ІНСТИТУЦІЙНА ЯКІСТЬ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА ВИБОРУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

Анотація. У статті досліджується роль інституційної якості як ключової детермінанти формування та еволюції соціально-економічних моделей країн Європи в умовах посткризової та воєнно зумовленої трансформації. Обґрунтовано, що інститути виступають не допоміжним, а системоутворювальним чинником, який визначає здатність національних економік забезпечувати стійке зростання, соціальну згуртованість та стійкість до зовнішніх шоків. Теоретичною основою дослідження є положення нової інституційної економіки та підхід на основі різновидів ринкових систем, що дозволяє поєднати якісні характеристики врядування з типологією європейських соціально-економічних моделей. Здійснено аналітичний огляд результатів попередніх досліджень, побудованих на основі індексів Worldwide Governance Indicators (WGI) Світового банку та European Quality of Government Index (EQI), які свідчать про наявність стійкого зв’язку між високими показниками верховенства права, ефективності уряду та якості регулювання і здатністю економік до інноваційного розвитку, зниження бідності та формування глибоких фінансових ринків. Показано, що інституційна слабкість обумовлює відтворення периферійних ізалежних моделей розвитку, особливо в країнах Південної та Центрально-Східної Європи.

Окрему увагу приділено елементам трансформації соціально-економічної моделі України в умовах повномасштабної війни. Аргументовано, що європейський вектор інтеграції створює унікальне вікно можливостей для інституційної конвергенції, а підвищення якості врядування має стати стратегічною передумовою переходу від мобілізаційної моделі до моделі сталого повоєнного розвитку.

Ключові слова: інституційна якість, соціально-економічна модель, різновиди капіталізму, врядування, стійкість, європейська інтеграція.