Вісник Львівського університету. Серія біологічна

У представленій роботі розглянуто з позиції парадигми гетеротрофно-детермінантної консорції роль ключових видів тварин у лісових, водно-наземних і водних екосистемах як концентраторів видового різноманіття особин (консортів)різних таксономічних груп. В основному аналіз консортивних зв’язків базувався на вивченні трофіки особин ключових видів, менше уваги приділено іншим формам зв’язків (топічним, фабричним і форичним). Як ключові види ми розглядали представників ссавців, птахів, амфібій, комах, молюсків і зоопланктону. Особливу увагу приділили трофічним взаємодіям роду Asplanchna, котрі великою мірою визначають трофодинаміку досліджуваних гідроекосистем, а також топічним зв’язкам ключових таксонів зоопланктерів літоралі з відповідними рослинами. На прикладі ставковика великого проаналізовано усі типи консортивних зв’язків у різноманітних оселищах цього виду. Встановлено також, що понад 30 видів оліголектичних бджолиних пов’язані трофічними зв’язками з понад 14 таксонами кормових рослин. Живлення двох наймасовіших видів земноводних у лісових оселищах досліджуваного регіону (ропуха сіра і жаба трав’яна) свідчать про їхні зв’язки щонайменше з 13 таксонами безхребетних, причому їхні трофічні преференції є значною мірою видоспецифічними. Аналіз пелеток сови вухатої та сича хатнього вказує на приналежність жертв до 19 і 28 таксонів хребетних тварин, основне місце серед яких займають представники родин Muridae і Arvicolidae, відповідно. Наше дослідження вказує також на тісні трофічні зв’язки 10 видів хижих ссавців, серед яких представники Mustelidae та Canidae, з 65 видами тварин і рослин. Окремо проаналізовано й відзначено сезонність живлення і політрофність ведмедя бурого, частка рослинних кормів у поживі якого значно переважає тваринний компонент протягом року. Таким чином, отримані дані дають підстави стверджувати, що ключові види тварин перебувають у консортивних, насамперед трофічних зв’язках з багатьма десятками інших видів гетеротрофних і автотрофних організмів. Зникнення ключових видів може призвести до істотних змін у структурі екосистем. Зроблено висновок, що консортивний підхід під час вивчення ключових видів дає змогу глибше вникнути в проблему функціонування компонентів екосистем і їхньої трансформації у мінливих умовах середовища.

Андріїшин Б., Баландюх Н., Гнатина О. та ін. Ключові види тварин в екосистемах заходу України // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2022. Вип. 87. С. 112–129. http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2022.87.10
Башта А.-Т. В., Бігун В. К., Білецька М. Г. Шацьке поозер’я. Тваринний світ. Луцьк: Вежа-Друк, 2016. (електрон. опт. диск (СD-ROM). Об’єм даних 486 Мб).
Беклемишев В. Н. О классификации биоценотических (симфизиологических) связей // Бюлл. МОИП. Отд. биол. 1951. Т. 56 (5). С. 3–30.
Голубець М. А. Екосистемологія. Львів: Поллі, 2000. 345 с.
Горбань І. М., Горбань Л. І., Головачов О. В. та ін. Шацьке поозер’я: характеристика абіотичних і біотичних компонентів екосистем. Львів: Євросвіт, 2008. 216 с.
Горбань І. М., Царик Й. В. Гетеротрофні індикатори стану природних екосистем // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2012. Вип. 58. С. 209–220.
Дикий І. В., Марців М. В., Шельвінський В. І., Затушевський А. Т. Особливості живлення деяких видів родини Mustelidae на території Львівської області // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. Каразіна. Сер. біол. 2017. Вип. 29. С. 135–141. DOI: 10.26565/2075-5457-2017-29-17
Дикий І., Шквиря М., Хоєцький П. та ін. Ведмідь бурий (Ursus arctos): проблеми збереження та дослідження популяції в Україні. К.: ТОВ «СІК ГРУП Україна», 2015. 135 с.
