СПЕКТР ЖИВЛЕННЯ ФОНОВИХ ВИДІВ ЗЕМНОВОДНИХ УКРАЇНСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ (BUFO BUFO ТА RANA TEMPORARIA): СЕЗОННА ДИНАМІКА І ФАКТОРИ ВПЛИВУ

N. Balandiukh


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/VLUBS.2025.95.07

Анотація


Трофіка земноводних формується під впливом різних факторів, зокрема, доступності кормової бази. Хоч земноводні зазвичай споживають дрібних безхребетних, та не менш важливим у контексті раціону є масовість і доступність цієї поживи у середовищі існування. В умовах різних екосистем Українського Розточчя земноводні демонструють досить високу трофічну пластичність. Фоновими і найбільш численними представниками батрахофауни регіону є ропуха сіра (Bufo bufo) та жаба трав’яна (Rana temporaria). Встановлено, що один із важливих факторів, які впливають на трофіку земноводних, — це температура повітря.

Упродовж 2019–2022 рр. проведено систематичний відбір матеріалу на 7 локалітетах із різними типами середовища — природними лісовими біотопами й антропогенно трансформованими ділянками (сади, узбіччя автодоріг, пасовища, поля). Використання індексу Сімпсона [20] дало змогу оцінити сезонні зміни різноманіття кормових об’єктів у раціоні досліджуваних видів земноводних. Так, ропуха сіра (Bufo bufo) і жаба трав’яна (Rana temporaria) виявили трофічну активність, залежну від сезонних коливань температури повітря. Поряд із тим, обидва досліджених види демонструють певну вибірковість живлення: найбільшу різноманітність трофічних об’єктів відзначено влітку, за поєднання сприятливих температурних умов і високої доступності поживи, тоді як навесні та восени спектр живлення є вужчим. Загалом трофічні спектри ропухи сірої (Bufo bufo) та жаби трав’яної (Rana temporaria) містять безхребетних трьох типів: Mollusca, Annelida та Arthropoda, при цьому ропуха сіра (Bufo bufo) найчастіше споживає представників рядів Coleoptera та Hymenoptera, а жаба трав’яна (Rana temporaria) – надкласу Myriapoda, типу Mollusca та ряду Dermaptera. Загалом, розширений спектр живлення сприяє підтриманню популяційної стабільності, ефективному енергетичному обмінові та взаємодії з іншими компонентами екосистеми, що підкреслює екологічну значущість вивчення трофіки цих видів у різних біотопах. Отримані результати свідчать про високу екологічну пластичність Bufo bufo та Rana temporaria і підкреслюють доцільність подальших досліджень їхнього трофічного спектру.


Ключові слова


Rana temporaria, Bufo bufo, трофіка, температура повітря, чисельність, сезонність, безхребетні, Українське Розточчя

Повний текст:

PDF

Посилання


1. Андріїшин Б., Решетило О., Струс В. та ін. Міграційна активність ропухи сірої Bufo bufo і жаби трав’яної Rana temporaria як ключових видів батрахоценозів Українського Розточчя // Молодь і поступ біології: ХVІ Міжнародна наукова конференція студентів і аспірантів (Львів, 27–29 квітня 2020 р.). Львів, 2020. С. 114–115.

2. Баландюх Н. І. Аналіз спектру живлення жаби трав’яної (Rana temporaria) та ропухи сірої (Bufo bufo) в антропогенно-трансформованих оселищах Українського Розточчя // Біол. тварин. 2023. Т. 25. № 4. С. 3–10.
https://doi.org/10.15407/animbiol25.04.003

3. Гусєв В. І., Єрмоленко В. М., Свищук В. В., Шмиговський К. А. Атлас комах України. К.: Радянська школа, 1962. 304 с.

4. Єрмоленко В. М., Ключко З. Ф. Визначник комах. К.: Радянська школа, 1971. 223 с.

