Український Голод 1932–33 рр. у російському еміґрантському дискурсі міжвоєнного періоду

Mykola Iv. SOROKA


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/uam.2021.30.1289

Анотація


Російські еміґранти були серед найкраще поінформованих джерел

щодо Голоду 1932–33 рр. Російська еміґрантська преса відіграла уні-

кальну роль у висвітленні інформації про Радянський Союз і зокрема

у приверненні уваги до Голоду. Російські еміґранти мали контакти із

батьківщиною і пильно спостерігали за розвитком подій там; багато

хто мав знання і навички для того, щоб аналізувати цю інформацію,

зокрема видатні політики, науковці й журналісти. Оскільки вони

жили за кордоном, то мали доступ і до численних іноземних джерел.

Російський еміґрантський дискурс розглядав Україну через імперську

призму і був критично налаштований щодо українського сепаратиз-

му. Водночас він цілком послідовно викривав тоталітарну природу

нової радянської держави, а отже, слугував цінним і надійним джере-

лом у вивченні Голодомору в Україні. Цей дискурс свідчить про те, що

голод найбільше вразив Україну, а також Кубанський реґіон і Північ-

ний Кавказ — території із великою кількістю українського населення.

Ця розвідка також робить внесок у дослідження російсько-україн-

ських стосунків.

Ключові слова: Україна, Росія, російська еміґрація, Голодомор, росій-

ська еміґраційна преса, російсько-українські відносини.

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.