юридичної науки та вдосконаленню правозастосовної практики.

Основними завданнями видання є забезпечення високих стандартів наукового рецензування, популяризація інноваційних підходів і методів у правознавстві, підтримка молодих учених, а також сприяння впровадженню результатів досліджень у практичну діяльність. Журнал прагне забезпечити відкритий доступ до якісної правової інформації, розширити міжнародну співпрацю, підвищити значимість вітчизняних досліджень та стимулювати розвиток правової доктрини в Україні.

Редакційна колегія запрошує науковців та практикуючих юристів подавати рукописи до рецензованого фахового журналу з відкритим доступом, який забезпечує оперативний розгляд матеріалів.

“Вісник Львівського університету. Серія юридична” висвітлює актуальні проблеми теорії та історії держави і права, питання удосконалення інститутів конституційного, цивільного, трудового, кримінального та інших галузей права, шляхи поліпшення правового регулювання процесуально-юридичної діяльності в сучасній Україні.

У збірнику публікуються оригінальні, не опубліковані раніше, відредаговані наукові статті, які відповідають сучасному рівню розвитку юридичної науки і мають наукову та практичну цінність.

Редакційна колегія у своїй діяльності керується міжнародними стандартами публікаційної етики та дотримується політики відкритого доступу.

Усі подані рукописи проходять обов’язкове незалежне рецензування та перевірку на академічну доброчесність.

Періодичність: 2 рази на рік.

Мови рукопису: українська, англійська.

Політика розділів

Статті

Приймає рукописи

Рецензування (експертна оцінка) є ключовим етапом редакційного процесу та спрямоване на забезпечення високого наукового рівня публікацій журналу. Його метою є відбір якісних рукописів, об’єктивна оцінка їх наукової новизни, достовірності та відповідності академічним, етичним і видавничим стандартам. Усі рецензенти зобов’язані дотримуватися принципів неупередженості, конфіденційності та норм публікаційної етики.

Журнал застосовує модель подвійного «сліпого» рецензування: автори та рецензенти залишаються анонімними один для одного. Усі подані рукописи спочатку проходять технічну перевірку на відповідність вимогам до оформлення та тематичній спрямованості журналу, а також перевірку на дотримання авторських прав. Первинну наукову оцінку здійснює головний редактор або уповноважений член редакційної колегії. У разі можливого конфлікту інтересів відповідальна особа усувається від розгляду рукопису.

Після первинного відбору рукопис анонімізується та передається на рецензування щонайменше двом незалежним експертам – члену редакційної колегії за відповідним науковим напрямом та зовнішнім рецензентам (вітчизняним або міжнародним фахівцям). Рецензенти не повинні бути пов’язані з авторами або їхніми установами та не мати конфлікту інтересів.

Під час рецензування оцінюються: відповідність теми змісту статті, актуальність і наукова новизна дослідження, обґрунтованість результатів, практична значущість та загальна наукова цінність роботи.

За результатами оцінювання рецензент обирає одну з рекомендацій:

прийняти статтю до публікації;
прийняти після незначних доопрацювань;
направити на суттєве доопрацювання;
відхилити.

У разі негативного рішення або необхідності доопрацювання рецензент надає аргументовані зауваження. Рецензії зберігаються в редакції протягом встановленого терміну.

Автори отримують рішення редакції разом із зауваженнями рецензентів (без розкриття їх особи). У разі доопрацювання рукопис може бути повторно направлений на рецензування. Виконання рекомендацій не гарантує остаточного прийняття статті.

Остаточне рішення щодо публікації ухвалює головний редактор на підставі рецензій і відповідності матеріалу вимогам журналу. У випадках конфлікту інтересів рішення приймає інший уповноважений член редакційної колегії.

Типові строки рецензування становлять 2–4 тижні, а середній час до ухвалення першого рішення 4–8 тижнів.

Періодичність публікації

Виходить 1-2 рази на рік.

