У згасаючому світлі Гадяча: козацька інструкція на сейм 1662 року

Анотація

У статті простежується еволюція козацьких вимог перед сеймом і королем Речі Посполитої у зв’язку з інструкцією, даною козацькою радою своїм послам на сейм 1662 р. Показано, що козацька рада відбувалася в складних політичних умовах, в яких позиція Козацької України в тодішній міжнародній ситуації постійно погіршувалася. Відмовившись від ідеї створення Великого князівства Руського, козацька еліта на чолі з гетьманом Юрієм Хмельницьким сподівалася на своє включення до шляхетського стану, підкріплене наданнями маєтків у власність. В інтересах православного духовенства та їх вірних козацька рада настоювала на фактичній ліквідації унії й поверненні прибічникам православ’я церков, монастирів та їх бенефіцій. Інтереси рядового козацтва й селянства козацька рада сподівалася задовольнити шляхом обмеження доступу шляхти й королівських урядників в маєтки на Правобережній Україні. Сейм 1662 р. чітко продемонстрував, що час вимушеної згоди на компроміси з козацтвом у шляхти завершувався. Вона не готова була навіть погодитися з королем на продовження політики надання шляхетства й маєтків чільним представникам козацького стану. Як наслідок, сейм для козаків завершився повним провалом, який традиційно вуалювався нібито прихильним відношенням до них монарха. Подібна політика Варшави визначила безперспективність спроб козацької спільноти знайти “своє місце” в соціальній структурі Речі Посполитої і тим більше унаочнила поділ Козацької держави по Дніпру: лівобережну з чіткою орієнтацією на Москву й правобережну з наступними безуспішними пошуками альтернативних протекторів.

Ключові слова: козацька рада, інструкція, сейм, православна церква, Козацька держава.