ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В МЕДІА: ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ AI ACT ЄС

Pavlo Prysiazhnyy


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2026.59.13964

Анотація


У статті проаналізовано правові аспекти використання штучного інтелекту в медіасфері та окреслено ключові виклики для України у контексті імплементації Регламенту Європейського Союзу про штучний інтелект (AI Act). Розглянуто особливості регулювання алгоритмічних систем у журналістиці, проблеми відповідальності за автоматизований контент, використання генеративних моделей, а також ризики поширення дезінформації й deepfake-технологій. Наголошено на необхідності гармонізації національного медіаправа з європейськими стандартами та визначено напрями адаптації українського законодавства до нових регуляторних вимог.

Ключові слова: штучний інтелект, медіаправо, AI Act, журналістика, алгоритмічне регулювання, інформаційна безпека.


Повний текст:

PDF

Посилання


Council of the European Union (2023), AI governance and fundamental rights, Brussels.

European Audiovisual Observatory (2024), AI and Media Regulation in Europe, Strasbourg.

European Commission (2023), Liability rules for artificial intelligence, Brussels.

Floridi, L., Cowls, J. (2022), A Unified Framework of Five Principles for AI in Society, Oxford Internet Institute, Oxford.

Helberger, N., Zuiderveen Borgesius, F. (2022), “Governing Online Platforms: From Controversy to Cooperation”, Computer Law & Security Review, Vol. 45.

Keller, D. (2022), “The EU’s AI Act and Freedom of Expression”, Columbia Journal of European Law, Vol. 28(2), pp. 251–274.

Napoli, P. (2023), Social Media and the Public Interest: Media Regulation Reimagined, Columbia University Press, New York.

OECD (2023), Artificial Intelligence, Information Integrity and Democracy, Paris.

UN Office of the High Commissioner for Human Rights (2022), The impact of artificial intelligence on freedom of expression, Geneva.

Wardle, C., Derakhshan, H. (2022), Information Disorder Revisited: Deepfakes and Synthetic Media, Council of Europe.

Дуцик, Д. Р. (ред.) (2022), Регулювання онлайн-медіа в Україні та ЄС: правові підходи та перспективи гармонізації, Український інститут медіа та комунікації, Київ, 214 с.

Європейський парламент і Рада Європейського Союзу (2022), Акт про цифрові послуги (Digital Services Act), Брюсель. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/2065/oj/eng

Європейський парламент і Рада Європейського Союзу (2022), Акт про цифрові ринки (Digital Markets Act), Брюсель. URL: https://digital-markets-act.ec.europa.eu/index_en

Європейський парламент і Рада Європейського Союзу (2024), Регламент Європейського Парламенту і Ради про встановлення гармонізованих правил щодо штучного інтелекту (Artificial Intelligence Act), Брюсель. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj/eng

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (2023), Алгоритмічні системи та онлайн-медіа: виклики для регулювання, Київ.

Покальчук, О. (2022), «Інформаційна безпека та маніпулятивні технології в умовах війни», Медіапростір, № 3, с. 12–19.

Рада Європи (2022), Алгоритмічні системи та права людини, Страсбург. URL: https://www.coe.int/en/web/artificial-intelligence/the-framework-convention-on-artificial-intelligence

Терещенко, Л. (2024), «Штучний інтелект у журналістиці: правові межі та етичні стандарти», Наукові записки Інституту журналістики, т. 1, с. 88–99.

ЮНЕСКО (2023), Рекомендації щодо етики штучного інтелекту та свободи вираження поглядів у медіа, Париж. URL: https://nrat.ukrintei.ua/rekomendacziyi-yunesko-shhodo-etyky-shtuchnogo-intelektu-klyuchovi-fakty/?pdf=22613


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.