Політика відкритого доступу

Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Архівування

Журнал забезпечує довготривале збереження та постійний доступ до опублікованого контенту шляхом впровадження сучасних процедур цифрового архівування. З цією метою застосовуються регулярне резервне копіювання даних, моніторинг технологічної інфраструктури для запобігання втраті інформації через застарілі формати або програмне забезпечення, а також використання метаданих цифрового збереження. Авторам рекомендується самоархівувати опубліковану версію своїх статей в інституційних репозитаріях або на персональних вебсайтах негайно після публікації

Усі публікації отримують цифрові ідентифікатори об’єктів (DOI), що гарантує їхню унікальну ідентифікацію та стабільність доступу.

Крім того, журнал забезпечує дублювання та збереження метаданих і повних текстів статей у в електронному репозитарії Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка: https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/.

Цей журнал використовує систему LOCKSS для розподіленого архівного зберігання опублікованого змісту в численних бібліотеках та інформаційних центрах. Бібліотеки - учасниці проекту LOCKSS гарантують довготермінове зберігання вичерпних архівів журналу та автоматичне відновлення пошкодженої інформації. Детальніше...

Процедура розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики

Редакція журналу дотримується принципів академічної доброчесності та міжнародних стандартів публікаційної етики, зокрема рекомендацій Комітету з публікаційної етики (COPE). Процедура розгляду скарг поширюється на авторів рукописів і опублікованих статей, рецензентів, членів редакційної колегії та інших осіб, залучених до публікаційного процесу. Скарги можуть подаватися авторами, рецензентами, читачами, представниками установ або будь-якими іншими зацікавленими сторонами та повинні бути чіткими, обґрунтованими і містити достатні факти або докази можливих порушень (зокрема плагіату, фабрикації чи фальсифікації даних, некоректного авторства, подвійного подання, конфлікту інтересів, порушень у рецензуванні тощо). Скарга подається у письмовій (електронній) формі та має містити інформацію про заявника, опис порушення, дані про відповідний рукопис або публікацію, а також підтверджувальні матеріали. Скарги, подані в образливій, погрозливій або наклепницькій формі, не розглядаються; у випадках, що виходять за межі компетенції журналу, заявнику надається відповідне обґрунтоване роз’яснення.

Після отримання скарги редакція проводить попередню перевірку. У разі наявності підстав для детального розгляду головний редактор формує тимчасову комісію з числа членів редакційної колегії та/або незалежних експертів із дотриманням принципів неупередженості та відсутності конфлікту інтересів. Комісія має право запитувати пояснення та документи від усіх причетних сторін, залучати фахівців, використовувати інструменти перевірки (зокрема на плагіат) та інші аналітичні засоби. Особа, щодо якої подано скаргу, має право бути поінформованою про її зміст, надати письмові пояснення та додаткові матеріали, а також оскаржити рішення у встановленому порядку; заявник, своєю чергою, має право отримувати інформацію про перебіг розгляду та надавати додаткові докази.

Остаточне рішення ухвалюється редакційною колегією або головним редактором на основі зібраних матеріалів. Залежно від характеру порушення можуть бути застосовані такі заходи: публікація виправлень або спростувань, відкликання статті, відмова у публікації, тимчасове обмеження права подання матеріалів або інші відповідні дії.

У разі серйозних порушень матеріали можуть бути передані до відповідних установ або компетентних органів. Усі рішення документуються, сторони повідомляються про результати, а конфіденційність і захист персональних даних гарантуються.

Скарги надсилаються на електронну адресу редакції visnyk.law@lnu.edu.ua та розглядаються, як правило, до 30 робочих днів, із можливістю подовження цього строку залежно від складності справи.

Усі рішення оформлюються письмово, а сторони повідомляються про результати розгляду.

Політика використання ШІ та технологій з підтримкою ШІ

У зв’язку зі стрімким розвитком генеративного штучного інтелекту (ШІ) та зростанням його використання у науковій діяльності редакційна колегія запроваджує цю політику з метою забезпечення прозорості, достовірності та високої якості наукових публікацій. Документ визначає правила застосування інструментів ШІ для авторів, рецензентів і редакторів. Політика стосується використання ШІ у процесі підготовки та оцінювання рукописів і не обмежує його застосування як інструменту дослідження (аналізу даних, моделювання тощо), за умови належного наукового обґрунтування. Редакція залишає за собою право переглядати та оновлювати ці положення відповідно до розвитку технологій.

