СХОЖІСТЬ НАСІННЯ WISTERIA FLORIBUNDA (WILLD.) DC. ЗАЛЕЖНО ВІД СКАРИФІКАЦІЇ ТА ФІТОГОРМОНАЛЬНОГО СКЛАДУ ЖИВИЛЬНИХ СЕРЕДОВИЩ

L. Koldar, O. Pochka, N. Honchar, H. Muzyka


Анотація


Одним із способів одержання садивного матеріалу, рослин роду Wisteria Nutt., є насіннєве розмноження in vitro, яке й донині недостатньо вивчене. Переважній більшості рослин видів роду Wisteria притаманний екзогенний спокій, який забезпечує потовщена зовнішня оболонка насінини. Одним із основних способів подолання такого спокою є скарифікація. Тому проведення досліджень насіннєвого розмноження W. floribunda in vitro, залежно від типу скарифікації та фітогормонального складу живильних середовищ, є актуальним. З метою визначення залежності дії скарифікації (фізична та хімічна) на зовнішню насіннєву оболонку й ефективність проростання насіння його обробляли водою, доведеною до температури кипіння 100 ºС, 3 %-ним водним розчином пероксиду водню (Н2 О2 ) з експозицією 60 хв і проводили механічне пошкодження зовнішньої оболонки. Перед введенням насіння in vitro проводили поверхневу стерилізацію за використання 0,1 %-ного водного розчину дихлориду ртуті (HgCl2) з експозицією 80 с та висаджували на живильні середовища, модифіковані різним вмістом фітогормонів: 6-бензиламінопурину (6-БАП) та індоліл-3-масляної (β-ІМК) кислоти. Ефективність проростання насіння суттєво залежала від типу скарифікації, вмісту та концентрацій фітогормонів у живильних середовищах. У процесі онтогенетичного розвитку насіння in vitro виявлено комплексний взаємозв’язок між типом скарифікації (3 %-ний водний розчин пероксиду водню (Н2 О2 ), гаряча вода (100 ºС), механічне пошкодження зовнішньої насіннєвої оболонки) та фітогормональним складом живильних середовищ. З метою комплексної оцінки схожості насіння використано такі показники: загальна схожість насіння у %, середній час проростання (MGT), час проростання 50 % насіння (Т50), індекс проростання (GI) та індекс швидкості його проростання (GSI). У ході експерименту з’ясовано, що після механічного пошкодження зовнішньої оболонки 97,9±2,1 % сходів з’являлося на живильному середовищі, модифікованому додаванням 0,5 мг/л 6-БАП та 0,3 мг/л β-ІМК. Середній час проростання насіння (MGT) становив 5,1±2,2 доби, а час проростання – 50 % (T50) – 3,4±1,2 доби. Індекс проростання (GI) досягав 103,4±2,1, а індекс швидкості проростання (GSI) – 4,66±0,15. Зі збільшенням або зменшенням вмісту фітогормонів показники проростання насіння зменшувалися. Найнижчу схожість (9,3±3,4 %) отримали у контрольному варіанті (нескарифіковане насіння) на безгормонному живильному середовищі, де MGT становив 16,5±3,5 доби, GI – 30,6±4,2 із GSI – 0,13±0,08.

Ключові слова


Wisteria floribunda (Willd.) DC., насіння, скарифікація, живильне середовище, схожість насіння

Посилання


1. Атраментова Л. О., Утєвська О. М. Статистика для біологів: підручник. Харків: НТМТ, 2014. 331 с.

2. Гліцинія в ландшафтному дизайні − корисні статті про садівництво від Agro-Market. URL: https://agro-market.net/ua/ (дата звернення 15.09.2025).

3. Мусієнко М. М., Панюта О. О. Біотехнологія рослин. К.: ВПЦ «Київський університет», 2005. 114 с.

4. Подгаєцький А. А., Мацкевич В. В., Мацкевич А. Ан. Особливості мікроклонального розмноження видів рослин: монографія. Біла Церква: БНАУ, 2018. 209 с.

5. Azeredo F. G., Santos M. D., Vieira M. K. et al. Uso de regulador vegetal no enraizamento de estacas de Glicínea japonesa // Sci. Agrar. Parana. 2015. Vol. 14. N 4. P. 252–256. DOI: https://doi.org/10.18188/1983-1471/sap.v14n4p252-256.

6. Barbosa V. R. F., Damasceno R. M., Dias M. A. et al. Ecosystem services provided by green areas and their implications for human health in Brazil // Ecol. Indic. 2024. Vol. 161. N 1. P. 111975. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2024.111975.

