Правління Масага у Киренаїці: питання хронології, політичного статусу й ідеологічного оформлення

Анотація

Постать володаря елліністичної Киренаїки, Магаса, [бл. 320 – бл. 250 рр. до Р.Х.] не користується особливою увагою сучасних дослідників. Причиною цьому є незначна кількість, хаотичність і здебільшого фрагментарність відомих нам історичних джерел, які висвітлюють лише невелику низку аспектів його правління. Проте, звернення до історичних пам’яток, пов’язаних з історією інших елліністичних держав і долучення новітніх дослідницьких концепцій, що не мають безпосереднього відношення до елліністичної Киренаїки, надає змогу відтворити відносно цілісну картину царювання цього правителя

Магас належав до числа володарів т. зв. Малих елліністичних монархій. Скориставшись непрямою причетністю до царського дому Птолемеїв і довівши на практиці свою військову справність, він бл. 300 р. до Р.Х. отримав в управління як намісник економічно розвинену й відносно ізольовану Киренаїку. Згодом, завдяки розумінню міжнародної кон’юнктури та вмінню своєчасно коригувати власні плани й стримувати експансіоністські апетити, він перетворив її на незалежну державу, а сам здобув і зумів утримати за собою царський титул. Магас протягом більш ніж 20-ти років тримався військової, політичної, династичної й ідеологічної сфери впливу держави Селевкідів. Так, він брав пряму чи опосередковану участь на боці останніх у І та ймовірно ІІ Сирійських війнах. Проте такий стан речей не завадив йому на завершальному етапі царювання примиритися на вигідних умовах з єдиноутробним братом – володарем елліністичного Єгипту, Птолемеєм ІІ.

рювання примиритися на вигідних умовах з єдиноутробним братом – володарем елліністичного Єгипту, Птолемеєм ІІ. Протягом усього часу свого правління, Магас використовував і почасти примножував наявний в його розпорядженні інструментарій, покликаний сприяти визнанню за ним царського статусу як на зовнішньополітичній, так і на внутрішній арені. Наприклад, він став першим елліністичним можновладцем, котрий здобув титул басилевса завдяки шлюбу з селевкідською царівною. І хоча з огляду на відсутність синів, Магас не спромігся заснувати власну династію, саме нащадки його дочки, птолемеївської цариці Береніки ІІ, продовжували протягом майже двох століть посідати александрійський престол.

Ключові слова: Магас Киренський, Береніка І, Береніка ІІ, Киренаїка, держава Птолемеїв, держава Селевкідів, елліністичний період, державна ідеологія