БОГОСЛОВСЬКО-ФІЛОСОФСЬКА КОНЦЕПЦІЯ ДІАЛОГУ ЦЕРКВИ І МИТЦІВ СВ. ІВАНА ПАВЛА ІІ У КОНТЕКСТІ ПЕРСОНАЛІСТИЧНОГО ДИСКУРСУ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДУШПАСТИРСЬКОГО ПОКЛИКАННЯ
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/PHS.2022.29.12
Анотація
Мета дослідження – в проблемному полі богослов’я, релігієзнавства та філософії мистецтва – з’ясувати реалізацію двох принципів: діалогічності й монадності – в особі Кароля Войтили, що дозволило йому створити богословсько-філософську концепцію діалогу у формі богослов’я діалогу, яка визначила душпастирську діяльність 264-го єпископа Риму як у його протистоянні зі злом, зведеним в систему, так і в пошуках парадигмальної альтернативи «цивілізації смерті». Методологія дослідження визначена принципами і методами, виробленими соціогуманітарними науками щодо аналізу й інтерпретації релігійних феноменів; у теоретичному аспекті дослідження спирається на концепції діалогічності, філософсько-богословську ідею покликання та принцип монадності особи. Наукова новизна полягає в опрацьовуванні ключової властивості релігійної, філософської і художньо-естетичної свідомості католицького мислителя, яка сприяла появі богослов’я діалогу та спрямувала діяльність видатного понтифіка на формування та розбудову нової цивілізаційної парадигми на засадах діалогу і персоналістичної норми. Висновки. Репрезентуючи, як монадна особа, націю, культуру, епоху, св. Іван Павло ІІ, з одного боку, на прикладі історії присутності польської нації у світі запропонував погляд на націю як на модель консолідації спільноти, що уможливлює діалог культур на засадах їх суверенітету, рівності й толерантності, з другого – реалізуючи особове покликання, у філософській, мистецькій і душпастирській діяльності виявив на зламі тисячоліть визначальну інтенцію нової цивілізації – діалогічність. Філософ довів, що глобалізація не означає нівелювання й асиміляцію мов і культур, – об’єднання народів є можливим, якщо відбуватиметься через духовні цінності, визначені благом кожної особи, тому найважливіші потреби сучасності вимагають розбудови нової цивілізації на діалогічних засадах, зокрема діалогу Церкви і мистецтва.
Ключові слова: богослов’я діалогу, принцип монадності особи, ідентичність, історична пам’ять, свобода, любов, персоналістична демократія, атеїстичний гуманізм, справжній гуманізм, справжня цивілізація.
Повний текст:
PDFПосилання
1. Бахтин М. М. К методологии гуманитарных наук. Эстетика словесного творчества. Изд. 2-е. Москва : Искусство, 1986. С. 381–393, 429–432.
2. Бердяєв М. О. Парадокс брехні. Психологія і суспільство. 2014. № 4. С. 20–23.
3. Бердяев Н. А. Опыт эсхатологической метафизики: Творчество и объективация. Дух и реальность. Москва : АСТ ; Харьков : Фолио, 2003. С. 381–564.
4. Бердяев Н. А. О рабстве и свободе человека: Опыт персоналистической философии. Царство Духа и царство Кесаря. Москва : Республика, 1995. С. 3–162.
5. Бердяев Н. А. Пикассо. Кризис искусства / ред. А. Н. Сытин. Москва : Интерпринт, 1990. С. 29–35.
6. Бердяев Н. А. Судьба человека в современном мире: К пониманию нашей эпохи. Дух и реальность. Москва : АСТ ; Харьков : Фолио, 2003. С. 157–226.
7. Бубер М. Шлях людини за хасидським вченням. Я і Ти. Шлях людини за хасидським вченням. Київ : Дух і Літера, 2012. С. 227–267.
8. Бубер М. Я і Ти. Я і Ти. Шлях людини за хасидським вченням. Київ : Дух і Літера, 2012. С. 25–226.
9. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / пер. з нім. О. Погорілий. Київ : Основи, 1994. 261 с.