5. Марченко А. Б. Лісова ентомологія: навч.-метод. посібник для самостійної роботи та лабораторно-практичних занять студентів агробіотехнологічного факультету напряму підготовки «Лісове і садово-паркове господарство» за кредитно-модульною системою навчання. Київ, 2015. 134 с.

6. Матвійчук О. А., Матвійчук Н. Д., Пірхал А. Б. Навчальна практика з зоології хребетних: навч. посіб. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018. 124 с.

7. Нікітенко М. Ф. Земноводні Радянської Буковини / У : Тваринний світ Радянської Буковини. Чернівці: Вид-во ЧНУ, 1959. С. 160–205.

8. Писанець Е. М. Амфібії України (довідник-визначник земноводних України та суміжних територій). К.: Зоол. музей ННПМ НАН України, 2007. 312 с.

9. Різун Е. М., Різун В. Б. До питання про кормову базу земноводних у лісах Розточчя (на прикладі Rana temporaria L.) // Наук. вісн. Ужгород. нац. ун-ту. Сер. біол. 2003. № 12. С. 82–88.

10. Різун Е. М., Різун В. Б. Вплив ропухи сірої (Bufo bufo L.) на гільдії герпетобіонтних твердокрилих // Наук. вісн. Нац. лісотехн. ун-ту України. 2010. Вип. 20.1. С. 8–13.

11. Сверлова Н. В., Гураль Р. І. Визначник наземних молюсків заходу України. Львів, 2005. 217 с.

12. Татаринов К. А. Фауна хребетних Заходу України. Львів: Вища школа, 1973. С. 27–40.

13. Щербак Н. Н., Щербань М. І. Земноводні та плазуни Українських Карпат. К.: Наук. думка, 1980. 268 с.

14. Astwood-Romero J. A., Alvarez-Perdomo N., Parra-Torres M. F. et al. Contenidos estomacales de especies de anuros en reservas naturales del municipio de Villavicencio, Meta, Colombia. Caldasia. 2016. Vol. 38. P. 165–181.
https://doi.org/10.15446/caldasia.v38n1.57836

15. Dunger W., Fiedler H. J. Soil Biology Methods. Stuttgart; New York: Gustav Fischer Publishing, 1989. 408 p.

16. Faeth S. H., Bang C., Saari S. Urban biodiversity: Patterns and mechanisms. Annals of the New York Academy of Sciences. 2011. Vol. 1223. P. 69–81.
https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2010.05925.x

17. Joly P. Le régime alimentaire des amphibiens: méthodes d’étude. Alytes. 1987. Vol. 6. No. 1–2. P. 11–17.

18. Menendez P. A. Ecología trófica de la comunidad de anuros del Parque Nacional Yasuní en la Amazonía Ecuatoriana: Trabajo de grado Licenciado en Ciencias Biológicas. Pontificia Universidad Católica del Ecuador, Quito, Ecuador, 2001. 173 p.

19. Parmelee J. R. Trophic ecology of a tropical anuran assemblage. Scientific Papers, Natural History Museum, The University of Kansas. 1999. No. 11. P. 1–59.
https://doi.org/10.5962/bhl.title.16167

20. Simpson E. H. Measurement of diversity // Nature. 1949. Vol. 163. P. 688.
https://doi.org/10.1038/163688a0

21. Solé M., Beckmann M., Laufer H. et al. Effects of gastric lavage on feeding behavior and survival in amphibians // Herpetological Review. 2005. Vol. 36. No. 3. P. 276–278.

22. Toft C. Feeding ecology of Panamanian litter anurans: patterns in diet and foraging mode // Journal of Herpetology. 1981. Vol. 15. P. 139–144.
https://doi.org/10.2307/1563372

23. Weber N. A. The food of the giant toad, Bufo marinus, in Trinidad and British Guiana with special reference to the ants // Annals of the Entomological Society of America. 1938. Vol. 31. P. 499–503.
https://doi.org/10.1093/aesa/31.4.499


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.