Від імперії до людства: століття британського ліберального інтернаціоналізму, пацифізму і гуманітаризму, 1850–1950. Оглядова стаття

Анотація

Оглядова стаття присвячена аналізу становлення і розвитку британських ліберально-інтернаціоналістської, пацифістської й гуманітарної традицій упродовж другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття. На основі критичного розгляду праць Емілі Боган, Сакіко Кайґи, Люка Келлі, Майкла П’ю, Гелен Маккарті та Каспера Силвеста простежено інтелектуальні, суспільно-політичні й організаційні засади британського інтернаціоналізму, а також його взаємозв’язок із пацифізмом, гуманітаризмом та імперською політикою. Обґрунтовано, що британський ліберальний інтернаціоналізм не був винятково продуктом Першої світової війни та ідей Вудро Вільсона. Його інтелектуальні витоки пов’язуються з вікторіанським лібералізмом, християнським пацифізмом, нонконформізмом, рухом за мир, ідеями міжнародного арбітражу, міждержавної співпраці та вільної торгівлі. Разом із тим аналіз виявляє внутрішню суперечливість цієї традиції, зокрема щодо допустимості застосування сили, принципів національного самовизначення, міжнародного втручання та співвідношення інтернаціоналізму з британським імперіалізмом. Окрему увагу приділено формуванню та діяльності британського руху на підтримку Ліги Націй. Показано роль довоєнних інтелектуальних мереж у виникненні цього руху, а також його значення для мобілізації громадянського суспільства, розвитку демократичної політичної культури та утвердження уявлень про громадський контроль і відповідальність у сфері зовнішньої політики у міжвоєнний час. Водночас наголошено на обмеженнях стратегії позапартійності Ліги Націй та розриві між масштабами суспільної мобілізації і реальною трансформацією політичних орієнтацій. Звернення до історії британського гуманітаризму, зокрема діяльності Фонду “Врятуйте дітей!”,  та квакерських організацій у Росії, демонструє складність розмежування гуманітарної допомоги й політичної діяльності. Попри декларативну нейтральність гуманітарних організацій, їхні практики були пов’язані з політичними, релігійними та імперськими уявленнями. Зроблено висновок, що історичне значення британського інтернаціоналізму визначається не лише результативністю його безпосередніх міжнародних ініціатив, а й внеском у розвиток громадянського суспільства, демократичної участі та концепцій міжнародної відповідальності вдома. З іншого боку, його еволюція засвідчує розбіжності між універсалістськими гуманітарними принципами та політичними, ідеологічними й імперськими інтересами, що істотно впливало на ставлення до національних питань на континенті, зокрема українського.

Ключові слова: Велика Британія, суспільні рухи, ліберальний інтернаціоналізм, пацифізм, гуманітаризм, Ліга Націй, Україна.