Для авторів

Використання інструментів генеративного ШІ у процесі написання рукопису допускається виключно з метою покращення мовного оформлення тексту (читабельності, граматики, стилю). Усі результати, отримані за допомогою ШІ, повинні бути ретельно перевірені та відредаговані авторами, оскільки такі інструменти можуть генерувати неточну, неповну або упереджену інформацію. Автори несуть повну відповідальність за зміст, достовірність і оригінальність поданих матеріалів.

Факт використання ШІ має бути обов’язково розкритий у рукописі (наприклад, у розділі «Декларація про використання ШІ») із зазначенням назви інструменту та характеру його застосування. Інструменти ШІ не можуть бути зазначені як автори чи співавтори роботи, оскільки авторство передбачає відповідальність, що може належати виключно людині.

Використання генеративного ШІ для створення або суттєвої модифікації зображень, рисунків і ілюстрацій не допускається. Дозволяється лише базова технічна обробка (наприклад, корекція яскравості чи контрасту), яка не змінює науковий зміст зображення. Виняток становлять випадки, коли застосування ШІ є частиною дослідницької методології; у такому разі воно має бути детально описане із зазначенням інструменту, версії та способу використання. За вимогою редакції автори повинні надати вихідні дані або необроблені зображення. Використання ШІ для створення графічних анотацій заборонене.

Порушення цих вимог може призвести до відхилення або відкликання статті.

Для рецензентів

Рукопис, поданий на рецензування, є конфіденційним документом. Рецензентам забороняється завантажувати рукописи або їх частини до будь-яких інструментів ШІ, оскільки це може порушити права авторів і принципи конфіденційності. Це правило також поширюється на тексти рецензій.

Рецензування передбачає незалежну експертну оцінку, що ґрунтується на критичному мисленні та професійній компетентності. Використання генеративного ШІ для підготовки або формування змісту рецензії не допускається. Рецензент несе повну відповідальність за наданий висновок.

Для редакторів

Подані рукописи та вся пов’язана з ними комунікація є конфіденційними. Редакторам забороняється використовувати інструменти ШІ для обробки рукописів, рецензій або редакційної кореспонденції, оскільки це може призвести до порушення конфіденційності та прав авторів.

Прийняття редакційних рішень є виключною відповідальністю редактора і повинно базуватися на експертній оцінці, а не на автоматизованих системах. Використання ШІ для підтримки процесу прийняття рішень щодо рукописів не допускається. У разі підозри щодо порушення цієї політики автором або рецензентом редактор зобов’язаний повідомити редакційну колегію для подальшого розгляду.

Ця політика спрямована на забезпечення доброчесності, прозорості та відповідальності у використанні сучасних технологій у наукових публікаціях.

Порядок відкликання опублікованих статей

Журнал дотримується принципів академічної доброчесності та міжнародних стандартів публікаційної етики, зокрема рекомендацій COPE, і забезпечує належний контроль за оригінальністю наукових матеріалів. Будь-які прояви недоброчесності, зокрема плагіат, дублювання публікацій, маніпуляції цитуванням, фальсифікація або фабрикація даних, а також інші порушення, розглядаються як підстава для редакційного реагування. Автори зобов’язані подавати до журналу виключно оригінальні рукописи, що не перебувають на розгляді в інших виданнях. Порушення цих вимог, включаючи повторне подання або дублювання результатів дослідження, може призвести до відхилення рукопису або застосування санкцій. У разі виявлення недоброчесних практик журнал проводить розслідування відповідно до процедур COPE із наданням авторам можливості надати пояснення.