10. Вейгел Д. Свидетель надежды: Иоанн Павел ІІ: в 2 кн. / пер. с англ. А. А. Помогайбо. Москва : АСТ, 2001. Кн. 1. 601 с.
11. Вейгел Д. Свидетель надежды: Иоанн Павел ІІ: в 2 кн. / пер. с англ. А. А. Помогайбо. Москва : АСТ, 2001. Кн. 2. 672 с.
12. Войтила К. Особова структура самовизначення / пер. з пол. І. Савинська. Sententiae. 2010. № 23 (2). С. 156–163. DOI: https://doi.org/10.22240/sent23.02.156.
13. Войтила К. Суб’єктність і «те, що не піддається редукції» в людині. Досвід людської особи: Нариси з філософської антропології / ред. Д. Федорика. Львів : Свічадо, 2000. С. 19–27.
14. Войтила К. Участь чи відчуження? Досвід людської особи: Нариси з філософської антропології / ред. Д. Федорика. Львів : Свічадо, 2000. С. 245–258.
15. Гайдеґґер М. Сутність мови. Дорогою до мови / пер. з нім. В. Кам’янець. Львів : Літопис, 2007. С. 135–184.
16. Губерський Л. В., Шашкова Л. О., Приходько В. В. та ін. Філософія у публічному просторі. Філософські проблеми гуманітарних наук. 2018. № 2 (28). С. 5–13.
17. Давидчак Х. Поетична спадщина Папи Івана Павла ІІ (За матеріалами українських ЗМІ). Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. 2012. № 36. С. 325–333.
18. Документи Другого Ватиканського Собору. Конституції, декрети, декларації. Репринт. вид. / ред. Г. Ґенґало. Львів : Свічадо, 1996. 749 с.
19. Дроботенко М. О. Філософ як громадський (публічний) інтелектуал. Вісник Харківського національного педагогічного ун-ту ім. Г. С. Сковороди. Філософія. 2018. Вип. 51. С. 124–136. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnpu_filos_2018_51_14 (дата звернення: 03.04.2022).
20. Єрмоленко А. М. Академічна філософія як «нове просвітництво» для діалогічної цивілізації. Вісник Національної академії наук України. 2019. № 11. С. 3–12. DOI: https://doi.org/10.15407/visn2019.11.03.
21. Жильсон Э. Дух средневековой философии / пер. с франц. Г. В. Вдовина. Москва : Институт философии, теологии и истории св. Фомы, 2011. 560 с.
22. Іван Павло ІІ. Апостоли слов’ян. Енцикліки Вселенського архиєрея Івана Павла ІІ. Торонто – Рим : Вид-во ОО. Василіян, 1989. С. 170–198.
23. Іван Павло ІІ. Відкупитель людини. Енцикліки Вселенського архиєрея Івана Павла ІІ. Торонто – Рим : Вид-во ОО. Василіян, 1989. С. 7–64.
24. Іван Павло ІІ. Господа Животворящого. Енцикліки Вселенського архиєрея Івана Павла ІІ. Торонто – Рим : Вид-во ОО. Василіян, 1989. С. 199–275.
25. Іван Павло ІІ. З праці своєї. Енцикліки Вселенського архиєрея Івана Павла ІІ. Торонто – Рим : Вид-во ОО. Василіян, 1989. С. 112–169.
26. Іван Павло ІІ. Пам’ять та ідентичність. Бесіди на зламі тисячоліть / пер. з італ. М. Прокопович. Львів : Літопис, 2005. 168 с.
27. Іван Павло ІІ. Переступити поріг надії. Іван Пало ІІ відповідає на питання Вітторіо Мессорі / пер. з пол. Н. Попач. Київ : Кайрос, Львів : Свічадо, 1995. 172 с.
28. Іван Павло ІІ. Послання Папи Івана Павла II до мистців. Послання Папи Івана Павла II / пер. з англ. М. Зубрицька [та ін.]; ред. Г. Дидик-Меуш. Львів : Літопис: Центр гуманітарних досліджень Львівського національного ун-ту, 2001. С. 185–215.
29. Іван Павло ІІ. Про душпастирський підхід до культури (23.05.1999) / уклад. Папська комісія у справах культури; пер. з пол. О. Мандрика. Львів : Свічадо, 2010.
