ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ У ТУРИЗМІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Анотація. Доступний транспорт є ключовою передумовою розвитку інклюзивного та сталого туризму, забезпечуючи рівні можливості для осіб з інвалідністю та осіб з обмеженою мобільністю. Метою статті є аналіз європейських і міжнародних практик організації доступного транспорту для туризму та оцінка можливостей їх упровадження в Україні, зокрема в умовах соціальних викликів, спричинених повномасштабною війною. Дослідження ґрунтується на аналізі міжнародних нормативноправових документів, законодавства Європейського Союзу, стандартів доступного туризму, звітів міжнародних організацій, а також статистичних даних щодо чисельності та регіонального розподілу осіб з інвалідністю в Україні. У статті висвітлено роль міжнародних і європейських інституцій у формуванні політики доступності, проаналізовано взаємодію зацікавлених сторін в організації транспортних послуг для туристів з інвалідністю та систематизовано вимоги стандарту ISO 21902:2021 щодо безбар’єрного туристичного середовища. Результати дослідження засвідчують наявність суттєвих розбіжностей між європейськими практиками забезпечення доступності та сучасним станом транспортної доступності в Україні, водночас виявляючи позитивні зрушення, пов’язані з цифровізацією та впровадженням національних ініціатив моніторингу. Практичне значення дослідження полягає у визначенні пріоритетних напрямів адаптації європейського досвіду до туристичної галузі України з акцентом на скоординовану взаємодію стейкхолдерів, гармонізацію нормативно-правової бази та розвиток доступної транспортної інфраструктури.

Ключові слова: особи з інвалідністю, безбар’єрний транспорт, доступний туризм, доступність, транспортна компанія, перевезення, транспортне обладнання.