Залежно від характеру порушення або помилки редакція може застосовувати такі заходи: публікацію виправлення (Correction) у разі виявлення неточностей, що не спотворюють основні результати; Erratum – у випадку помилок, допущених редакцією; Corrigendum – у разі суттєвих помилок авторів. Виправлення можуть ініціюватися авторами, редакторами або читачами, проходять редакційний розгляд і публікуються як окремі документи, пов’язані з оригінальною статтею.

У випадках серйозних порушень редакція може прийняти рішення про ретракцію (відкликання) статті.

Підставами для ретракції є, зокрема: недостовірність результатів (через помилки або навмисні дії), плагіат, дублююча публікація, маніпуляції з даними чи зображеннями, порушення авторства, компрометація процесу рецензування, неетичні дослідження або інші серйозні порушення. Рішення про ретракцію ухвалюється головним редактором за результатами розслідування із залученням, за потреби, незалежних експертів. Після цього стаття позначається як «Ретракція», публікується відповідне повідомлення з DOI, а сам матеріал залишається доступним із відповідним маркуванням для збереження наукової прозорості.

У разі наявності обґрунтованих підозр, але недостатніх доказів для негайного відкликання, редакція може опублікувати «Заяву про занепокоєння» (Expression of Concern), яка супроводжує статтю до завершення розслідування. Усі редакційні рішення приймаються у найкоротші можливі терміни з метою забезпечення цілісності наукового запису.

Окремо передбачено можливість відкликання рукопису за ініціативою авторів до його публікації. Для цього автори повинні подати офіційне письмове звернення із зазначенням причин, підписане всіма співавторами. У такому разі рукопис вилучається з редакційного процесу, а авторські права залишаються за авторами.

Інформація про оплату за обробку та оприлюднення статей

Журнал не стягує жодних платежів за подання, рецензування чи публікацію рукописів. Наукові публікації є безкоштовними як для авторів, так і для читачів.
Видання дотримується політики відкритого доступу, що не передбачає внесків за редакційну підготовку чи оприлюднення матеріалів.
Окремо гарантується звільнення від будь-якої оплати (внесків) за опрацювання, рецензування та/або оприлюднення статей, поданих здобувачами третього рівня вищої освіти (PhD) бюджетної форми підготовки, за умови, що такі роботи виконані ними одноосібно (без співавторів).

Публікаційна етика та редакційна політика видання

Редакція журналу дотримується міжнародних стандартів публікаційної етики, зокрема рекомендацій COPE (Committee on Publication Ethics), а також керується нормами чинного законодавства України, включаючи Цивільний кодекс України та Закон України «Про авторське право і суміжні права». Політика спрямована на забезпечення доброчесності, прозорості та відповідальності всіх учасників публікаційного процесу.

1. Етичні зобов’язання редакційної колегії

Редакційні рішення
Редакційна колегія несе відповідальність за прийняття рішень щодо публікації наукових матеріалів на основі їх наукової цінності, актуальності та відповідності тематиці журналу. Усі рукописи проходять первинну перевірку та подвійне «сліпе» рецензування. У разі суперечливих висновків рецензентів може бути призначено додаткове рецензування. Редакція залишає за собою право відхилити рукопис без направлення на рецензування у разі невідповідності вимогам, тематиці журналу або виявлення порушень етики.

Неупередженість і конфіденційність
Оцінювання рукописів здійснюється виключно за їх науковим змістом без дискримінації за будь-якими ознаками. Редакція гарантує конфіденційність усіх матеріалів і захист неопублікованих даних.

Конфлікт інтересів
Редактори зобов’язані утримуватися від розгляду рукописів у разі наявності конфлікту інтересів. Журнал забезпечує прозорість щодо джерел фінансування досліджень.

Контроль за публікаціями
У разі виявлення порушень (плагіату, фальсифікації даних, помилкових висновків) редакція вживає відповідних заходів: публікація виправлень, спростувань або відкликання статті.

Робота зі скаргами
Редакція розглядає всі повідомлення про порушення етики відповідно до рекомендацій COPE та вживає необхідних заходів, включаючи публікацію виправлень або вибачень у разі підтвердження порушень.