30. Іван Павло ІІ. Україна – Київ – 24.06.2001. Палац Національної Філармонії – Фойє. Зустріч з представниками Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. Человек в мире: Антология текстов Иоанна Павла ІІ / ред. К. Клауза. Одесса : Форум Богословов Центральной и Восточной Европы, 2005. С. 413–417.
31. Іван Павло ІІ. Україна – Сихів – 26.06.2001. Площа перед церквою Різдва Пресвятої Богородиці. Зустріч із молоддю. Человек в мире: Антология текстов Иоанна Павла ІІ / ред. К. Клауза. Одесса : Форум Богословов Центральной и Восточной Европы, 2005. С. 401–406.
32. Кримський С. Б. Заклики духовності ХХІ століття: із циклу щорічних пам’ятних лекцій ім. А. Оленської-Петришин. Київ : Видавничий дім «КМ Академія», 2003. 30 с.
33. Кромпец М. О человеке: С Отцом Профессором Кромпецом беседует Ромуальд Иаков Векслер-Вашкинель / ред. К. Стенпень. Люблин : Польское общество Фомы Аквинского, 2015.
34. Левінас Е. Діалог на тему «Думка про іншого». Між нами. Дослідження. Думки про іншого / пер. з фр. В. Куринський; ред. М. Погребинський та ін.; Національний ун-т «Києво-Могилянська академія». Київ : Дух і Літера : Задруга, 1999. С. 23–242.
35. Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / відп. ред. В. Г. Скляренко. Київ : ВЦ «Академія», 2014. 544 с.
36. Маритен Ж. Религия и культура. Знание и мудрость / пер. с фр. Л. М. Степачева; науч. ред. И. С. Вдовина. Москва : Научный мир, 1999. С. 33–129.
37. Мулярчук Є. І. До концепції покликання: екзистенційна філософія та етика. Грані. 2019. № 22 (6). С. 5–12. DOI: https://doi.org/10.15421/171958.
38. Мулярчук Є. І. Покликання та етична відповідальність людини: звертаючись до теми Іншого у філософії Левінаса. Вісник Харківського національного педагогічного ун-ту ім. Г. С. Сковороди. Філософія. 2019. № 52. С. 100–111.
39. Мунье Э. Манифест персонализма / пер. с фр. И. С. Вдовиной, В. М. Володина. Москва : Республика, 1999. 559 с.
40. Рікер П. Істрія та істина / пер. з фр. В. Шовкун. Київ : ВД «КМ Academia»; УВ «Пульсари», 2001. 393 с.
41. Тоффлер Э., Тоффлер Х. Революционное богатство: Как оно будет создано и как оно изменит нашу жизнь / пер. с англ. М. Султанова, Н. Цыркун; под общей ред. А. Александровой. Москва : АСТ, 2008. 569 с.
42. Філонова С. Іоанн Павло II: Не дайте посередності перемогти себе! Дзеркало тижня. 2007. 6–13 квітня. С. 13. URL: https://dt.ua/SOCIETY/ioann_pavlo_ii_ne_dayte_ poserednosti_peremogti_sebe.html (дата звернення: 19.03.2022).
43. Ясперс К. Комунікація. Першоджерела комунікативної філософії : навч. посіб. / автор і пер. Л. А. Ситниченко. Київ : Либідь, 1996. С. 132–148.
44. Bartnik Cz. S. Personalizm teologiczny według kardynała Karola Wojtyły. Zeszyty Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego. 1979. No. 22. S. 51–60.
45. Basiński P. W służbie piękna. Karol Wojtyła o sztuce i artystach. Przewodnik Katolicki. 2014. No. 7. URL: https://www.przewodnik-katolicki.pl/Archiwum/2014/PrzewodnikKatolicki-7-2014/Wiara-i-Kosciol/W-sluzbie-piekna-Karol-Wojtyla-o-sztuce-i-artystach (дата звернення: 14.04.2022).
46. Beyt A. “Beautiful and New”: The Logic of Complementarity in Hedwig and the Angry Inch. Religions. 2019. Vol. 10, No. 11. P. 620. DOI: https://doi.org/10.3390/rel10110620.
