Оцінка поширення фітоінвазійних видів із європейського переліку на території України згідно з відкритими даними GBIF, iNaturalist та UkrBIN

Анотація

Метою дослідження є оцінка геопросторового поширення інвазійних чужорідних видів рослин (ІЧВР) на території України, включених до Європейського переліку інвазійних чужорідних видів, що становлять загрозу для Європейського Союзу (ЄС). Аналіз базується на даних спостережень із відкритих баз GBIF, iNaturalist і UkrBIN. У контексті інтеграції України до ЄС ефективний контроль за цими видами є необхідною умовою відповідності екологічним стандартам ЄС. У ширшому контексті узгодження національних систем моніторингу навколишнього середовища з політикою ЄС щодо біорізноманіття це дослідження також сприяє вдосконаленню системи раннього виявлення та реагування на біологічні загрози високого ризику. У межах дослідження проведено якісне порівняння наборів даних і оцінку їхньої ефективності для картування фітоінвазій. ІЧВР є однією з основних загроз біорізноманіттю, що негативно впливає на природні екосистеми, зокрема, на екосистемні послуги агросистем і продовольчу безпеку. Вони можуть витісняти аборигенні види, трансформувати екосистеми, спричиняти втрати врожайності та шкодити здоров’ю людини. Оскільки в Україні немає офіційно затвердженого переліку ІЧВР, дослідження використовує Європейський перелік, ухвалений 2016 р. та доповнений у 2017, 2019 і 2022 рр. Він містить 88 видів інвазійних чужорідних видів, із яких 41 – рослини. Очікується нове доповнення у 2025 р., що включатиме ще 8 видів рослин. Методологія дослідження базується на аналізі відкритих геопросторових даних для оцінки поширення інвазійних видів. Використано сучасні ГІС-технології для картування та просторового аналізу, що дає змогу оцінити надійність різних джерел інформації. Для підвищення достовірності було застосовано методи геопросторового аналізу, що дають можливість враховувати різні джерела даних і мінімізувати похибки. Просторове моделювання також допомагає виявити зони з підтвердженою присутністю ІЧВР, а також області з дефіцитом даних, що дає змогу виявити прогалини у знаннях і потреби в подальшому моніторингу. Отримані просторові моделі може бути використано для подальшого моніторингу та розроблення заходів контролю ІЧВР, а також для формування стратегій спостереження, політики, планів відновлення середовищ існування й адаптивного управління як на національному, так і на транскордонному рівнях.