Домбровський К. О. Значення дрейсени у формуванні індивідуальних консорцій // Вісн. Запор. нац. ун-ту. Біол. науки. 2009. № 2. С. 30–38.
Дребет М. В. Зимовий аспект живлення сови вухатої (Asio otus L.) в Кам’янці-Подільському та роль рукокрилих ссавців у її раціоні // Бранта. Зб. наук. пр. Азово-Чорномор. орніт. станція. 2013. Вип. 16. Екологія. С. 79–87.
Загородний І. В., Комарницький І. В., Дикий І. В. Живлення сови вухатої (Asio otus L.) у Львові // Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку: мат-ли наук. конф. (10–13 вересня 2015 р.). Львів: СПОЛОМ, 2015. С. 30–31.
Загородний І. В., Штик О. В. Живлення сови вухатої (Asio otus L.) на території природного заповідника «Медобори» // Біологія: від молекули до біосфери: мат-ли Х Міжнар. конф. молодих учених (2–4 грудня 2015 р.). Харків: ФОП Шаповалова Т. М., 2015. С. 177–178.
Закала О. С. Консортивні зв’язки чагарникової очеретянки (Acrocephalus palustris) в умовах Західної України // Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: ІІІ Міжнар. наук. конф. ZOOCENOZIS-2005 (4–6 жовтня 2005 р.). Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2005. С. 419–420.
Іванець О. Р. Еколого-морфологічна характеристика роду Daphnia O.F. Müller, 1785 (Crustacea, Cladocera) Українського Розточчя // Stud. Biol. 2014. 8 (2). С. 169–186. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0802.341
Іванець О. Р. Таксономічна структура та динаміка популяцій роду Asplanchna (Rotifera: Monogononta) Українського Розточчя // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2018. Вип. 79. С. 114–121. http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2018.79.12
Іванець О. Р. Фауна гіллястовусих раків (Crustacea, Cladocera) Українського Розточчя // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2013. Вип. 63. С. 110–117.
Іванець О. Р. Filinia в спектрі раціону Asplanchna (Rotifera: Monogononta) рівнинних гідроекосистем заходу України // Екол. науки. 2019. № 2 (25). С. 147–151. https://doi.org/10.32846/2306-9716-2019-2-25-23
Лущак М. М. Біоценотична роль та мисливськогосподарське значення великих хижаків Українських Карпат: автореф. дис. … канд. с.-г. наук: 06.03.03. Львів, 2013. 20 с.
Мазинг В. В. Консорции как элементы функциональной структуры биогеоценозов // Бюлл. МОИП. Отд. биол. 1966. Т. 27 (2). С. 117–126.
Раменский Л. Г. О некоторых принципиальных положениях современной геоботаники // Ботан. журн. 1952. Т. 37 (2). С. 181–201.
Слободян А. А. К вопросу о питании карпатского бурого медведя // Вестн. зоол. 1975. № 5. С. 11–16.
Слободян А. А. Украина // Медведи: бурый медведь, белый медведь, гималайский медведь. Размещение запасов, экология, использование и охрана. М.: Наука, 1993. С. 67–91.
Слободян О. О. Бурий ведмідь Українських Карпат. Короткий нарис історії вивчення бурого ведмедя в Українських Карпатах. Івано-Франківськ: ДКД, 2008. 160 с.
Татаринов К. А. Звірі західних областей України: матеріали до вивчення фауни Української РСР. К.: Вид-во АН УРСР, 1956. 188 с.
Ткачук Ю. Біотопний розподіл дикого кабана на Буковині в осінньо-зимовий період та структура його угруповання // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2002. Вип. 30. С. 93–98.
Ткачук Ю. Б. Деякі матеріали до екології ведмедя на Буковині // Вестн. зоол. 2000. Т. 34. № 1–2. С. 74.
