«Український Скиталець» (Ліберець-Йозефов-Відень), 1920–1923 рр.: до історії видання часопису

Анотація

У статті представлено короткий нарис історії видання часопису “Український Скиталець”, який тиражувався заходами вояків Української Галицької Армії спочатку в таборах інтернованих (Ліберець-Йозефов) у Чехословаччині, а з 1922 р. — у Відні. Заснувавшись як місячник, журнал невдовзі перетворився на ілюстрований двотижневик. Внаслідок того, що видання “Українського Скитальця” весь час було збитковим, його редакція протягом усього терміну “таборового” існування журналу отримувала дотації з каси таборового Культурно-Просвітнього Кружка.

Упродовж усього існування “Український Скиталець” виконував місію інформаційно-духовного сполучника між різними осередками української військової еміґрації в ЧСР. Редакція була свідома цього надзвичайно відповідального завдання, поставивши собі за мету витворити з інтернованих вояків “борців, що силою духа, гартом волі нову українську віру сотворять”. На його шпальтах постійно фіксували перебіг усіх найважливіших подій у житті інтернованого вояцтва; у ньому реґулярно розміщували звіти різних секцій, курсів та установ української таборової організації, касові розрахунки витрат благодійної організації таборян “Самопоміч” тощо.

Водночас журнал виконував важливу мобілізаційну місію для інтернованих у таборах ЧСР вояків-галичан, закликаючи їх до самоорганізації в умовах еміґраційного життя та збереження себе як частини українського етносу, тимчасово відірваного від свого ядра. Статті та матеріяли “Українського Скитальця” привертали до себе увагу чеського суспільства, а також зарубіжних українських громад до проблем інтернованих українських вояків і тих високих ідеалів, які послідовно й непохитно обстоювало вояцтво УГА на еміґрації.

Ключові слова: часопис “Український Скиталець”, стаття, табір інтернованих, Чехословаччина.