2. Етичні зобов’язання рецензентів

Роль рецензування
Рецензування сприяє прийняттю редакційних рішень і підвищенню якості наукових публікацій.

Відповідальність і компетентність
Рецензент повинен приймати до розгляду лише ті рукописи, що відповідають його науковій компетенції, та своєчасно повідомляти редакцію у разі неможливості виконання рецензії.

Конфіденційність
Матеріали, отримані на рецензування, є конфіденційними і не можуть використовуватися або поширюватися без дозволу редакції.

Об’єктивність
Оцінювання повинно бути неупередженим, аргументованим і базуватися на наукових критеріях. Особиста критика авторів є неприпустимою.

Академічна доброчесність
Рецензент має звертати увагу на коректність цитування, виявляти можливі випадки плагіату, дублювання або фальсифікації та повідомляти про це редакцію.

Конфлікт інтересів
Рецензент не повинен брати участь у розгляді рукопису за наявності конфлікту інтересів і зобов’язаний повідомити про це редакцію.

3. Етичні зобов’язання авторів

Достовірність і відтворюваність досліджень
Автори зобов’язані подавати точні та об’єктивні результати досліджень із достатнім описом методології для їх відтворення. За запитом редакції автори повинні надати первинні дані та забезпечити їх збереження.

Оригінальність і запобігання плагіату
Подані роботи повинні бути оригінальними. Плагіат, самоплагіат, фальсифікація або фабрикація даних є неприпустимими. Рукопис не може бути одночасно поданий до кількох видань.

Авторство
Авторами визнаються лише особи, які зробили суттєвий внесок у дослідження. Усі співавтори повинні погоджувати остаточну версію рукопису.

Етичність досліджень
У разі проведення досліджень із залученням людей або тварин автори повинні дотримуватися відповідних етичних норм і законодавства.

Конфлікт інтересів і фінансування
Автори зобов’язані декларувати всі потенційні конфлікти інтересів і джерела фінансування дослідження.

Виправлення помилок
У разі виявлення помилок автори повинні невідкладно повідомити редакцію та сприяти їх виправленню або відкликанню статті.

Участь у рецензуванні
Автори зобов’язані взаємодіяти з редакцією під час рецензування, своєчасно надавати відповіді на зауваження та вносити необхідні виправлення.

Політика щодо дотримання етичних стандартів у дослідженнях

Редакційна колегія журналу вимагає від авторів неухильного дотримання найвищих етичних стандартів під час проведення досліджень, що передбачають залучення людей, тварин, використання їх біологічних матеріалів, а також опрацювання персональних чи конфіденційних даних. Усі такі дослідження мають проводитися у суворій відповідності до чинного законодавства України та визнаних міжнародних норм.

1. Дослідження за участю людей та використання біологічних матеріалів. Будь-які дослідження, що залучають людей як суб'єктів (включно з опитуваннями, інтерв'юваннями, медичними, психологічними чи соціологічними тестуваннями) або використовують людські біологічні матеріали, повинні відповідати принципам Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації.

Інформована згода. Автори зобов'язані отримати добровільну інформовану згоду (бажано у письмовій формі) від усіх учасників дослідження (або їхніх законних представників).
Обов'язковий висновок. Для досліджень, що підпадають під дію відповідного законодавства, автори повинні отримати офіційний висновок (схвалення) від локального комітету з питань етики (біоетики) тієї установи, на базі якої проводилося дослідження.

2. Дослідження за участю тварин. Дослідження, що проводяться із залученням тварин, повинні відповідати вимогам Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та міжнародним стандартам гуманного поводження з тваринами у наукових цілях.

Проведення експериментів на тваринах допускається виключно за наявності відповідного висновку (дозволу) комітету з питань етики або біоетики установи, що підтверджує дотримання принципів гуманного ставлення.

3. Використання персональних та конфіденційних даних. Враховуючи специфіку видання, особлива увага приділяється дослідженням, що базуються на матеріалах судових справ, кримінальних проваджень, закритих реєстрах чи архівах.

