ІСНУВАННЯ ЛЮДИНИ В ПОВСЯКДЕННІЙ ДІЙСНОСТІ У ФОКУСІ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ

Natalia Dzhychko (Malytska)


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/2078-6999.2019.24-1

Анотація


У статті здійснений аналіз повсякденної дійсності в термінах феноменологічної соціології та з урахуванням викликів, які постають перед людиною як конструктор соціальної дійсності. Проаналізовано відмінність у підходах до вивчення повсякденної дійсності у А. Шюца, П. Бергера та Т. Лукмана. Зазначено, що соціологія знання П. Бергера та Т. Лукмана перегукується із деякими ідеями екзистенціалізму. Відзначено таку важливу характеристику повсякдення, як світ праці. Тільки в повсякденній дійсності фізична активність та «напруга свідомості» людини максимальні. При цьому висвітлено номічну роль символічних універсумів у конструюванні соціальної дійсності, оскільки вона, сконструйована людьми як продукт їх свідомості, втримує суспільний порядок в умовах хаосу. Такий упорядкований світ праці здається людині надійним та беззаперечним – світом, у якому людина приймає епохе природньої настанови. Однак говорити про беззаперечну «надійність» повсякдення для сучасної людини стає все складніше. Повсякденна дійсність у сучасному світі – це «вихолощена» й штучна дійсність, для якої в більшості соціальних взаємодій не потрібно враховувати «властивості людини». Виникає світ властивостей без людини та світ людини без властивостей. У цьому плані виявлена недостатність «прийняття-на-віру» повсякденної дійсності природньої настанови. Існування людини в епохе природньої настанови вимагає від неї все більше рефлексії на тему самості. Тому константована важливість урахування «кінцевих сфер значення» під час дослідження соціальної дійсності. Вони засвідчують, що людина, яка існує в повсякденному світі природньої настанови, має можливість досвідчити нові бачення дійсності. Таким чином, множинні дійсності або «кінцеві сфери значення» впливають на конструювання соціальної дійсності, а також дають можливість людині не тільки відпочити від світу рутини, а й можуть допомогти відрефлексувати власну самість. Ключові слова: соціальна дійсність, повсякдення, природня настанова, множинні дійсності, людина без властивостей.

Повний текст:

PDF

Посилання


1. Кебуладзе В. Феноменологія досвіду. Київ : Дух і літера, 2012. 280 с.

2. Harrington Austin. Robert Musil and classical sociology. Journal of Classical Sociology, 2002, 2(1): 59–76.

3. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. Москва : «Медиум», 1995. 323 с.

4. Muzzetto L. Schutz, Berger and Luckmann. The question of the natural attitude. Società Mutamento Politica, 2016, 6(12), 245-277.

5. Berger Р. The problem of multiple realities: Alfred Schutz and Robert Musil. In Alfred Schutz & Maurice Alexander Natanson (eds.), Phenomenology and Social Reality. The Hague: M. Nijhoff, 1970. P. 212–233.

6. Музіль Р. Людина без властивостей: роман ; з нім. пер. О. Логвиненко. Київ : Вид-во «Жупанського», 2010. І : Розділи 1-80 / передм. Д. Затонського. 416 с.

7. Шюц А. Структура повседневного мышления. Социологические исследования, 1988. No 2. С. 129–137.

8. Музіль Р. Людина без властивостей: роман ; з нім. Пер. О. Логвиненко. Київ : В-цтво «Жупанського», 2010. ІІ : Розділи 81–123. 367 с.

9. Шюц А.О множественных реальностях. Избранное: Мир, светящийся смыслом. Москва : Российская политическая энциклопедия, 2004.

10. Музіль Р. Людина без властивостей: роман ; з нім. Пер. О. Логвиненко. Київ : В-цтво «Жупанського», 2010. ІІІ. Книга друга. 512 с.

11. Шюц А. Выбор между проектами действия. Избранное: Мир, светящийся смыслом. Москва : «Российская политическая энциклопедия», 2004. С. 116–151.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy