Євген Петрушевич: орієнтація на радянську Україну

Анотація

У статті, на основі опублікованих та архівних документів, української еміграційної преси 1920-х років, мемуарів та спеціальних досліджень, розкрито контакти колишнього провідника Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) Євгена Петрушевича та його оточення на еміграції в Австрії та Німеччині з радянськими представниками. 1918–1919 рр. Є. Петрушевич був противником більшовизму й орієнтувався, насамперед, на антибільшовицькі сили в Європі. Проте, у пошуку союзників у боротьбі проти Польщі, розпочав перемовини з радянським керівництвом України та Росії. Контакти з більшовицькими емісарами його оточення та він особисто здійснювали у Відні та в Берліні. Є. Петрушевич і вузьке коло його співробітників повірили, що більшовики дійсно будують українську державність. Цим викликано утворення і діяльність у Львові Української Партії Праці, яка мала відверто прорадянську орієнтацію. Джерела засвідчують, що більшовицькі спецслужби надавали середовищу Є. Петрушевича матеріальну допомогу для боротьби проти польського уряду. Отримуючи кошти від більшовиків, Є. Петрушевич був змушений демонструвати лояльність до радянського режиму. Колишній лідер ЗУНР, критично не аналізував того факту, що більшовицькі спецслужби використовували його в своїх політичних комбінаціях. Усвідомлення суті більшовицького режиму та його політичних маніпуляцій прийшло до Є. Петрушевича щойно в другій половині 1930-х років. Ціною запізнілого прозріння були репутаційні втрати Є. Петрушевича в українському русі.

Ключові слова: Євген Петрушевич, Українська Національна Рада, Диктатор ЗУНР, Радянська Україна