7. Chawla H. Introduction to plant biotechnology. CRC Press, 2011. 760 р.

8. Coolbear P., Francis A., Grierson D. The effect of low temperature pre-sowing treatment on the germination performance and membrane integrity of artifi cially aged tomato seeds // J. Exp. Bot. 1984. Vol. 35. N 11. P. 1609–1617. https://doi.org/10.1093/jxb/35.11.1609.

9. Domingues Neto F. J., Carneiro D. C. d. S., Putti F. F. Physiological indexes in seed germination and seedling growth of rangpur Lime (Citrus limonia L. Osbeck) under plant growth regulators // Agronomy. 2024. Vol. 14. N 9. P. 2066. DOI: https://doi.org/10.3390/ agronomy14092066.

10. Fensterseifer P., Gabriel E., Tassi R. et al. Year-assessment of the suitability of a green façade to improve thermal performance of an affordable housing // Ecol. Eng. 2022. Vol. 185. N 4. P. 106810. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecoleng.2022.106810.

11. Gao Y., Sajadi F. Dormancy breakage in Cercis chinensis seeds // Can. J. Plant Sci. 2020. Vol. 100. N 6. P. 666–673. DOI: https://doi.org/10.1139/cjps-2019-0229.

12. Lu Y., E. Ferranti J. S., Chapman L., Pfrang C. Assessing urban greenery by harvesting street view data: a review // Urban For. Urban Green. 2023. Vol. 83. P. 127917. DOI: https:// Л. Колдар, О. Почка, Н. Гончар, Г. Музика ISSN 0206-5657. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2026. Випуск 96 45 doi.org/10.1016/j.ufug.2023.127917.

13. Lv Y., Ren W., Zhang Y. et al. Antidiabetic effects of a lipophilic extract obtained from flowers of Wisteria sinensis by activating Akt/GLUT4 and Akt/GSK3β // Food Nutr. Res. 2020. Vol. 64. DOI: https://doi.org/10.29219/fnr.v64.3589.

14. Maguire J. D. Speed of germination aid in selection and evaluation for seedling emergence and vigor // Crop Sci. 1962. Vol. 2. P. 176–177.

15. Mohamed M. A., Hamed M. M., Abdou A. M. et al. Antioxidant and cytotoxic constituents from Wisteria sinensis // Molecules. 2011. Vol. 16. N 5. P. 4020–4030. DOI: https://doi. org/10.3390/molecules16054020.

16. Murashige T., Skoog F. Arevised medium for rapid growth and bio assayswith tobacco tissue cultures // Phys. Pia. 1962. Vol. 15. N 3. P. 473–497.

17. Pragati S., Shanthi Priya R., Pradeepa C., Senthil R. Simulation of the energy performance of a building with green roofs and green walls in a tropical climate // Sustainability. 2023. Vol. 15. N 3. P. 2006. DOI: https://doi.org/10.3390/su15032006.

18. Priya U. K., Senthil R. Framework for enhancing urban living through sustainable plant selection in residential green spaces // Urban Sci. 2024. Vol. 8. N 4. P. 235. DOI: https://doi. org/10.3390/urbansci8040235.

19. Propagating Wisteria − Growing Wisteria Cuttings | Gardening Know How. URL:https://www.gardeningknowhow.com/ornamental/vines/wisteria/propagating-wisteria cuttings. htm.

20. Sera B. Methodological contribution on seed germination and seedling seedling initial growth tests in wild plants initial growth tests in wild plants // Not. Bot. Horti Agrobot. ClujNapoca. 2023. Vol. 51. N 2. P. 13164. DOI: https://doi.org/10.15835/nbha51213164.

21. Silva R. C., Castrillon S. K. I., Fernandez J. R. C. et al. Overcoming dormancy in seeds of Pterodon pubescens (Benth.) Benth. (Leguminosae, Papilionoideae) // Res., Soc. Dev. 2021. Vol. 10. N 1. P. e3221019144. DOI: https://doi.org/10.33448/rsd-v10i1.9144.

22. Soltani E., Baskin J. M., Baskin C. C., Benakashani F. A meta-analysis of the effects of treatments used to break dormancy in seeds of the megagenus Astragalus (Fabaceae) // Seed Sci. Res. 2020. Vol. 30. N 3. P. 224 ̶ 233. DOI: https://doi.org/10.1017/S0960258520000318.

23. Walker-Simmons M. Enhancement of ABA responsiveness in wheat embryos by high temperature // Plant Celt Environ. 1988. Vol. 11. P. 769–775.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.