Захист даних. Автори зобов'язані суворо дотримуватися вимог Закону України «Про захист персональних даних» та Закону України «Про інформацію».
Анонімізація. Будь-яка інформація, що дозволяє ідентифікувати особу (імена, прізвища, точні адреси, номери документів тощо), повинна бути надійно анонімізована або деперсоналізована. Виняток становлять лише випадки, коли особа надала явну письмову згоду на розкриття таких даних, або коли ці відомості є публічно доступними та відкритими згідно із законодавством (наприклад, відкриті дані ЄДРСР).

4. Вимоги до розкриття інформації в рукописі. Якщо методологія дослідження передбачала хоча б один із вищезазначених пунктів, автори зобов'язані включити до тексту статті окремий короткий розділ «Етичні міркування» (Ethical Approval / Ethical Considerations) — зазвичай він розміщується перед списком літератури або у розділі «Матеріали та методи». У ньому необхідно зазначити:

Повну назву комітету з питань етики (біоетики), що надав обов'язковий висновок (дозвіл) на проведення дослідження.
Номер і дату протоколу засідання відповідного комітету.
Заяву про факт отримання інформованої згоди від учасників (для досліджень за участю людей).
Заяву про дотримання законодавства щодо захисту персональних даних (у разі опрацювання чутливої юридичної, медичної чи іншої конфіденційної інформації).

У разі відсутності необхідних етичних висновків або виявлення фактів порушення етичних норм та законодавства України, редакція залишає за собою право відхилити такий рукопис на будь-якому етапі редакційного розгляду або відкликати вже опубліковану статтю.

Дотримання принципів та рекомендацій COPE, WAME, DORA та ін.

Редакційна колегія журналу дотримується рекомендацій провідних міжнародних організацій у сфері академічної доброчесності та відкритої науки, зокрема COPE, WAME, DORA, ICMJE та інших сучасних ініціатив.

1. COPE (Committee on Publication Ethics)

Журнал керується етичними стандартами, визначеними COPE:

Прозорість – чіткий і відкритий процес подання, рецензування та публікації статей.
Неупередженість – незалежність рішень редакторів та рецензентів.
Академічна доброчесність – запобігання плагіату, фальсифікації та подвійних публікацій.
Коректне авторство – чітке визначення внеску кожного автора.
Робота зі скаргами – відкриті процедури розгляду апеляцій і етичних претензій.
Виправлення та відкликання статей – прозора процедура ретракції, виправлень і повідомлень про помилки.

2. WAME (World Association of Medical Editors)

Рекомендації WAME застосовуються для забезпечення високих стандартів у журналі:

Редакційна незалежність – рішення редактора не залежать від спонсорів, установ або комерційних інтересів.
Конфлікти інтересів – автори, рецензенти та редактори зобов’язані їх декларувати.
Об’єктивне рецензування – забезпечення справедливого і своєчасного експертного оцінювання.
Прозорість фінансування – розкриття джерел грантів і спонсорства.
Підтримка молодих науковців – сприяння публікаціям дослідників на початкових етапах кар’єри.

3. DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment)

Принципи DORA спрямовані на чесну оцінку наукової діяльності:

Якість понад кількісні показники – оцінка досліджень за їх науковою цінністю, новизною та внеском у науку, а не лише за бібліометричними індикаторами (імпакт-фактор, h-індекс).
Визнання різних результатів – програмне забезпечення, дані, алгоритми, технічні рішення.
Підтримка міждисциплінарних досліджень – рівнозначність класичним публікаціям.
Заохочення відкритої науки – публікація препринтів, відкритий доступ до даних і кодів.

4. ICMJE (International Committee of Medical Journal Editors)

Загальні принципи включають:

Критерії авторства – автором визнається лише той, хто зробив суттєвий внесок у роботу.
Етика досліджень – дотримання норм роботи з даними, людськими учасниками та експериментами.
Відкритість даних – заохочення авторів до збереження та надання доступу до дослідницьких даних.