Хоєцький П. Заходи щодо збереження та відтворення популяції ведмедя бурого (Ursus arctos) в Українських Карпатах // Великі ссавці Карпат: мат-ли міжнар. екол. конф. (8 вересня 2000 р.). Івано-Франківськ: Сіверсія, 2000. С. 52–53.
Царик Й. Консорція і збереження біологічного розмаїття // Праці НТШ. 2001. VII: Екол. зб. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. С. 169–174.
Юргенсон П. Б. Выдра. М., 1932. 23 с.
Engel M. S. Family-group names for bees (Hymenoptera: Apoidea) // Am. Mus. Nov. 2005. No. 3476. P. 1–33.
Engel M. S. Systematic melittology: where to from here? // Syst. Entomol. 2011. Vol. 36 (1). P. 2–15. https://doi.org/10.1111/j.1365-3113.2010.00544.x
Ivanets O. R. Faunistic overview and structural organisation of taxonomic groups of zooplankton of the Glynna Navaria reservoir (Eastern Galicia) // Modern aspects of natural science research in the context of sustainable development of society. Riga: Baltija Publishing, 2023. P. 56–73. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-395-8-3.
Ivanets O. R., Chernobay D. The genus Diaphanosoma Fisher, 1850 (Ctenopoda: Sididae) from basin of Vereschyc’а // Proc. of XII International Scientific Conference for Students and PhD Students «YOUTH AND PROGRESS OF BIOLOGY» (April 19–21, 2016). Lviv: Spolom, 2016. P. 216–217.
Ivanets O. R., Koval Y. The genus Sida Straus, 1820 (Cladocera: Ctenopoda) in the conditions of Ukrainian Roztocze // Proc. of XII International Scientific Conference for Students and PhD Students «YOUTH AND PROGRESS OF BIOLOGY» (April 19–21, 2016). Lviv: Spolom, 2016. P. 217–218.
Ivanets O. R. Zooplankton of the water vegetation in the ponds of west forest-steppe of Ukraine // Visn. of Lviv Univ. Biol. series. 2011. Vol. 56. P. 148–156.
Kearns C. A., Inouye W., Waser N. M. Endangered mutualisms: the conservation of plant-pollinator interactions // Ann. Rev. Ecol. Syst. 1998. 29. P. 83–112.
Michener C. D. The Bees of the World. 2nd Ed. Baltimore: J. Hopkins Univ. Press., 2007. 992 p.
Michener C. D. The social behavior of the bees: a comparative study. Cambridge: Harvard University Press, 1974. 404 p.
Robertson C. Flowers and insects. List of visitors of 453 flowers. Carlinville, 1928. 221 p.
Robertson C. Heterotropic bees. Ecology // Ecology. 1925. Vol. 6. No. 4. P. 412–436.
Santos E., Daners G, Morelli E., Galván G. Diversity of Bee Assemblage (Family Apidae) in Natural and Agriculturally Intensified Ecosystems in Uruguay // Envir. Entom. 2020. Vol. 49 (5). P. 1232–1241. DOI: 10.1093/ee/nvaa078
Sidorovich V. E. Seasonal variation in the feeding habits of riparian mustelids in river valleys of NE Belarus // Acta Theriologica. 2000. Vol. 45 (2). P. 233–242.
Zahorodnyi I., Dubovyk O., Komarnytskyi I., Dykyy I. Diet of Long-eared Owl and Common Kestrel in an urban landscape (Ukraine) // Ornis Hungarica. 2021. Vol. 29 (1). P. 108–119. DOI:10.2478/orhu-2021-0008
Zahorodnyi I., Romaniuk L., Hnatyna O. et al. Diet of the Little Owl Athene noctua (Scopoli, 1769) on the territory of Berehovo district (Transcarpathian region) // Biol. Stud. 2021. Vol. 15 (4). P. 71–86. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.1504.670