“Українське питання” в антантському і австро-німецькому вимірах (серпень 1914–лютий 1917 рр.)
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/his.2020.0.13353
Анотація
У статті розглянуто політику воєнних блоків щодо українських земель від початку Великої війни до Лютневої революції в Росії. Наголошено на російських планах зайняти західноукраїнські землі для придушення українського національного руху і в такий спосіб покінчити з українством взагалі. Підкреслено, що Англія і Франція вважали вирішення українського питання внутрішньою проблемою російського самодержавства. Австро-угорські урядові чинники прагнули, у випадку переможного ходу війни, здобути українські терени Волинь і Поділля та приєднати їх до монархії, а утворення українського автономного краю Галичини і Буковини розглядали крізь призму австро-польської розв’язки. Німецька політика щодо українських земель зводилась до утворення самостійної української держави під її контролем та їх колонізації. Стверджено, що українське питання в роки Першої світової війни стало міжнародним чинником.
Ключові слова: українське питання, Велика війна, Антанта, Центральні держави
Повний текст:
PDFПосилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