5. OASPA (Open Access Scholarly Publishing Association)

Журнал підтримує стандарти OASPA для забезпечення високої якості відкритого доступу:

Якість публікацій – забезпечення рецензування, академічної доброчесності та наукової цінності матеріалів.
Прозорість – відкриті політики журналу, включно з рецензуванням, авторством та фінансуванням.
Відкритий доступ – публікації доступні безкоштовно та без комерційних обмежень.
Етична практика – запобігання шахрайству, плагіату, фальсифікаціям і конфліктам інтересів.
Сприяння відкритій науці – заохочення використання ліцензій Creative Commons, архівування даних та забезпечення довгострокової доступності результатів досліджень.

6. Інші сучасні принципи та ініціативи

Open Access – сприяння відкритому доступу до наукових результатів.
FAIR-принципи для даних (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable) – забезпечення пошуку, доступності, сумісності та повторного використання даних.
Plan S – підтримка публікацій у відкритих журналах та репозитаріях.
Етичне використання ШІ – прозорість і відповідальність при застосуванні штучного інтелекту в дослідженнях.

Політика щодо відкритих даних та кількості наборів FAIR даних, завантажених до інституційних, національних та/або міжнародних репозитаріїв дослідницьких даних, із зазначенням DOI таких даних у метаданих статті

Редакційна колегія журналу підтримує глобальний перехід до Відкритої науки (Open Science) та заохочує авторів робити дослідницькі дані, на яких ґрунтуються їхні висновки, максимально відкритими. Ми керуємося принципами FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable — пошук, доступність, сумісність, повторне використання).

Завантаження даних до репозитаріїв Авторам наполегливо рекомендується розміщувати всі набори первинних даних, пов’язані зі статтею (наприклад, результати емпіричних досліджень, статистичні масиви, транскрипти інтерв’ю, узагальнення судової практики, набори нормативних актів тощо), у надійних сховищах. Це можуть бути:

Інституційні репозитарії (зокрема, Електронний архів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка).
Національні або міжнародні репозитарії відкритих даних (наприклад, Zenodo, Figshare, Mendeley Data, Harvard Dataverse).

Вимоги до метаданих та DOI

Ідентифікація: Кожному завантаженому набору даних має бути присвоєний унікальний цифровий ідентифікатор об’єкта (DOI).
Метадані статті: Автори зобов'язані вказувати кількість завантажених наборів FAIR-даних та їхні точні DOI у відповідних полях метаданих під час подання рукопису через систему OJS.
Цитування: Набори даних повинні розглядатися як самостійні наукові результати і цитуватися у списку літератури статті (References) нарівні з іншими джерелами.

Заява про доступність даних (Data Availability Statement) Усі подані статті повинні містити окремий короткий розділ «Заява про доступність даних» (розміщується перед списком літератури). У цьому розділі автор має вказати, де саме зберігаються дані, скільки наборів даних було використано, і надати прямі посилання (DOI) на них. Приклад: «Набори даних, що підтверджують результати цього дослідження (1 набір у форматі .csv), розміщені у репозитарії Zenodo і доступні за посиланням: https://doi.org/10.5281/zenodo.XXXXXXX».

Конфіденційність та обмеження доступу Редакція усвідомлює специфіку юридичних досліджень. Якщо дані містять інформацію з обмеженим доступом, персональні дані учасників кримінального провадження, таємницю слідства або інші чутливі відомості, доступ до яких обмежений законодавством, автори не зобов’язані робити їх публічними. У такому разі в «Заяві про доступність даних» необхідно чітко вказати причини обмеження доступу (наприклад: «Доступ до первинних даних обмежений з метою захисту персональних даних відповідно до законодавства України»).

Видавець дозволяє автору зберігати (депонувати) остаточну версію статті (авторський прийнятий рукопис (Author’s Accepted Manuscript – ААМ), в інституційному або тематичному репозитарії, у якому вона є доступною у відкритому доступі, що забезпечує максимальну видимість і вплив публікації.

ISSN: 2078-4503

Ім'я користувача
Пароль
Запам'ятати мене