Популяційно-генетичний аналіз населення Запорізької області за даними прізвищ
Анотація
Генетична структура популяції визначає її адаптивність, що відображується на рівні здоров’я, а також на культурному й інтелектуальному потенціалі населення. Мета даного дослідження – визначити показники, які характеризують генетичну структуру популяцій Запорізької області. Протягом багатовікової історії Запорізький край був перехрестям культур, що зробило цю область однією з найбільш строкатих як етнічно, так і генетично. Для поглиблення уявлень про стан українського генофонду за допомогою прізвищ ми отримали загальнозначущі показники, що характеризують популяції Запорізької області різного ієрархічного рівня. Для цього використали метод опису генетичної структури популяції за допомогою прізвищ, згідно з пропозицією I. Barrai. У дослідженні використано список прізвищ жителів Запорізької області станом на 2001–2005 роки. Проаналізовано двадцять окремих районних популяцій, популяцію міста Запоріжжя та загальну обласну популяцію. Отримані результати свідчать про значний діапазон варіацій показників структурної організації районних популяцій. Основний показник – індекс ізонімії (І) – коливається в межах від 3,6 до 19,0 (×10-4). Коефіцієнт інбридингу (FST) має значення від 8,9 до 47,6 (×10-5), показник міграції (v) варіює в межах 213,0–1168,6 (10-4), показник різноманіття (a) коливається від 5,5 до 28,8 (×102), а показник ентропії (H) становить від 10,1 до 12,9. Надлишковість прізвищ (R) також має значні коливання – від 17,2 до 27,4. У деяких населених пунктах зафіксовано скупчення носіїв одного прізвища, що може бути пояснене ефектом засновника. Показники ізонімії, інбридингу та міграції у районних популяціях значно перевищують аналогічні показники обласної популяції, що свідчить про особливості генетичної структури на місцевому рівні. Найнижчі рівні ізонімії спостерігаємо в районах із високою туристичною і транзитною активністю, що може свідчити про вплив зовнішніх факторів на генетичну різноманітність. Ці дані надають цінну інформацію для подальших досліджень у галузі популяційної генетики та можуть бути використані для розробки стратегій збереження генетичного і культурного різноманіття в країні.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Бойко О. Д. Історія України. К.: Академвидав, 2018. 720 с.
Вількер А. Л. Генетико-демографічні процеси в популяціях малих міст та сіл східної України: автореф. дис. … канд. біол. наук: 03.00.15 – генетика. Харків, 2001. 23 с.
Горпинченко М. Ю., Атраментова Л. О. Популяційно-генетичний аналіз населення Закарпатської області за даними прізвищ // Фактори експериментальної еволюції організмів. 2019. Т. 25. С. 44–48.
Горпинченко М. Ю., Атраментова Л. О. Популяційно-генетичні характеристики населення України, отримані з використанням прізвищ // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. біол. 2015. Т. 1. С. 68–72.
Горпинченко М. Ю., Атраментова Л. О. Показник «індекс місця» для локальних популяцій районного рівня (на прикладі Одеської області) // Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Т. 18. С. 227–230.
Горпинченко М. Ю. Можливість використання українських прізвищ в якості квазігенетичних маркерів в популяційно-генетичному аналізі населення України: автореф. дис. … канд. біол. наук: 03.00.15 – генетика. Харків, 2020. 28 с.
Горпинченко М. Ю., Буркова В. В., Утєвська О. М. та ін. Українські прізвища як квазігенетичні маркери. Асоціація з групами крові та гаплогрупами Y-хромосоми // Вісн. Харків. ун-ту. Сер. біол. 2015. Т. 25. С. 101–109.
Горпинченко М. Ю., Утєвська О. М., Атраментова Л. О. Значення показника індекс місця прізвища при вивченні українських популяцій // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2015. Т. 70. С. 74–81.
Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища. К.: Наукова думка, 1966, 214 с.
Atramentova L., Filiptsova O., Mukhin V. et al. Genetic demography of Ukrainian urban populations in the 1990s: ethnic geographic characteristics of migration in the Donetsk population // Genetika. 2002. Vol. 38. P. 1189–1195.
Atramentova L., Filiptsova O., Mukhin V. Genetic demographic processes in Ukrainian urban populations in the 1990s: the marriage structure of the Donetsk population // Genetika. 2000. Vol. 36. N 1. P. 81–87.
Atramentova L., Filiptsova O., Osipenko S. Genetic demography of Ukrainian urban populations in the 1990s: Ethnicity and birthplaces of migrants to the Poltava population // Genetikа. 2002. Vol. 38. P. 1082–1087.
Atramentova L., Meshcheryakova I. Genetic demographic parameters of the marriage structure of the Yevpatoria population // Genetika. 2007. Vol. 43. P. 315–322.
Atramentova L., Filiptsova O. The genetic demography of Ukrainian urban populations in the 1990s: the marriage structure of the Kharkov population // Genetika. 1998. Vol. 34. N 8. P. 941–946.
Barrai I., Formica G., Scapoli C. et al. Microevolution in Ferrara: Isonymy 1890–1990 // Ann. Hum. Biol. 1992. Vol. 19. N 4. P. 371–385
Barrai I., Rodriguez-Larralde A., Manni F. et al. Isolation by language and isolation by distance in Belgium // Ann. Hum. Biol. 2004. Vol. 68. N 1. P. 1–16.
Carrieri A., Sans M., Dipierri J. E. et al. The structure and migration patterns of the population of Uruguay through isonymy // J. Biosoc. Sci. 2020. Vol. 52. N 2. Р. 300–314.
Dipierri J., Rodríguez-Larralde A., Barrai I. et al. Random inbreeding, isonymy, and population isolates in Argentina // J. Community Genet. 2014. P. 241–248.
Jeong C., Krause J., Lukianova E. et al. The genetic history of admixture across inner Eurasia // Nat. Ecol. Evol. 2019. Vol. 3.6 P. 966–976.
Pagani L., Lawson D. J., Jagoda E. et al. Genomic analyses inform on migration events during the peopling of Eurasia // Nature. 2016. Vol. 538.7624. P. 238–242.
Scapoli C., Mamolini E., Carrieri A. et al. Surnames in Western Europe: A comparison of the subcontinental populations through isonymy // Theor. Popul. Biol. 2007. Vol. 71. N 1 P. 37–48.
Sykes B., Irven I. Surnames and the Y chromosome // Am. J. Hum. Genet. 2000. Vol. 66. N 4. P. 1417–1419.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2024.93.01
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
