КОНЦЕПТИ ІНФОТЕЙМЕНТУ І ПОЛІТЕЙМЕНТУ: ШОУМЕНИ В МЕДІА ТА ПОЛІТИЦІ

Анотація

У статті досліджується взаємозв’язок між стрімким розвитком розважальних медіа та глобальним зростанням політичного популізму. Автор аналізує, як медійний контент, орієнтований на видовищність та емоційне залучення, посилює антиелітні настрої, сприяє поляризації суспільства та створює сприятливий ґрунт для популістських лідерів. Метою роботи є вивчення концептів «інфотейнмент» (infotainment) та «політейнмент» (politainment) як теоретичного ключа до розуміння феномену масового приходу професійних шоуменів на вищі державні посади.

Методологічну основу дослідження становить теоретичний аналіз праць провідних західних науковців (зокрема, Б. Моффітта та М. Хіггінса), етимологічний огляд термінології та порівняльний аналіз конкретних кейсів (case study). У роботі детально розглянуто генеалогію терміна «інфотейнмент» та його похідних. Особливий акцент зроблено на специфіці «партисипативних медіа», які, створюючи ілюзію прямої демократії та близькості до народу, валідують «буденне знання» і ставлять емоційну реакцію вище за раціональну фахову експертизу.

На прикладі політичних кар’єр Дональда Трампа та Ела Франкена (США), Джиммі Моралеса (Гватемала), Беппе Ґрілло (Італія) та Володимира Зеленського (Україна) простежується, як навички сценічного перформансу та медійна впізнаваність конвертуються в реальний політичний капітал. Автор доходить висновку, що злиття політики та розваг є не локальним феноменом, а структурною трансформацією політичної комунікації. Сучасний популізм постає як перформативний стиль, що використовує механізми шоу-бізнесу, перетворюючи виборчий процес на інтерактивне видовище та підміняючи політичні програми сценічними образами.

Ключові слова: авдиторія, діалогізм, інфотейнмент, медіа, комунікація, політейнмент, популізм, шоумен.