47. Bijak P. Jan Paweł II jako Conservator Patrimonium Ecclesiae. Studia Gdańskie. 2012. No. 30. S. 187–202. URL: http://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element. desklight-7f7a0dba-e54b-4472-a32b-5596bd8767e7 (дата звернення: 14.04.2022).
48. Fromm E. Die Seele des Menschen: Ihre Fähigkeit zum Guten und zum Bösen. Frankfurt/M., Berlin, Wien : Ullstein, 1981. URL: http://www.irwish.de/PDF/Psychologie/Fromm/ Fromm-Die_Seele_des_Menschen.pdf (дата звернення: 01.05.2022).
49. Gorban R. Prophetic Philosophy of Mykola Berdyaev as the Art of Understanding in the Context of Global Crisis. Journal of Religious & Theological Information. 2021. No. 20. P. 10–22. DOI: https://doi.org/10.1080/10477845.2020.1864884.
50. Gorban R. Truth, Good and Beauty: Categories of Mykola Berdyaev’s Eschatological Metaphysics, as an Alternative to the Value Chaos of Contemporaneity. Beytulhikme: An International Journal of Philosophy. 2021. Vol. 11, No. 2. P. 713–733. DOI: https://doi.org/10.18491/beytulhikme.1711.
51. Ioannes Paulus PP. II. List Apostolski Rosarium Virginis Mariae. 2002. URL: https://www.vatican.va/content/john-paul-ii/pl/apost_letters/2002/documents/hf_jp-ii_ apl_20021016_rosarium-virginis-mariae.html (дата звернення: 07.03.2022).
52. Ioannes Paulus PP. II. Ut Unum Sint. 1995. URL: https://www.vatican.va/content/johnpaul-ii/pl/encyclicals/documents/hf_jp-ii_enc_25051995_ut-unum-sint.html (дата звернення: 02.03.2022).
53. Ioannes Paulus PP. II. Veritatis splendor. 1993. URL: https://www.vatican.va/content/ john-paul-ii/pl/encyclicals/documents/hf_jp-ii_enc_06081993_veritatis-splendor.html (дата звернення: 27.03.2022).
54. Jan Paweł II. Dar i Tajemnica. Kraków : Wydawnictwo Św. Stanisława BM Archidiecezji Krakowskiej. 2005. URL: https://www.rodaknet.com/rp_sw_papiez_jpII_dar_i_tajemnica. pdf (дата звернення: 22.04.2022).
55. Köhler-Ryan R. “The Hour of Woman” and Edith Stein: Catholic New Feminist Responses to Essentialism. Religions. 2020. Vol. 11, No. 6. P. 271. DOI: https://doi.org/10.3390/ rel11060271.
56. Lasotа P. Medytacyjne przedstawienia Boga w twórczości J. Kirka Richardsa. Archiwa, biblioteki i muzea kościelne. 2018. No. 109. S. 285–297. DOI: https://doi.org/10.31743/ abmk.2018.109.13.
57. Pembroke N. Participation as a Christian Ethic: Wojtyla’s Phenomenology of Subject in-Community, Ubuntu, and the Trinity. Religions. 2019. Vol. 10, No. 1. P. 57. DOI: https://doi.org/10.3390/rel10010057.
58. Sedlmayr H. Kunst und Wahrheit: Zur Theorie und Methode der Kunstgeschichte. Mittenwald : Mäander, 1978. 260 s.
59. Tytko M. M. Artysta w koncepcji Jana Pawła II w “Liście do artystów”. Religious and Sacred Poetry: An International Quarterly of Religion, Culture and Education. 2013. Vol. 1, No. 2. P. 117–142.
60. Wojtyła K. Miłość i odpowiedzialność. URL: http://krapiecfoundation.com/strony2/ konkurs2017zal/Karol%20Wojtyla%20-%20Milosc%20i%20odpowiedzialnosc.pdf (дата звернення: 26.03.2022).
61. Zarębianka Z. Spotkanie w Słowie. O twórczości literackiej Karola Wojtyły. Kraków : Wydawnictwo Pasaże, 2018. 182 s.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Lviv University Journal of Philosophy