ІНФОРМАЦІЙНІ МАНІПУЛЯЦІЇ ЩОДО ПОЛЬСЬКИХ УРЯДОВЦІВ І ПОЛІТИКІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ТЕЛЕГРАМ-ПРОСТОРІ

Iryna Mudra


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2026.59.13954

Анотація


Телеграм-канали є одними з найпопулярніших джерел інформації для українців. В месенджері є велика кількість різноманітних телеграм-каналів, частину з яких створили офіційні масмедіа, частину – самі користувачі, а є анонімні, які мають велику кількість підписників, часто їхня кількість перевищує читачів офіційних масмедіа в Телеграм. Такі канали публікують новинний контент для українців, який може містити маніпуляції та дезінформацію. Такий контент формує громадську думку. Польща є сусідньою дружньою до України державою, стратегічним партнером, тому формування негативної громадської думки про польських урядовців та політиків може негативно позначитися на співпраці двох країн.

Тема маніпуляції щодо польських урядовців і політиків є актуальною і малодослідженою. Вперше проаналізовано і доведено, що маніпулятивний контент стосовно польських політиків трапляється саме в українських анонімних Телеграм-каналах. Дослідження також розкриває роль телеграм-сегменту як важливого інструменту формування суспільних уявлень про Польщу в українському медіасередовищі, що раніше не було предметом спеціального наукового аналізу.

Ключові слова: дезінформація, маніпуляція, медіаграмотність, Телеграм, польські урядовці, польські політики, Польща, анонімні канали.


Повний текст:

PDF

Посилання


Balovsiak, N. (2025), “Anonymous and official Telegram channels in Ukraine: Analysis of popularity during the hybrid war”, Current Issues of Mass Communication, № 37, 30–42.

Bazdyrev, А. (2025), “Russo-Ukrainian war disinformation detection in suspicious Telegram channels”. URL: https://arxiv.org/search/cs?searchtype=author&query=Bazdyrev,+A (дата звернення 12.12.2025)

Manipulating Democracy: Democratic Theory, Political Psychology, and Mass Media (2011), ed. by W. Le Cheminant, J. M. Parrish, Routledge, New York, 258 p.

Tretiakov, O., Kucher, K., Breiter, A., Zubiaga, A., & Puschmann, C. (2025), “Toxic discourse in Telegram channels during the Russian–Ukrainian war: A multilingual large-scale analysis”, Expert Systems. URL: https://www.researchgate.net/publication/392728747_Toxic_Discourse_in_the_Digital_Battlefield_Analysing_Telegram_Channels_During_the_Russia-Ukraine_’Conflict’ (дата звернення 12.12.2025)

Барсукова, О. (2025), “Скільки українців користуються ШІ, читають новини у Telegram чи не мають інтернету? Опитування”, Українська правда. Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/society/de-ukrajinci-chitayut-novini-i-chi-viryat-feykam-doslidzhennya-307931/ (дата звернення 18.12.2025)

Бутиріна, М., Темченко, Л. (2023), “Телеграм як середовище просування російських дезінформаційних наративів: канали, методи, фрейми”, Communications and communicative technologies, Вип. 23, с. 71-79. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cctech_2023_23_11 (дата звернення 21.12.2025).

Голота, Т. (2024), “Мовний вимір маніпуляції інформацією в українських Telegram-каналах”, Мовні і концептуальні картини світу, № 2 (76), 161-181.

Гришин, М. (2023), “Маніпулювання інформацією: теоретичні аспекти наукового дискурсу”, Інтегровані комунікації, № 2 (16), с. 38-43.

Гулай, В., Воробець, Ю. (2020), “Telegram-канали як інструмент маніпулятивного впливу на формування громадської думки (на прикладі України та Росії)”, Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, № 2 (406), с. 66-73.

Денисяка, О. (2025), “Українці найменше довіряють телемарафону, а найбільше – Telegram-каналам. Результати опитування”, Громадське. Режим доступу: https://hromadske.ua/suspilstvo/250603-sered-usikh-dzerel-informatsiy-ukrayintsi-naymenshe-doviriaiut-telemarafonu-opytuvannia (дата звернення 21.12.2025)

Кузьменкова, К. (2025), “Феномен «дезінформація» як об’єкт наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених”, Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Публічне управління та адміністрування, Том 36 (75), № 1, с. 100-105.

Самчинська, О., Фурашев, В. (2021), “Інформаційне насильство, інформаційна маніпуляція та пропаганда: поняття, ознаки та співвідношення”, Інформація і право, № 1 (36), 2021, с. 55-65.

Семенюта, І. (2025), “Ютуб і телеграм є лідерами за рівнем охоплення української аудиторії, — дослідження Newage”, Detector Media. Режим доступу: https://detector.media/infospace/article/244602/2025-10-02-yutub-i-telegram-ie-lideramy-za-rivnem-okhoplennya-ukrainskoi-audytorii-doslidzhennya-newage/ (дата звернення 14.12.2025)

Словник психологічних термінів, Режим доступу: https://nuph.edu.ua/slovnik-psihologichnih-terminiv/ (дата звернення 15.12.2025)

“Опитування: Telegram – головне джерело інформації для 51% українців” (2025), ІМІ, Режим доступу: https://imi.org.ua/news/opytuvannya-telegram-golovne-dzherelo-informatsiyi-dlya-51-ukrayintsiv (дата звернення 21.12.2025)

Остроухов, В., Петрик, В. (2008), “До проблеми забезпечення інформаційної безпеки України”, Політичний менеджмент, № 4, с. 135-141.

Український інститут медіа та комунікацій (2023), Як функціонують та завойовують аудиторію неінституціоналізовані новинні Telegram-канали українського сегменту (Аналітичний звіт).

Чуранова, О. (2025), “Розпізнавання дезінформації в Telegram: аналіз ознак та механізмів поширення”, Образ, Вип. 2 (48), с. 75–80.

Шевченко, В. (2025), “Різновиди маніпуляцій в онлайн-медіа і соцмережах”, Образ, № 1 (47), с. 6-18.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.