ЕВОЛЮЦІЯ ІСТОРИКО-АНТРОПОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ  У СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОМУ ПІЗНАННІ

Tetiana Charkina

Анотація


Досліджено науковий поступ історичної антропології та її пізнавальну динаміку в суспільно-гуманітарному пізнанні. Визначено історичну антропологію як науковий напрям,окреслено історичні періоди його розвитку. З’ясовано значення студій європейських дослідників для філософсько-історичних та історико-антропологічних аспектів аналізу історичного процесу; їхню роль для історичного та гуманітарного знання. Вивчення та аналіз еволюції історичної антропології, дослідження її наукового поступу дає змогу з’ясовувати суспільно значиму причиновість та алгоритми розвитку наукових досліджень на локальному та глобальному рівнях, враховуючи різноманітні чинники. Вказані студії є перспективними для гуманітаризації та гуманізації суспільства та системи освіти в цілому, а в науковому вимірі вони стануть у нагоді щодо застосування методологій та теоретичних підходів для комплексного та системного аналізу соціально-культурних явищ.

Ключові слова: історична антропологія, історико-антропологічні дослідження, історичне пізнання, суспільно-гуманітарне пізнання.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Айтов С. Ш. Суспільний, культурний та політичний аспект динаміки історичної антропології / С. Ш. Айтов // Гуманітарний журнал. – № 1–2. – 2013. – С. 81–86.

2. Бахтин М. М. К философским основам гуманитарных наук / М. М. Бахтин // Собрание сочинений в 7 т. – Т. 5. – М.: Русские словари, 1996. – C. 7–9.

3. Бёрк П. Историческая антропология и новая культурная история / П. Бёрк // Новое литературное обозрение. – 2005. – №5. – С. 64–95.

4. Бродель Ф. Что такое Франция? Книга 1. Пространство и история / Ф. Бродель. – М.: Изд-во им. Сабашниковых, 1994. – 406 с.

5. Буркхардт Я. Культура Италии в эпоху Возрождения / Я. Буркхардт. – Смоленск : Русич, 2002. – 442 с.

6. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / М. Вебер. – К.: Основи, 1994. – 471 с.

7. Гофф Ле Ж. Цивилизация средневекового Запада / Ж. Ле Гофф. – М.: Прогресс – Академия, 1992. – 373 с.

8. Гуревич А. Я. Загадка Школы “Анналов”: Революция во французской исторической науке, или об интеллектуальной ситуации современного историка / А. Я. Гуревич // История – нескончаемый спор. – М. : РГГУ, 2005. – С. 509–521.

9. Дюби Ж. Трехчастная модель, или Представления средневекового общества о самом себе / Ж. Дюби. – М.: Языки русской культуры, 2000. – 351 с.

10. Дюпон-Мельниченко, Ж. Б. Французька історіографія ХХ століття / Ж. Б. Дюпон- Мельниченко, В. Ададуров. – Львів: Класика, 2001. – 158 с.

11. Кромм М.М. Историческая антропология / М.М. Кромм. – СПб, 2000.

12. Лебедев С. А. Философия науки. Краткая энциклопедия / С. А. Лебедев. – М.: Академический проект, 2008. – 691 с.

13. Лекторский В. А. Теория познания (гносеология, эпистемология) [Энциклопедия философских знаний] / В. А. Лекторский // Вопросы философии. – 1999. – № 8. – С. 72–80.

14. Лотман Ю. М. Беседы о русской культуре. Телевизионны елекции / Ю. М. Лотман. Воспитание души. – Спб.: Спб – Искусство, 2005. – С. 348–597.

15. Нугаев Р. М. Проблема роста социогуманитарного знания / Р. М. Нугаев // Вопросы философии. – 2007. – № 8. – С. 58–69.

16. Оболенская С. В. “История повседневности” в современной историографии ФРГ / С.В. Оболенская / Одиссей. 1990. – М.: Наука, 1990. – С. 182–198.

17. Порус В. Н. Цена “гибкой” рациональности. О философии науки С. Тулмина / В. Н. Порус // Вопросы философии. – 1999. – № 2. – С. 84–94.

18. Пушкарёва, Н. Л. Предмет и методы изучения “историиповседневности” / Н. Л. Пушкарёва // Этнографическое обозрение. – 2004. – № 5. – С. 3–17.

19. Розов М. А. Философия и интеграция современного социально-гуманитарного знания (материалы круглого стола) / М. А. Розов // Вопросы философии. – 2004. – № 7. – С. 32–35.

20. Стёпин В. С. Культура [Энциклопедия философских знаний] / В. С. Стёпин // Вопросы философии. – 1999. – №8. – С. 61–70.

21. Февр Л. Размышления об истории техники / Л. Февр. Бои за историю. – М.: Наука, 1991. – С. 372–377.

22. Февр Л. Чувствительность и история / Л. Февр. Бои за историю. – М.: Наука, 1991. – С. 109–125.

23. Хёйзинга Й. Осень Средневековья / Й. Хёйзинга. – М.: Наука, 1988. – 540 с.

24. Черткова Е. Л. Философия и интеграция современного социально-гуманитарного знания (материалы круглого стола) / Е. Л. Черткова // Вопросы философии. – 2004. – №7. – С. 35–38.

25. Шартье Р. Интеллектуальная история и история ментальностей: двойная переоценка / Р. Шартье // Новое литературное обозрение. – 2004. –№ 2. – С. 17–47.

26. Шартье Р. Post Scriptum, или двенадцать лет спустя (ответы на вопросы редакции “НЛО”) / Р. Шартье // Новое литературное обозрение. – 2004. – № 2. – С. 48–54.

27. Шлюпбом Ю. Социальные узы между имущими и неимущими: микроистория одного сельского сообщества (ХVII–XIX века) / Ю. Шлюпбом / Прошлое – крупным планом: Современные исследования по микроистории. – Спб. : Алейтейя, 2003. – С. 143–180.

28. Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні ХVI– ХVII ст. / Н. Яковенко. – К.: Критика, 2002. – 416 с.

29. Ястрембицкая А. Л. Обзор материалов коллоквиума [“Школа “Анналов” вчера и сегодня”] / А.Л. Ястрембицкая // Новая и новейшая история. – 1990. – № 6. – C. 132–140.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy