РОЗВИТОК ІНСТИТУЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ ТА ДОВІРИ В СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИНАХ

Анотація

Анотація. На сьогодні традиційні механізми державного регулювання вже не відповідають викликам сучасної економіки, що зумовлює потребу у впровадженні нових інструментів партнерської взаємодії між державою, бізнесом і працівниками. Тож, метою статті є розвиток моделі взаємодії соціальних партнерів, спрямованої на забезпечення прозорості та довіри в соціально-трудових відносинах на основі поєднання принципів трипартизму, цифрових технологій та механізмів соціального діалогу. У дослідженні використано загальнонаукові методи аналізу й синтезу, структурнологічний підхід та графічну інтеграцію, що дозволило сформувати узагальнену модель взаємодії держави, роботодавців і працівників. Центральним елементом моделі виступає «Профіль соціально-трудової відповідальності роботодавця», що поєднує верифіковані індикатори у п’яти блоках: зайнятість і можливості праці, права на роботі, соціальний захист, соціальний діалог та прозорість і довіра.

Аргументовано, що інституціоналізація моделі потребує нормативно-правового закріплення (постанова Кабінету Міністрів України, Закон «Про корпоративну соціальну відповідальність») та запуску пілотних проєктів за участю провідних job-сайтів. Виявлено, що міжнародна практика (ЄС, США, скандинавські країни) підтверджує ефективність поєднання державних регуляторних інструментів із системами заохочення соціально відповідального бізнесу. Зроблено висновок, що імплементація моделі сприятиме зниженню інформаційної асиметрії на ринку праці, підвищить довіру між стейкхолдерами та посилить конкурентоспроможність компаній. Запропонована модель не лише підвищить прозорість ринку праці, але й трансформує роль державних органів – від пасивних спостерігачів до активних модераторів соціально-трудових відносин.

Ключові слова: трипартизм, соціальний діалог, інституційна модель, соціальна відповідальність роботодавця, цифровізація, соціально-трудові відносини.